cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.13 Справа№ 914/279/13-г
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м.Львів
до відповідача: Дочірнього підприємства «Орт-сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Орт», м.Львів
про: стягнення 59 436,48 грн.
Представники :
від позивача: Мацієвський В.М. - представник, довіреність № 6087 від 03.12.2012 р.
від відповідача: Кінах А.Б. - директор
Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, суд роз»яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.
Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК», м.Львів , до відповідача, Дочірнього підприємства «Орт-сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Орт», м.Львів, про стягнення 59 436,48 грн., з яких : 50149,93 грн. основний борг ; 2128,60 грн. інфляційні нарахування, 7 157,95 грн. сума збитків. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 24.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2013 року.
Ухвалу про порушення провадження у справі позивач отримав 28.01.2013 року, а відповідач - 04.02.2013 року, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції , відповідно, №79026 0344209 0 та 79018 1199461 0, які є у матеріалах справи.
05.02.2013 року за вх.№3259/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від представника позивача листа від 04.02.2013 р №20-977/13, в додаток до якого додано копії документів з відомостями ЄДР станом на 29.01.2013 р про ПАТ «Кредобанк» та ДП «ОРТ-СЕРВІС» ТзОВ «ОРТ»; індекси інфляції за період 01.2011р -09.2012 р та у якому позивач підтверджує свої вимоги до відповідача ДП «ОРТ-СЕРВІС» в сумі 59 436,48 грн; підтверджує, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір , немає справи зі спору між ПАТ «Кредобанк» і ДП «ОРТ-СЕРВІС» про той же предмет спору і з тих же підстав, а також відсутні судові рішення цих органів стосовно предмету спору. Підтверджує, що у позовній заяві Банком ставиться питання про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди з таких підстав : відповідач здійснив тривале порушення своїх договірних зобов»язань, тобто протиправну поведінку; невиконання договірних зобов»язань відбулось з вини відповідача ; такі винні дії відповідача призвели до того, що тривалий час у банку були вилучені з обігу кошти в сумі 50 149,93 грн. При наявності цих коштів банк би розмістив їх на вклад під облікову ставку Національного банку України та отримав би дохід в сумі 7 157,95 грн. Таким чином, стверджує позивач,ця сума складає дохід , який банк міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене ( упущена вигода).
В судове засідання 05.02.2013 року позивач забезпечив явку повноважного представника, якому суд роз»яснив права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Суд приступив до розгляду справи по суті, що відображено у протоколі судового засідання за 05.02.2013 року; оглянув оригінали документів, які в копіях подані позивачем в додаток до позовної заяви. З підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду поясненнях представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив задоволити повністю. Ствердив, зокрема, що ПАТ «Кредобанк» в грудні 2010 року вирішив придбати у ДП «Орт-сервіс» ТзОВ «Орт» обладнання -маршрутизатори 1RZ Router ER75іХ Twіh. Відповідач погодився продати 17 шт. маршрутизаторів і надав банку для оплати рахунки №Р-12/8/10 і №Р-12/8/11 від 08.12.21010 року на загальну суму 50149,93 грн., які 20.12.2010р платіжними дорученнями №16372 і 16374 ПАТ «КРЕДОБАНК» оплатив, перерахувавши відповідачу, відповідно, 20 649,97 грн і 29 499,96, а всього перераховано - 50 149,93 грн. Позивач стверджує, що таким чином відповідно до ст.ст.638,640 і 712 ЦК України сторони уклали договір поставки вищевказаного обладнання, за яким ПАТ «Кредобанк» взяті на себе зобов»язання виконав належним чином. Стверджує, що оскільки в рахунках №Р-12/8/10 і №Р-12/8/11 від 08.12.21010 року не було зазначено терміну виконання відповідачем своїх зобов»язань по поставці 17 штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh, то відповідно до ст.530 ЦК України Банк неодноразово під час зустрічей з представниками відповідача вимагав надання цього обладнання; що відповідач визнав своє невиконане зобов»язання перед ПАТ «КРЕДОБАНК» про поставку обладнання і письмово зобов»язувався надати це обладнання до 15.07.2011 року ( лист відповідача від 30.06.2011р за №01/3016) і до 19.08.2011р (лист відповідача від 10.08.2011р за №10/8/1), однак це зобов»язання не виконав. У результаті такого тривалого невиконання зобов»язання поставити обладнання, Банк втратив інтерес до вищевказаного обладнання і відповідно до ст.712, ч.3 ст.612, ч.1 ст.665 ЦК України відмовляється від договору і вимагає повернення йому сплачених відповідачем коштів в сумі 50 149,93 грн.
