Рішення

від 28.03.2013 по справі 913/612/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2013 року Справа № 913/612/13-г

Провадження №8/913/612/13-г

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ,

до Луганської обласної організації соціалістичної партії України, м. Луганськ, -

про стягнення 11197 грн. 41 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Бєлкіна О.М. - юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №114-д від 12.12.12 року ;

від відповідача - представник не з'явився , -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з січня по вересень 2011 року у сумі 10722,58 грн. та 3% річних за аналогічний період у сумі 474,83 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на поставку теплової енергії №679, укладеного між сторонами 09.09.09 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.03.13 року до 28.03.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 28.03.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.1;47).

У зв'язку з викладеним суд керується наступним.

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав місто Луганськ, кв. Шевченко, 39, - що також підтверджується листом-довідкою Головного управління юстиції у Луганській області від 07.03.13 року за №6498/9/34.

На цю адресу суд спрямував ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду.

Оператор поштового зв'язку станом на день вирішення цього спору по суті не повернув до суду ці поштові відправлення.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

09.09.09 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №679 на постачання теплової енергії, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві теплову енергію належної якості та у необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової та експлуатаційної належності, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію у повному обсязі за встановленими тарифами, у строки та на умовах , визначених цим договором (п.2.1).

Постачання теплової енергії здійснюється у період опалювального сезону (п.3.1), в обсягах згідно додатку №1 до цього договору (п.3.4 ) .

Споживач зобов'язаний сплачувати рахунки за отриману теплову енергію не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.2.9); щомісячно, до 20-го числа, здійснювати звірення взаємних розрахунків з фінансовим відділом постачальника за минулий період (п.4.2.10).

Облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом (п.6.1).

Розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі згідно затвердженим тарифам (п.6.8), на підставі виставлених постачальником рахунків, які спрямовуються споживачеві поштою або вручаються під розписку (п.7.1), не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7.3); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.2).

Розмір тарифів визначається сторонами відповідно до пункту 7.8 розділу 7 договору "Порядок та умови проведення розрахунків".

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки, у т.ч. неотриманий прибуток, у порядку, визначеному чинним законодавством України. Відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання зобов'язань за договором (п.8).

У випадку прострочення платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п.8.2.1).

Договір укладено на період з 01.09.09 року - до 01.09.12 року (п.11.1), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених у п. 11.3 договору (а.с.8-11;12).

Позивач стверджує, що він у період з січня по вересень 2011 року надав споживачеві послуги з поставки теплової енергії на загальну суму 10725,04 грн. (розрахунок, - а.с.6), що підтверджується наданими до справи рахунками №476 за вказаний період (а.с.31-39), з доказами їх отримання особою, уповноваженою відповідачем (а.с.22;29), або спрямування їх на адресу відповідача поштою (а.с.23-28;30).

Позивач стверджує, що відповідач лише частково - на суму 2,46 грн. - сплатив вартість спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 10722,58 грн. (а.с.6).

Керуючись умовами договору та чинним законодавством, позивач на суму основного боргу нарахував 3% річних за період з січня по вересень 2011 року у сумі 474,83 грн. (а.с.7), - а разом 11197,41 грн. (10722,58 грн. + 474,83 грн.), які просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретний термін сплати вартості отриманої теплової енергії сторони визначили у п.7.3 договору, однак відповідач порушив його умови та не вжив заходів до своєчасної сплати повної вартості отриманих послуг та погашення боргу.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду - договору енергопостачання.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість теплової енергії.

З огляду на викладене відповідач, отримавши від позивача теплову енергію на вищезгадану суму, повинен був, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу та частин 6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, у визначений договором строк оплатити її вартість, однак не зробив цього, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Суд вважає належним чином встановленим факт невиконання відповідачем основного (грошового) зобов'язання за договорами №679 від 09.09.09 року на суму 10722,58 грн.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

При вирішенні спору в частині стягнення 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до приписів ст.ст.44 та 49 ГПК України суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови договору та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 16, 509, 525, 526, 529, 530, 549, 611, 612, 614, 623, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,227,275,276 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Луганської обласної організації соціалістичної партії України, ідентифікаційний код 24203400, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Шевченко, 39, - на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, - основний борг за послуги з постачання теплової енергію у сумі 10722 (десять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 58 коп., 3% річних у сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 83 коп., а також судовий збір у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 28.03.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 29 березня 2013 року.

Суддя А.П.Середа