Рішення

від 26.03.2013 по справі 913/742/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2013 року Справа № 913/742/13-г

Провадження №28/913/742/13-г

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Донецьк в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Слов'янська теплова електрична станція», м. Миколаївка Донецької області

до Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 96 147 грн. 47 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Кружилін О.М., довіреність № 19-369 від 20.12.2012, начальник відділу правового забезпечення та договорів структурної одиниці;

від відповідача: представник не прибув

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по проживанню працівників відповідача у сумі 95 254 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 893 грн. 07 коп.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг.

Відповідач до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.03.2013, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою; неподання відповідачем відзиву на позов та витребуваних документів не є перешкодою для розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними в ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Відповідач звернувся до позивача з листом № 85 від 09.07.2012, в якому просив поселити своїх працівників, які прибули для виконання монтажних робіт до структурної одиниці позивача за договором № 62 від 19.03.2012, у кількості 18 осіб у період з 09.07.2012 по 31.08.2012.

У листі відповідачем зазначено, що він гарантує здійснювати оплату протягом 20 днів місяця, що йде за звітним періодом, на підставі виставленого рахунку.

Листом від 31.08.2012 № 103 відповідач просив позивача поселити своїх працівників, які прибули для виконання монтажних робіт до структурної одиниці позивача за договором № 62 від 19.03.2012, у кількості 20 осіб у період з 31.08.2012 до закінчення робіт, та зазначив, що гарантує здійснювати оплату протягом 15 календарних днів з моменту виставлення рахунку по факту наданих послуг.

Листом № 7 від 08.01.2013 відповідач просив позивача поселити своїх працівників, які прибули для виконання монтажних робіт до структурної одиниці позивача за договором № 62 від 19.03.2012, у кількості 30 осіб у період з 08.01.2013 до закінчення робіт, та зазначив, що гарантує здійснювати оплату протягом 15 календарних днів з моменту виставлення рахунку по факту наданих послуг.

Позивач надав відповідачу послуги з розселення працівників відповідача, що підтверджується підписаними актами надання послуг: від 31.07.2012 на суму 13 676 грн. 40 коп., від 31.08.2012 на суму 25 827 грн. 60 коп., від 28.09.2012 на суму 26 298 грн., від 31.10.2012 на суму 11 053 грн. 20 коп., від 30.11.2012 на суму 17 418 грн., від 31.12.2012 на суму 16 676 грн. 40 коп., від 31.01.2013 на суму 7981 грн. 20 коп.

Позивачем на оплату наданих послуг були виставлені рахунки № 189 від 31.07.2012, № 234 від 31.08.2012, № 255 від 28.09.2012, № 282 від 31.10.2012, № 301 від 30.11.2012, № 322 від 28.12.2012, № 13_00175_106 від 31.01.2013, які позивачем належним чином вручено відповідачу.

Відповідач повністю розрахувався за актом від 31.07.2012 та частково за актом від 31.08.2012 у сумі 10 000 грн., несплаченими залишились послуги на суму 95 254 грн. 40 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, правовідносини сторін фактично є такими, що виникли з договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, заявлена до стягнення заборгованість за виконані послуги у сумі 95 254 грн. 40 коп. виникла внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті отриманих ним послуг.

Матеріалами справи доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг та наявність заборгованості у сумі 95 254 грн. 40 коп. Факт отримання послуг, так само як і наявність заборгованості відповідачем не оспорені.

Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 95 254 грн. 40 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню 3% річних у сумі 893 грн. 07 коп.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк оплати наданих послуг у відповідача за рахунками № 189 від 31.07.2012, № 234 від 31.08.2012 настав через 20 днів, за іншими - через 15 днів згідно листів відповідача.

Так, позивачем нараховані 3% річних за рахунком № 189 за період з 21.08.2012 по 02.10.2012 у сумі 48 грн. 16 коп.; за рахунком № 234 - з 21.09.2012 по 25.02.2012, враховуючи оплату відповідача, у сумі 305 грн. 50 коп., за рахунком № 255 - з 16.10.2012 по 25.02.2013 у сумі 285 грн. 95 коп., № 282 - з 16.11.2012 по 25.02.2013 у сумі 91 грн. 80 коп., № 301 - з 18.12.2012 по 25.02.2013 у сумі 99 грн. 40 коп., № 322 - з 16.01.2013 по 25.02.2013 у сумі 55 грн. 76 коп., № 13_00175_106 - з 16.02.2013 по 25.02.2013 у сумі 6 грн. 50 коп., усього у сумі 893 грн. 07 коп.

Даний розрахунок є обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Слов'янська теплова електрична станція» до Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 96 147 грн. 47 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» товариства з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк, вул. Жовтнева, 25/17, ідентифікаційний код 21821729, на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Донецьк, пр. Тітова, 8Б, ідентифікаційний код 23343582, в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Слов'янська теплова електрична станція», Донецька область, Миколаївка, ідентифікаційний код 00131104, заборгованість у сумі 95 254 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 893 грн. 07 коп., судовий збір у сумі 1923 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.03.2013 .

Суддя І.В. Семендяєва

Надр. 4 прим.

1-до справи

2- 3 позивачу : м. Донецьк, пр. Тітова, 8Б; 84181, м. Миколаївка Донецької області, Слов'янська ТЕС

4 відповідачу (рекомендованою з повідомленням): м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Жовтнева, 25/17

Вих. № 250

3 прим.

29.03.2013