Крім того, відповідно до ст.611 ЦК України Банк вимагає сплати збитків, нанесених йому в результаті такого невиконання відповідачем зобов»язань. Збитками для Банку є тривале вилучення коштів в сумі 50 149,93 грн, які відповідач, знаючи , що не виконає свої зобов»язання по поставці обладнання, утримує в себе. В результаті сума не отриманого банком доходу , якби він розмістив ці кошти на вклад під облікову ставку Національного банку України (облікова ставка НБУ, як пояснює позивач, є одним з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для суб»єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку , згідно Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.08.2004 р №389), яка діяла протягом цього періоду становить 7 157,95 грн. ( розрахунок додається). Крім того, стверджуючи , що відповідач зобов»язаний повернути кошти із врахуванням індексу інфляції за період з січня 2011 року по вересень 2012 року, що становить 52 278,53 грн ( 50149,93 грн х 104,24446929), нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України , позивач просить стягнути з відповідача і інфляційні нарахування в сумі 2 128,60 грн. та задоволити позов в цій частині заявлених вимог.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 05.02.2013 року не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду від 24.01.2013 року документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у справі. За таких обставин суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи . Ухвалою від 05.02.2013 року розгляд справи відкладався на 14.02.2013 року
14.02.2013 року за вх.№4220/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача листа від 13.02.2012 р №20-1303/13 пояснення по справі, на підставі яких стверджує, що відповідач повинен сплатити позивачу суму коштів 59436,48 грн. з яких : 52278,53 грн. - сплачені банком кошти з урахуванням індексу інфляції за період з січня 2011р по вересень 2012р ( ст.625 ЦК України) та 7 157,95 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.
В судове засідання 14.02.2013 року з»явився лише представник позивача. Від відповідача відзив на позовну заяву та документи не надходили, участі представника в судовому засіданні відповідач не забезпечив.
Ухвалою від 14.02.2013 року за таких обставин , суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи в межах строку, встановленого ч.1 ст.69 ГПК України для вирішення спору.
В судове засідання 21.03.2013 року сторони явку повноважних представників забезпечили, зокрема, від відповідача участь у судовому засіданні взяв директор ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» Кінах.А.Б.
У судовому засіданні стороною відповідача подано пояснення на позовну заяву та копію Витягу серія АА №560369, виданого державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Василаш Г.Я. , з відомостями про ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» станом на 06.03.2013 р і яким, зокрема, підтверджується включення відповідача в статусі юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи -30162314, місцезнаходження за адресою :79018, Львівська область, місто Львів, Залізничний район, вулиця Залізнична, будинок 14 А, корпус 5, квартира 8, тобто за адресою, яка відповідає вказаній позивачем у позовній заяві адресі.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив , що підтримує заявлені позивачем у позовній заяві вимоги та просить стягнути з ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» на користь ПАТ «КРЕДОБАНК» 59 436,48 грн, з яких 52278,53 грн сума коштів, перерахованих банком із врахуванням інфляційних втрат, 7 157,95 грн. - збитки , а також просить відшкодувати судові витрати по справі.
Директор ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» у судовому засіданні повідомив, що про борги відповідача перед позивачем вперше дізнався із позовної заяви як і про листування також: працює директором на підприємстві з 14.11.2011 року і від цього часу не було жодних листів і претензій зі сторони позивача. Повідомляє, що ВДВС Залізничного району м.Львова з листопада 2011 року заблоковані рахунки підприємства, посилається на заборгованість контрагента ( найменування не вказує) перед відповідачем на суму 100000 грн, повідомляє , що товар (обладнання -маршрутизатори 1RZ Router ER75іХ Twіh) зняті з виробництва з літа минулого року , а відтак пропонує позивачу здійснити доплату в сумі 50000,00 грн та відвантаження щомісяця замість погодженого іншого товару.
По суті заявлених позивачем вимог директор ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» у судовому засіданні в усній формі не заперечив лише щодо вимоги про стягнення коштів в сумі 50149,93 грн., які Банк перерахував на рахунок ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт».В решті вимог позов не визнає.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено .
Відповідач, ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» надав позивачу, ПАТ «КРЕДОБАНК» для оплати рахунки №Р-12/8/10 і №Р-12/8/11 від 08.12.2010 року на загальну суму 50149,93 грн. Рахунки містять відомості про найменування товару, одиницю вимірку, кількість, ціну товару, на оплату якого вони виставлені відповідачем - це маршрутизатори 1RZ Router ER75іХ Twіh в кількості 17-ти штук, по ціні без ПДВ за одиницю -2 458,33 грн, відповідно, вартістю товару : 29499,96 грн і 20 649,97 грн.
Платіжними дорученнями №16372 від 20.12.2010 року та №16374 від 20.12.2010 р позивач ( ПАТ «КРЕДОБАНК») перерахував на рахунок відповідача (ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт») кошти , відповідно, 20 649,97 грн і 29 499,96 грн, вказавши цільове призначення платежів у платіжних дорученнях : «оплата за маршрутизатори 1RZ Router ER75іХ Twіh згідно рахунку №Р-12/8/10 від 08.12.2010 р і №Р-12/8/11 від 08.12.2010 року».
У листі від 30.06.2011 р за №01/3016 , копія якого долучена позивачем до позовних матеріалів, відповідач підтверджує, що взяв на себе зобов»язання поставити позивачу обладнання згідно рахунків №Р-12/8/10 і №Р-12/8/11 від 08.12.2010 року та гарантував, що обладнання буде поставлено до 15 липня 2011 року.
08.08.2011 року позивач вручив відповідачу «наручно» лист від 05.08.2011 року №09-9151/11 у якому вказував, що незважаючи на оплачені Банком рахунки відповідача на суму 50 149,93 грн і гарантійний лист відповідача за вих.№01/30/6 від 30.06.2011 р про поставку товару до 15.07.2011р , ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» обладнання ( 17-ть штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh ) не поставило позивачу. Відтак , позивач пропонував відповідачу виконати свої зобов»язання по поставці маршрутизаторів до 12.08.2011 року та попереджував, що у випадку невиконання ДП «Орт-Сервіс» зобов»язань до вказаної дати, ПАТ «КРЕДОБАНК» буде змушений звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов»язань або повернення коштів та сплати штрафних санкцій за невиконання зобов»язань із покладенням на відповідача всіх судових витрат.
Те, що лист від 05.08.2011 року №09-9151/11 був вручений відповідачу 08.08.2011 року свідчить не лише належно вчинений запис посадової особи відповідача на листі , а й відповідь ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» на цей лист за №10/8/1 від 05.08.2011 р., у якому відповідач гарантував, що свої зобов»язання перед ПАТ «Кредобанк» згідно рахунків №Р-12/8/10 від 08.12.2010 р і №Р-12/8/11 від 08.12.2010 року виконає до 19.08.2011 року.
Слід зазначити , що гарантійні листи відповідача від 30.06.2011 р за №01/3016 та від 05.08.2011 року №09-9151/11 засвідчені окрім підписів і печаткою ДП «Орт-Сервіс» ТзОВ «Орт» (ідентифікаційний код 30162314).
Інших звернень до відповідача, зокрема які б засвідчували альтернативні дії позивача: або вимогу передання оплаченого товару від продавця, або вимогу повернення попередньо оплачених коштів, позивач не подав. Як пояснив його представник у судових засіданнях , що вбачається такод і з обставин у позовній заяві, позивач реалізував своє право на пред»явлення вимоги до відповідача про повернення коштів у формі подання позову. Відповідач ,зокрема, у наданих суду письмових поясненнях, підтвердив отримання позовної заяви позивача, тобто, волевиявлення позивача (покупця) вказане у позовній заяві у варіанті вимоги про повернення коштів доведена до відома відповідача (продавця).
Доказів поставки позивачу 17-ти штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh вартістю, яка б відповідала перерахованим позивачем коштам в сумі 50 140,93 грн , відповідач суду не подав, як і не подав доказів повернення отриманих коштів позивачу. Ствердив, що зобов»язання перед позивачем по поставці товару (маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh) не може виконати, у зв»язку із зняттям їх з виробництва.
Вившивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, виходячи із наступного.
У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України , цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають , зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що факти надання відповідачем позивачу для оплати рахунків на оплату 17-ти штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh вартістю 50149,93 грн; перерахування позивачем відповідачу платіжними дорученнями №16372 від 20.12.2010 року та №16374 від 20.12.2010 р 20 649,97 грн і 29 499,96 грн. з цільовим призначенням платежів у платіжних дорученнях : «оплата за маршрутизатори 1RZ Router ER75іХ Twіh згідно рахунку №Р-12/8/10 від 08.12.2010 р і №Р-12/8/11 від 08.12.2010 року»; видача листів відповідачем ( від 30.06.2011 р за №01/3016 , від 05.08.2011 року №09-9151/11) у яких останній гарантував поставку позивачу замовленого обладнання свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов»язання поставити позивачу товар на умовах передоплати. Товар, його найменування, кількість, ціну, загальну вартість сторони погодили.
Згідно з ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України (ст.193 ГК України) - зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов»язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк ,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Наявні у справі гарантійні листи відповідача, лист-вимога позивача від 05.08.2011р №09-9151/11 свідчать про звернення позивача до відповідача з вимогою про виконання зобов»язань по поставці обладнання, відповідно, у вимозі позивача №09-9151/11 покупець встановив строк для виконання відповідачем обов»язку по поставці всього товару. Однак, відповідач свого обов»язку з поставки товару не виконав.
Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред»явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати ( тобто відмовитися від прийняття виконання).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов»язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред»явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом : як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо , так і шляхом пред»явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
При цьому, обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов»язком особи, яка потребує такого захисту.
Як підтвердив позивач, шляхом подання даного позову він вимагає повернення суми попередньої оплати товару 50149,93 гр ( тобто відмовляється від прийняття виконання).
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача і не підтвердив поставку останньому товару (17-ти штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh) вартістю 50149,93 грн як і не підтвердив повернення позивачу коштів в зазначеній сумі. Крім того, відповідач вказав, що виконання ним обов»язку по поставці позивачу
17-ти штук маршрутизаторів 1RZ Router ER75іХ Twіh на суму 50149,93 грн. є неможливим для виконання, з причин зняття зазначеного обладнання з виробництва.
Доказів сплати суми основного боргу ні до порушення провадження у справі, ні в ході судового розгляду суду не надано, хоча з факту подання позовної заяви вбачається вимога позивача, адресована відповідачеві, провести перерахування коштів в сумі 50149,93 грн.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення 50 149,93 грн. підлягає задоволенню.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 2 128,60 грн (52 278,53 грн - 50 149,93 грн), нарахованих на суму основного боргу 50149,93 грн. за період з січня 2011 року по вересень 2012 року.
Частиною другою ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначено вище, вимога позивача до відповідача про повернення коштів в сумі 50 149,93 грн пред»явлена у позовній заяві.
Позовна заява ПАТ «КРЕДОБАНК» №04-9311/12 від 27.12.2012 року про стягнення з відповідача коштів поступила до суду 21.01.13 р., а згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому позовна заява поступила , відіслана до суду 29.12.2012 року.Із врахуванням наведеного, в період з січня 2011 р по вересень 2012 року у відповідача не виникло обов»язку по перерахуванню позивачу грошових коштів в сумі 50 149,93 грн., а відтак, позивач не довів, що в період з січня 2011 р по вересень 2012 року відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання .
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи, що саме позивач посилається на настання терміну оплати та вимагає стягнення інфляційних втрат за вказаний ним у розрахунку період, то саме на ньому і лежить тягар доведення цієї обставини, а також підставності вибору дати, з якої відповідачеві нараховано такі суми. Однак, позивач свій процесуальний обов'язок не виконав, а оцінивши докази в сукупності згідно із ст. 43 ГПК України, суд вважає недоведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов»язання по сплаті 50149,93 грн. З врахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення на його користь з позивача 2 128,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2011 року по вересень 2012 року, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Згідно із ст..623 ЦК України, боржник, який порушив зобов"язання , має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків доказується кредитором. Для застосування макої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів склажу цивільного правопорушення : 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. Відповідно до ст.54 ГПК тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов»язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв»язку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, у відповідності до ч.4 ст.623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що з вимогою про повернення коштів в сумі 50149,93 грн. позивач звернувся до відповідача шляхом подання до суду позову , відповідно, у відповідача не виник обов»язок щодо повернення коштів до цього моменту. Як вбачається із розрахунку, збитки розраховані за період з 20.12.2010 р по 01.11.2012 р . Не доведено суду факт отримання позивачем коштів за умови належного виконання своїх зобов"язань відповідачем. Не підтвердженими є доводи позивача,пов"язані з твердженням про використанням коштів на вклад під облікову ставку НБУ для певних суб»єктів грошово-кредитного ринку , а понесення таких витрат не було обумовлено порушенням зобов"язань відповідачем. Позивач не доводить наявність в сукупності усіх вищенаведених елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідним для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Крім того, доказів вжиття реальних заходів для отримання вказаного позивачем прибутку (7157,95 грн) суду не надано.
Вимога позивача про стягнення 7 157,95 грн. збитків задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Орт-сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Орт» (Львів,79018, вул.Залізнична 14 «а» корп.5. кв.8, код ЄДРПОУ 30162314) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (м.Львів,79026, вул.Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862) 50 149,93 грн. та судовий збір в сумі 1003,00 грн
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 21.03.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення Повний текст рішення виготовлено 26.03.13 р.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30277309 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні