Рішення

від 26.03.2013 по справі 902/121/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 902/121/13-г

Провадження № 8/902/7/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,

за участю представників сторін:

від позивача : Мицько Р.М. - за довіреністю;

від відповідача : Горецький Ю.М. - за довіреністю;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом :дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"( код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до : автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28)

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

ДК „Газ України" НАК "Нафтогаз України" 21.01.2013р. звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом до автогосподаства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення боргу в сумі 26198,41 грн., пені в розмірі 1965,67 грн., штрафу в сумі 1833,89 грн., 1571,90 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 1673,50 грн. у зв"язку з тим , що відповідач не розрахувався за отриманий в лютому та березні 2010р. природний газ на підставі договору від 01.12.2009р. .

Ухвалою суду від 23.01.2013 р. порушено провадження у справі №902/121/13-г та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.02.2013 р..

26.02.2013р. від відповідача через канцелярію суду надійшло пояснення, згідно якого не існує такої юридичної особи як автогосподарство ГУМВС України у Вінницькій області (а.с.30).

Ухвалою суду від 26.02.2013р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 26.03.2013р..

25.03.2013р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов. Заперечення проти позову обгрунтовуються наступним: 1.Позивач не повідомив відповідача про проведену реорганізацію ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз" у ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз"; 2. Позивачем в порушення вимог чинного законодавства на власний розсуд змінено порядок нарахування пені; 3. Одночасне нарахування штрафу та пені за несвоєчасність виконання грошових зобов"язань є неприпустимим (а.с.42-45).

В судовому засіданні 26.03.2013р. представник позивача подав заяву про заміну відповідача - автогосподарства ГУМВС України у Вінницькій області його правонаступником - Автогосподарством УМВС України у Вінницькій області.

В судовому засіданні 26.03.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Представник відповідача в судовому засідані 26.02.2013р. позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних у відзиві.

Ухвалою суду від 26.03.2013р. проведено замінено відповідача - автогосподарство ГУМВС України у Вінницькій області його правонаступником - Автогосподарство УМВС України у Вінницькій області.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та автогосподарством ГУМВС України у Вінницькій області був укладений договір на постачання та транспортування природного газу № В-Б-09-56. Договором передбачено наступне: постачальник зобов'язується поставити споживачу у грудні 2009 та у 2010 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору (п.1.1); приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу (п.3.6); акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7.); вартість 1000 куб. м. природного газу з ПДВ становить 2 646, 7860 (дві тисячі шістсот сорок шість гривень, 7860 коп.) гривень (п.4.1.); споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно п.2.1 договору) та послуг по постачанню та транспортуванню (п.5.1.); в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості (п.6.1 абзац перший). Неустойка нараховується постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п.6.1 абзац другий); даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 1 грудня 2009 року до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення (п.10.1.) (а.с.9-12).

Згідно акту подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В001219 від 22.02.2010р. Вінницька філія ДП "Нафтогазмережі" в лютому 2010р. на підставі договору №В-Б-09-56 від 01.12.2009 р. поставила автогосподарству ГУМВС у Вінницькій області 16 950 м. куб. газу. Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.13).

Згідно акту подачі-прийому та реалізації газу №НГ-В002266 від 23.03.2010р. Вінницька філія ДП "Нафтогазмережі" в березні 2010р. на підставі договору №В-Б-09-56 від 01.12.2009 р. поставила автогосподарству ГУМВС у Вінницькій області 4 700 м. куб. газу. Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.13).

Згідно п.1.2. статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" компанія є правонаступником реорганізованого ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (а.с.16).

Згідно довідки ДК "Газ України" заборгованість автогосподарства ГУМВС у Вінницькій області станом на 30.11.12 р. становить 26 198,41 грн. (а.с.14).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку відповідачу, окрім основної суми боргу, нараховано до стягнення пеню за період з 19.07.2012 р. по 18.01.2013 р. в сумі 1965,67грн., 7% штрафу від суми боргу в розмірі 1833,89 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2010р. по березень 2012 р. в сумі 1571,90 грн., 3% річних за період з 01.12.2010р. по 18.01.2013р. в сумі 1673,50 грн. (а.с.3-4).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2009р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та автогосподарством ГУМВС у Вінницькій області укладено договір на постачання та транспортування природного газу № В-Б-09-56, відповідно до якого в лютому - березні 2010 р. позивач поставив відповідачу газ в об"ємі 21650 м. куб. вартість якого з урахуванням діючих у відповідні періоди тарифів, становить 57 302,91 грн., що стверджується актами подачі-прийому та реалізації газу. Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень ним було сплачено за отриманий газ: в грудні 2009р. - 9500грн.(а.с.87); в лютому 2010р. - 11 600грн. (а.с.85); в березні 2010р. - 10 000 грн. (а.с.83). Позивач на власний розсуд при визначенні суми боргу за лютий-березень 2010р. врахував всі три платежі та остаточно визначив борг в розмірі 26198,41 грн. (57 302,91 - (9500 + 11 600 + 10 000) = 26198,41).

Оскільки відповідач в порушення умов договору від 01.12.2009р. не виконав зобов'язання по оплаті коштів за отриманий від позивача в лютому - березні 2010 р. газ, то він відповідно до ст.612ч.1 ЦК України є боржником, який прострочив виконання грошового зобов"язання , а тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача, окрім суми основного боргу в розмірі 26198,41 грн., відповідно до ст.625ч.2 ЦК ,230ч.1 ГК абзацу першого п.6.1 договору від 01.12.2009р., 3% річних за період з 01.12.2010 р. по 18.01.2013 р. в сумі 1673,50грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2010р. по березень 2012р. в сумі 1571,90грн. та 7% штрафу в розмірі 1833,89грн..

Заперечення позову відповідачем судом до уваги не приймаються, оскільки не грунтуються на нормах матеріального права та суперечать змісту укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1965,67 грн. пені за період з 19.07.2012р. по 18.01.2013р. слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до абзацу другого п.6.1. Договору від 01.12.2009р. неустойка нараховується постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом. Разом з тим, сторонам не надано право змінювати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст. 261 ЦК України.

При цьому ч. 2 ст. 260 ЦК України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Зі змісту зазначених норм слідує, що сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що кореспондується з положеннями ст.ст. 260, 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу встановленого ч. 2 ст. 260 ЦК України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.

Отже, положення договорів, що змінюють початок перебігу, тобто порядок обчислення позовної давності, суперечать ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України.

Така правовова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04.12.2012 р. у справі № 17/034-11.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З матеріалів справи, зокрема наданого до справи розрахунку пені, вбачається, що до стягнення заявлено пеню, що нарахована протягом шести місяців, а саме з 19.07.2012р. по 18.01.2013р., що передують зверненню до суду з даним позовом, з посиланням на п. 6.1. договору № В-Б-09-56 від 01.12.2009р..

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що другим абзацом пункту 6.1. договору на постачання та транспортування природного газу № В-Б-09-56 від 01.12.2009р. сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах, сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення виконавця з позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З огляду на те, що другий абзац пункту 6.1. договору на постачання та транспортування природного газу №В-Б-09-56 від 01.12.2009р. суперечить вимогам ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України, то він підлягає визнанню недійсним за ініціативою суду та згідно ст.83 ч.1 п.1 ГПК України на підставі ст.ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення 1965,67 грн. пені за період з 19.07.2012 р. по 18.01.2013 р. задоволенню не підлягають, оскільки суд за власною ініціативою не вправі змінювати її період нарахування.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ч.2 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним абзац другий п. 6.1. договору №В-Б-09-56 від 01.12.2009 р..

3.Стягнути з Автогосподарства УМВС України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 08806330, 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 ) борг в сумі 26 198,41 грн., 1833,89 грн. штрафу, 3% річних в сумі 1673,50 грн., втрати від інфляції в сумі 1571,90 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,5 грн..

4. Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 1965,67 грн..

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 березня 2013 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи