Рішення

від 12.03.2013 по справі 914/538/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.13 Справа№ 914/538/13-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галмолторг», м. Львів

та до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодикон», м. Суми

про: стягнення 27 647,02 грн. заборгованості за Дистриб'юторським Договором № 15/11/12 від 15.11.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Лазор М.О. (довіреність б/н від 11.02.2013 року)

від відповідачів1,2: не з'явились

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Галичина», м. Радехів Львівської області до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Галмолторг», м. Львів та до відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодикон», м. Суми про стягнення 27 647,02 грн. заборгованості за Дистриб'юторським Договором № 15/11/12 від 15.11.2012 року.

Ухвалою суду від 07.02.2013 року справу призначено до судового розгляду на 21.02.2013 року. Ухвалою суду від 21.02.2013 року розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем2 дистриб'юторського договору № 15/11/12 від 15.11.2012 року, на забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем1 укладено договір поруки № 1 від 15.11.2012 року. Відтак, позивач просить суд стягнути солідарно з боржника (відповідача2) та поручителя (відповідача1) заборгованість у розмірі 27 647,02 грн., з яких: 27 004,98 грн. - основний борг, 512,99 грн. - пеня, 102,60 грн. - 3 % річних, 26,45 грн. - інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачі1,2 явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечили, причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не повідомили.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Галичина» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодикон» було укладено дистриб'юторський договір № 15/11/12 від 15.11.2012р.

Відповідно до п.1.1. Договору Сторони домовились про співпрацю з метою реалізації Продукції (Товарів) Постачальника (Позивач). В межах цієї співпраці Постачальник зобов'язується постачати Дистриб'ютору (Відповідач-2) у власність Продукцію (Товари), а Дистриб'ютор зобов'язується приймати поставлені Продукцію (Товари), здійснювати подальший їх продаж на умовах, передбачених цим Договором та можливими додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов договору ПрАТ «Галичина» поставило Відповідачу2 товар на загальну суму 27 004,98 грн. згідно видаткових накладних № ГАЛ00365680 від 24.11.2012 року на суму 4 934,86 грн., № ГАЛ00373968 від 27.11.2012 року на суму 4 423,15 грн., № ГАЛ00382547 від 01.12.2012 року 3 867,12 грн., № ГАЛ00392238 від 06.12.2012 року на суму 3 851,04 грн., № ГАЛ00397143 від 08.12.2012 року на суму 1 931,12 грн., № ГАЛ00400513 від 11.12.2012 року на суму 1 209,36 грн., № ГАЛ00405430 від 13.12.2012 року на суму 2 520,50 грн., № ГАЛ00410320 від 15.12.2012 року на суму 1 678,06 грн., № ГАЛ00418912 від 22.12.2012 року на суму 2 589,77 грн.

Відповідно до п.2.4. Договору Дистриб'ютор здійснює оплату за Продукцію (Товари) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки Продукції (Товарів).

Як вбачається з матеріалів справи докази оплати заборгованості, що є предметом спору відсутні. Відтак, суд доходить до висновку, що всупереч умовам Договору відповідач2 оплату за поставлений товар не здійснив, заборгованість становить 27 004,98 грн.

15.11.2012р. між позивачем та відповідачем1 укладено договір поруки № 1 (надалі Договір поруки), згідно якого відповідач1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем2 взятих на нього зобов'язань згідно дисгриб'юторського договору 15/11/12 від 15.11.2012р.

Визначаючи територіальну підсудність при порушенні провадження у справі, суд виходив з того, що в позовній заяві зазначені два відповідачі, а саме боржник та поручитель за Договором поруки, який знаходиться у Львівській області. Відтак, є підстави застосувати альтернативну підсудність за вибором позивача відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України. Така позиція відповідає практиці розгляду справ Верховним Судом України (постанови наявні у матеріалах справи від

1 вересня 2009 року та від 14 серпня 2012 року).

Відповідно до п.2.1. договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання перед кредитором на протязі двох днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання дистриб'юторського договору № 15/11/12 від 15.11.2012р. боржником.

У зв'язку з невиконанням відповідачем2 своїх зобов'язань згідно договору дистриб'юторського договору № 15/11/12 від 15.11.2012р., позивач відповідно до п.2.1. договору поруки № 1 від 15.11.2012р. звернувся з вимогою № 02/01-01 від 02.01.2013р. до відповідача1 про сплату суми заборгованості в розмірі 27 004,98 грн., яка залишена відповідачем1 без відповіді та реагування.

Оскільки відповідач1 та відповідач2 несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями по дистриб'юторського договору № 15/11/12 від 15.11.2012р., то позовні вимоги заявляються позивачем солідарно до обох відповідачів.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи дистриб'юторський договір укладений між сторонами (зі сторони відповідача - відповідач 2) до такого слід застосовувати загальні положення ЦК України щодо угод купівлі-продажу з особливостями, які передбачені самим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив нарахування відповідачам

102, 6 грн. - 3% річних, 512, 99 грн. пені, 26, 45 грн. інфляційних нарахувань. Матеріалами справи не підтверджено факт погашення відповідачами основної заборгованості у розмірі 27 004, 98 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача не спростовані відповідачами, доказів оплати заборгованості не подано.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів основної суми боргу в розмірі 27 004, 98 грн.,

102, 6 грн. - 3% річних, 512, 99 грн. пені, 26, 45 грн. інфляційних нарахувань.

В процесі розгляду справи, оцінюючи докази в їх сукупності та кожний з таких окремо, суд дійшов до висновку про неможливість застосування до оспорюваних правовідносин Договору поруки № 1 від 15 листопада 2012 року з огляду на таке. Як з'ясовано в судовому засіданні, згідно розділу 3 Договору поруки, такий містить строки дії, що відповідає приписам ст. 559 ЦК України, а відтак носить елементи тимчасового характеру. Враховуючи факт подання вимоги до поручителя (02.01.2013 року), тобто після десятиденного терміну з моменту настання строку виконання зобов'язання за основним договором (п.3.2 Договору поруки), такий Договір припинив свою дію, а відтак, не може бути застосований до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, відсутні підстави визначати та піддавати цивільно-правовій відповідальності відповідача 1, оскільки Договір поруки припинив свою дію.

Таким чином, враховуючи факт заборгованості за основним Договором (дистрибюторський), а також визначеними у позовних вимогах штрафними санкціями та з огляду на приписи ч. 3 ст. 17 ГПК України таку юридичну відповідальність слід покласти на відповідача 2 (стороною за основним договором).

Слід зазначити, що на адресу суду повернулися надіслані відповідачу2 ухвали суду про призначення розгляду справи та відкладення розгляду справи з відміткою: «за зазначеною адресою вибув».

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серія АЖ № 968591 станом на 31.01.2013 року місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодикон» є: 40000, Сумська область, м. Суми, Зарічний район, вул. Покровська, 14. З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи надсилались за належною адресою (40000,м. Суми, вул. Покровська, 14). Відтак, при прийнятті рішення суд виходить з того, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача 2.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодикон» (40000, м. Суми, вул. Покровська, 14; код ЄДРПОУ 36067028) на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120; код ЄДРПОУ 25553579) 27004,98 грн. заборгованості, 102,60 грн. 3 % річних, 512,99 грн. пені, 26,45 грн. інфляційних нарахувань та 1 720,50 грн. суми судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.03.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А