Рішення

від 27.03.2013 по справі 914/525/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.13 Справа№ 914/525/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів;

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Кармен-Львів», м. Львів;

про: стягнення 37162 грн. 19 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Олійник Л.В. - представник на підставі довіреності від 17.03.2013 року;

відповідача: Сендецький О.Р. - представник на підставі довіреності від 18.02.2013 року;

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 08.02.2013 року порушено провадження у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Закритого акціонерного товариства «Кармен-Львів» про стягнення 37162 грн. 19 коп. Розгляд справи призначено на 25.02.2013 року.

З огляду на неявку представника позивача розгляд справи було відкладено на 27.03.2013 року.

В судовому засіданні 27.03.2013 року позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

27.03.2013 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кармен-Львів» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 37162 грн. 19 коп. боргу.

Позивач в позовній заяві вказує, що між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та відповідачем було укладено договір на постачання теплої енергії в гарячій воді. Обов'язком відповідача, згідно умов цього договору, є своєчасна та повна оплата отриманих послуг.

Оскільки повної та своєчасної оплати відповідач не забезпечив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 36130 грн. 91 коп. основного боргу, 751 грн. 13 коп. 3% річних, 184 грн. 05 коп. втрат від інфляції та 96 грн. 10 коп. пені.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01.10.2011 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальною організацією згідно договору) та Закритим акціонерним товариством «Кармен-Львів» (споживачем згідно договору) укладено договір на постачання теплої енергії в гарячій воді № 1238/Ф.

Відповідно до п.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановлененими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з розділу 6 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом зобов'язався сплачувати теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Строк дії договору, відповідно до п. 10.1 договору, визначений з 01 жовтня 20121 року до 01 жовтня 2012 року.

09.11.2012 року сторони підписали угоду про розірвання договору № 1238/Ф від 01.10.2011 року про постачання теплової енергії в гарячій воді у зв'язку із відчуженням приміщень по вул. В.Великого, 35. Цією ж угодою сторони погодили, що з дати підписання даної угоди всі права та обов'язки за договором крім п.6.3, п.10.3, є виконаними.

Відповідно до п. 3 угоди від 09.11.2012 року споживач зобов'язався заборгованість в розмірі 36130 грн., яка виникла за договором № 1238/Ф від 01.10.2011 року станом на 01.11.2012 року, погасити протягом одного місяця з дня укладення даної угоди.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, станом на дату подання позову та розгляду справи по суті заборгованість в розмірі 36130 грн. 91 коп. останнім не погашена.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як встановлено судом 01.10.2011 року сторони уклали договір № 1238/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, який став підставою виникнення прав і обов'язків між сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається із угоди від 09.11.2012 року, яка набула чинності з моменту її підписання, договір про постачання теплової енергії № 1238/Ф від 01.10.2011 року розірвано відповідно 09.11.2012 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату його розірвання, тобто на 09.11.2012 року складала 36130 грн. 91 коп.

Відповідачем погоджено в судовому засіданні наявність вищезазначеної заборгованості перед позивачем. Докази оплати боргу в матеріалах справи відсутні.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано 96 грн. 10 коп. пені за період з 15.07.2012 року по 15.01.2013 року, 751 грн. 13 коп. 3% річних та 184 грн. 05 коп. втрат від інфляції за період з 01.10.2011 року по 31.10.2012 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з припиненням чи розірванням договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем трьох процентів річних та втрат від інфляції за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року. Розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із п. 7.2.3 укладеного між сторонами договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог, що пов'язані із стягненням неустойки, пені, штрафу застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із врахуванням викладеного суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги в частині нарахування пені. Розрахунок пені позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кармен-Львів» (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 35, ідн. код 23884409) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідн. код 05506460) 36130 грн. 91 коп. основного боргу, 751 грн. 13 коп. 3% річних, 184 грн. 05 коп. втрат від інфляції, 96 грн. 10 коп. пені та 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кармен-Львів» (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 35, ідн. код 23884409) в доход державного бюджету 111 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи господарським судом.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 28.03.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв