Постанова

від 14.03.2013 по справі 805/242/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа №805/242/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год.35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Соколової Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2012року за №0000531720, №0000521720, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2012року за №0000531720, №0000521720.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що договори про надання транспортно-експедиційних послуг №19/06 від 01.06.2011р., який укладений між позивачем та ТОВ "Консоль С" та №04/10 від 01.10.2011року, який укладений між позивачем та ТОВ «Фірма КІМ» мають ознаки нікчемності.

Позивач зазначає, що ним 01.06.2011р. було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ " Консоль С ", на підставі якого перевезник (ТОВ " Консоль С ") зобов'язується за винагороду і за рахунок замовника (ФОП ОСОБА_3) здійснювати на користь останнього перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України й іноземних держав. 01.10.2011року позивачем було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Фірма КІМ», за умовами якого перевезник (ТОВ " Фірма КІМ ") зобов'язується за винагороду і за рахунок замовника (ФОП ОСОБА_3) здійснювати на користь останнього перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України й іноземних держав. Дані договори не суперечать законодавству, публічний порядок не порушують та спрямовані на настання правових наслідків, які передбачені договорам, що в свою чергу свідчить про не порушення позивачем норм ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Тому позивач зауважує, що суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням фінансових санкцій в розмірі 57735,13грн. (49533,32грн. - за основним платежем та 8201,81грн.- за штрафними санкціями) та з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням фінансових санкцій в розмірі 59033,43грн. (47226,74грн. - за основним платежем та 11806,69грн. - за штрафними санкціями) податковим органом визначено неправомірно.

Відповідач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

податковим органом отримано акти перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 30.09.2011року за №3734/23-3/35542724 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Консоль С» за червень 2011року та від 30.09.2011року за №3735/23-3/35542724 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Консоль С» за липень 2011року, згідно яких підприємство за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження директора не встановлено, у зв'язку з чим даним підприємством не надані документи для проведення перевірки.

Також, податковим органом отримано акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.12.2011року за №16891/23-02/21532416 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фірма КІМ» за період з 01.10.2011року по 31.10.2011року, згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження директора не встановлено, у зв'язку з чим даним підприємством не надані документи для проведення перевірки.

З чого вбачається, що операції з придбання послуг не мали реального характеру, що позбавляє позивача права формувати податковий кредит по операціям з придбання послуг від ТОВ «Консоль С» та ТОВ «Фірма КІМ».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1, 87534, АДРЕСА_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 04.10.2010року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 05.10.2010року.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 05.10.2010року по 31.12.2011року. За результатами перевірки складено акт від 27.08.2012р. за №1359/17-2/НОМЕР_1, яким встановлені порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення податкового обліку за формою, встановленою Наказом ДПА України від 24.12.2010року за №1025 «Про затвердження форми Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обради спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», в порушення абз.5 п. п.6 ст.128 Господарського кодексу України в частині завищення валового доходу на суму 3500,65грн. та завищення валових витрат на суму 282685,38грн., ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, п.138.1 ст.138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині включення до складу валових витрат, витрати які не використовувались у підприємницькій діяльності у сумі 252250,00грн.(без ПДВ), п.138.2 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині включення до складу валових витрат, витрати які не підтверджені первинними документами на суму 30435,38грн., п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010року за №2756-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість за періоди з 01.04.2011року по 31.12.2011року на загальну суму 49533,32грн., у тому числі за червень 2011року на суму 16730,00грн., за липень 2011року на суму 17453,32грн., за жовтень 2011року на суму 15350,00грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки від 27.08.2012р. за №1359/17-2/НОМЕР_1 позивачем надані до податкового органу заперечення на акт перевірки від 24.09.2012року, в яких він зазначив, що висновки акта перевірки не обґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам та нормам податкового законодавства.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012року за №0000531720, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57735,13грн. (49533,32грн. за основним платежем та 8201,81грн. за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012року за №0000521720, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 59033,43грн. (47226,74грн. - за основним платежем та 11806,69грн. - за штрафними санкціями).

15.10.2012року позивачем направлено скаргу до Державної податкової служби в Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2012року за №0000531720, №0000521720.

Рішенням про результати розгляду скарги від 14.12.2012року податковим органом податкові повідомлення - рішення від 04.10.2012року за №0000531720, №0000521720 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

В акті перевірки позивача від 27.08.2012р. за №1359/17-2/НОМЕР_1 відповідач посилається на Акти перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 30.09.2011року за №3734/23-3/35542724 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Консоль С» за червень 2011року та від 30.09.2011року за №3735/23-3/35542724 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Консоль С» за липень 2011року, згідно яких підприємство за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження директора не встановлено, у зв'язку з чим даним підприємством не надані документи для проведення перевірки.

Також, в акті перевірки позивача від 27.08.2012р. за №1359/17-2/НОМЕР_1 відповідач посилався на акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30.12.2011року за №16891/23-02/21532416 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фірма КІМ» за період з 01.10.2011року по 31.10.2011року, згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження директора не встановлено, у зв'язку з чим даним підприємством не надані документи для проведення перевірки.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фірма КІМ» укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг від 01.10.2011року за №04/10, на підставі якого перевезник (ТОВ " Фірма КІМ ") зобов'язується за винагороду і за рахунок замовника (ФОП ОСОБА_3) здійснювати на користь останнього перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України й іноземних держав.

Виконання договору від 01.10.2011року за №04/10 підтверджується виписаними постачальником товару податковими накладними від 03.10.2011року за №2 на суму 4350,00грн., в тому числі ПДВ - 725,00грн., від 05.10.2011року за №10 на суму 3700,00грн., в тому числі ПДВ - 616,67грн., від 06.10.2011року за №13 на суму 6200,00грн., в тому числі ПДВ - 1033,33грн., від 07.10.2011року за №16 на суму 7000,00грн., в тому числі ПДВ - 1166,67грн., від 10.10.2011року за №25 на суму 3100,00грн., в тому числі ПДВ - 516,67грн., від 11.10.2011року за №29 на суму 10000,00грн., в тому числі ПДВ - 1666,67грн., від 12.10.2011року за №32 на суму 9950,00грн., в тому числі ПДВ - 1658,33грн., від 13.10.2011року за №34 на суму 3400,00грн., в тому числі ПДВ - 566,67грн., від 14.10.2011року за №36 на суму 4000,00грн., в тому числі ПДВ - 666,67грн., від 17.10.2011року за №42 на суму 2000,00грн., в тому числі ПДВ - 333,33грн., від 18.10.2011року за №44 на суму 10000,00грн., в тому числі ПДВ - 1666,67грн., від 20.10.2011року за №52 на суму 5400,00грн., в тому числі ПДВ - 900,00грн., від 21.10.2011року за №55 на суму 6900,00грн., в тому числі ПДВ - 1150,00грн., від 22.10.2011року за №58 на суму 6900,00грн., в тому числі ПДВ - 1150,00грн., від 24.10.2011року за №59 на суму 4700,00грн., в тому числі ПДВ - 783,33грн., від 25.10.2011року за №61 на суму 2000,00грн., в тому числі ПДВ - 333,33грн., від 26.10.2011року за №62 на суму 400,00грн., в тому числі ПДВ - 66,67грн., від 28.10.2011року за №65 на суму 900,00грн., в тому числі ПДВ - 150,00грн., від 31.10.2011року за №69 на суму 1200,00грн., в тому числі ПДВ - 200,00грн. та підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 03.10.2011року на суму 4350,00грн., в тому числі ПДВ - 725,00грн., від 05.10.2011року за № ОУ-0000010 на суму 3700,00грн., в тому числі ПДВ - 616,67грн., від 06.10.2011року за № ОУ-0000013 на суму 6200,00грн., в тому числі ПДВ - 1033,33грн., від 07.10.2011року за № ОУ-0000016 на суму 7000,00грн., в тому числі ПДВ - 1166,67грн., від 10.10.2011року за № ОУ-0000025 на суму 3100,00грн., в тому числі ПДВ - 516,67грн., від 11.10.2011року за № ОУ-0000029 на суму 10000,00грн., в тому числі ПДВ - 1666,67грн., від 12.10.2011року за № ОУ-0000032 на суму 9950,00грн., в тому числі ПДВ - 1658,33грн., від 13.10.2011року за № ОУ-0000034 на суму 3400,00грн., в тому числі ПДВ - 566,67грн., від 14.10.2011року за № ОУ-0000036 на суму 4000,00грн., в тому числі ПДВ - 666,67грн., від 17.10.2011року за № ОУ-0000042 на суму 2000,00грн., в тому числі ПДВ - 333,33грн., від 18.10.2011року за № ОУ-0000044 на суму 10000,00грн., в тому числі ПДВ - 1666,67грн., від 20.10.2011року за № ОУ-0000052 на суму 5400,00грн., в тому числі ПДВ - 900,00грн., від 21.10.2011року за № ОУ-0000055 на суму 6900,00грн., в тому числі ПДВ - 1150,00грн., від 22.10.2011року за № ОУ-0000058 на суму 6900,00грн., в тому числі ПДВ - 1150,00грн., від 24.10.2011року за № ОУ-0000059 на суму 4700,00грн., в тому числі ПДВ - 783,33грн., від 25.10.2011року за № ОУ-0000061 на суму 2000,00грн., в тому числі ПДВ - 333,33грн., від 26.10.2011року за № ОУ-0000062 на суму 400,00грн., в тому числі ПДВ - 66,67грн., від 28.10.2011року за № ОУ-0000065 на суму 900,00грн., в тому числі ПДВ - 150,00грн., від 31.10.2011року за № ОУ-0000069 на суму 1200,00грн., в тому числі ПДВ - 200,00грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що факт сплати за послуги підтверджується квитанціями до прибутоквих касових ордерів за №6 від 03.10.2011року на суму 4350,00грн., №13 від 05.10.2011року на суму 3700,00грн., №19 від 06.10.2011року на суму 6200,00грн., №28 від 07.10.2011року на суму 7000,00грн., №40 від 10.10.2011року на суму 3100,00грн., №47 від 11.10.2011року на суму 10000,00грн., №60 від 12.10.2011року на суму 9950,00грн., №69 від 13.10.2011року на суму 3400,00грн., №81 від 14.10.2011року на суму 4000,00грн., №89 від 17.10.2011року на суму 2000,00грн., №100 від 18.10.2011року на суму 10000,00грн., №109 від 20.10.2011року на суму 5400,00грн., №120 від 21.10.2011року на суму 6900,00грн., №130 від 22.10.2011року на суму 6900,00грн., №140 від 24.10.2011року на суму 4700,00грн., №152 від 25.10.2011року на суму 2000,00грн., №158 від 26.10.2011року на суму 400,00грн., №167 від 28.10.2011року на суму 900,00грн., №189 від 31.10.2011року на суму 1200,00грн.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Консоль С» укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг від 01.06.2011року за №19/06, на підставі якого перевезник (ТОВ " Консоль С ") зобов'язується за винагороду і за рахунок замовника (ФОП ОСОБА_3) здійснювати на користь останнього перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України й іноземних держав.

Виконання договору від 01.06.2011року за №19/06 підтверджується виписаними постачальником товару податковими накладними від 06.06.2011року за №281 на суму 9950,00грн., в тому числі ПДВ - 1658,33грн., від 07.06.2011року за №282 на суму 15380,00грн., в тому числі ПДВ - 2563,33грн., від 09.06.2011року за №302 на суму 10850,00грн., в тому числі ПДВ - 1808,33грн., від 10.06.2011року за №303 на суму 10950,00грн., в тому числі ПДВ - 1825,00грн., від 15.06.2011року за №337 на суму 8150,00грн., в тому числі ПДВ - 1358,34грн., від 17.06.2011року за №352 на суму 15200,00грн., в тому числі ПДВ - 2533,33грн., від 22.06.2011року за №376 на суму 7750,00грн., в тому числі ПДВ - 1291,67грн., від 24.06.2011року за №395 на суму 13350,00грн., в тому числі ПДВ - 2225,00грн., від 30.06.2011року за №428 на суму 8800,00грн., в тому числі ПДВ - 1466,67грн., від 01.07.2011року за №11 на суму 9100,00грн., в тому числі ПДВ - 1516,67грн., від 04.07.2011року за №29 на суму 3800,00грн., в тому числі ПДВ - 633,33грн., від 05.07.2011року за №32 на суму 8500,00грн., в тому числі ПДВ - 1416,67грн., від 06.07.2011року за №49 на суму 8900,00грн., в тому числі ПДВ - 1483,33грн., від 07.07.2011року за №52 на суму 7900,00грн., в тому числі ПДВ - 1316,67грн., від 08.07.2011року за №70 на суму 9300,00грн., в тому числі ПДВ - 1550,00грн., від 11.07.2011року за №80 на суму 7400,00грн., в тому числі ПДВ - 1233,33грн., від 15.07.2011року за №130 на суму 6200,00грн., в тому числі ПДВ - 1033,33грн., від 18.07.2011року за №144 на суму 7050,00грн., в тому числі ПДВ - 1175,00грн., від 21.07.2011року за №171 на суму 9800,00грн., в тому числі ПДВ - 1633,33грн., від 22.07.2011року за №174 на суму 6020,00грн., в тому числі ПДВ - 1003,33грн., від 25.07.2011року за №194 на суму 7850,00грн., в тому числі ПДВ - 1308,33грн., від 26.07.2011року за №195 на суму 6800,00грн., в тому числі ПДВ - 1133,33грн., від 28.07.2011року за №222 на суму 6100,00грн., в тому числі ПДВ - 1016,67грн. та підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СФ-0000281 від 06.06.2011року на суму 9950,00грн., в тому числі ПДВ - 1658,33грн., від 07.06.2011року за №282 на суму 15380,00грн., в тому числі ПДВ - 2563,33грн., від 09.06.2011року за № СФ-0000302 на суму 10850,00грн., в тому числі ПДВ - 1808,33грн., від 10.06.2011року за № СФ-0000303 на суму 10950,00грн., в тому числі ПДВ - 1825,00грн., від 15.06.2011року за № СФ-0000337 на суму 8150,00грн., в тому числі ПДВ - 1358,34грн., від 17.06.2011року за № СФ-0000352 на суму 15200,00грн., в тому числі ПДВ - 2533,33грн., від 22.06.2011року за № СФ-0000376 на суму 7750,00грн., в тому числі ПДВ - 1291,67грн., від 24.06.2011року за № СФ-0000395 на суму 13350,00грн., в тому числі ПДВ - 2225,00грн., від 30.06.2011року за № СФ-0000428 на суму 8800,00грн., від 01.07.2011року за № ОУ-0000011 на суму 9100,00грн., в тому числі ПДВ - 1516,67грн., від 04.07.2011року за № ОУ-0000029 на суму 3800,00грн., в тому числі ПДВ - 633,33грн., від 05.07.2011року за № ОУ-0000032 на суму 8500,00грн., в тому числі ПДВ - 1416,67грн., від 06.07.2011року за № ОУ-0000049 на суму 8900,00грн., в тому числі ПДВ - 1483,33грн., від 07.07.2011року за № ОУ-0000052 на суму 7900,00грн., в тому числі ПДВ - 1316,67грн., від 08.07.2011року за № ОУ-0000070 на суму 9300,00грн., в тому числі ПДВ - 1550,00грн., від 11.07.2011року за № ОУ-0000080 на суму 7400,00грн., в тому числі ПДВ - 1233,33грн., від 15.07.2011року за № ОУ-0000130 на суму 6200,00грн., в тому числі ПДВ - 1033,33грн., від 18.07.2011року за № ОУ-0000144 на суму 7050,00грн., в тому числі ПДВ - 1175,00грн., від 21.07.2011року за № ОУ-0000171 на суму 9800,00грн., в тому числі ПДВ - 1633,33грн., від 22.07.2011року за № ОУ-0000174 на суму 6020,00грн., в тому числі ПДВ - 1003,33грн., від 25.07.2011року за № ОУ-0000194 на суму 7850,00грн., в тому числі ПДВ - 1308,33грн., від 26.07.2011року за № ОУ-0000195 на суму 6800,00грн., в тому числі ПДВ - 1133,33грн., від 28.07.2011року за № ОУ-0000222 на суму 6100,00грн., в тому числі ПДВ - 1016,67грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що факт сплати за послуги підтверджується квитанціями до прибутоквих касових ордерів за №55 від 06.06.2011року на суму 9950,00грн., №60 від 07.06.2011року на суму 8000,00грн., №65 від 08.06.2011року на суму 7380,00грн., №69 від 09.06.2011року на суму 5850,00грн., №70 від 10.06.2011року на суму 5000,00грн., №78 від 13.06.2011року на суму 5000,00грн., №81 від 14.06.2011року на суму 5950,00грн., №85 від 15.06.2011року на суму 8150,00грн., №93 від 20.06.2011року на суму 7000,00грн., №90 від 17.06.2011року на суму 8200,00грн., №97 від 22.06.2011року на суму 7750,00грн., №105 від 27.06.2011року на суму 6350,00грн., №101 від 24.06.2011року на суму 7000,00грн., №109 від 30.06.2011року на суму 8800,00грн., №150 від 01.07.2011року на суму 9100,00грн., №160 від 04.07.2011року на суму 3800,00грн., №168 від 05.07.2011року на суму 8500,00грн., №176 від 06.07.2011року на суму 8900,00грн., №189 від 07.07.2011року на суму 7900,00грн., №209 від 11.07.2011року на суму 7400,00грн., №196 від 08.07.2011року на суму 9300,00грн., №220 від 15.07.2011року на суму 6200,00грн., №144 від 18.07.2011року на суму 7050,00грн., №240 від 21.07.2011року на суму 9800,00грн., №247 від 22.07.2011року на суму 6020,00грн., №256 від 25.07.2011року на суму 7850,00грн., №267 від 26.07.2011року на суму 6800,00грн., №277 від 28.07.2011року на суму 6100,00грн.

Дані факти підтверджують реальність договорів від 01.06.2011року за №19/06 та від 01.10.2011року за №04/10.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Консоль С», ТОВ «Фірма КІМ» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Дослідивши наявні у справі докази, а саме, податкові накладні, на підставі яких позивачем була включена до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за періоди з 01.04.2011року по 31.12.2011року на загальну суму 49533,32грн., у тому числі за червень 2011року на суму 16730,00грн., за липень 2011року на суму 17453,32грн., за жовтень 2011року на суму 15350,00грн., суд приходить до висновку, що дані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та вважає висновки податкового органу щодо безпідставності включення позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди сум ПДВ в розмірі 49533,32грн. безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Консоль С», ТОВ «Фірма КІМ» зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, що підтверджується виданими податковим органом свідоцтвами платника податку на додану вартість, які в період з 01.04.2011року по 31.12.2011року не анульовані та є дійсними на момент укладення правочинів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 04.10.2012року за №0000531720 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 57735,13грн. (49533,32грн. - за основним платежем та 8201,81грн. - за штрафними санкціями) безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.167.1. ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

П.177.4 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно включення позивачем до складу валових витрат суми коштів в розмірі 30435,38грн., яка не підтверджена первинними документами, оскільки матеріалами справи, а саме: податковими накладними, актами виконаних робіт, заявками на транспортно-експедиційні послуги, рахунками на оплату, рахунками-фактурами, квитанціями до прибуткового касового ордеру, тощо, підтверджуються факти витратних господарських операцій позивача по придбанню послуг за період з квітня по грудень 2011року у розмірі 838476,66грн.(т.1 а.с.119-250, т.2, а.с.1-250, т.3 а.с. 1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-58, а.с.71-107).

Враховуючи попередні висновки суду щодо документального підтвердження витрат позивача за період з 01.04.2011року по 31.12.2011року, суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 04.10.2012року за №0000521720 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59033,43грн. (47226,74грн. за основним платежем та 11806,69грн. за штрафними санкціями) безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 04.10.2012року за №0000521720, №0000531720 не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2012року за №0000531720, №0000521720 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби від 04.10.2012року за №0000531720, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57735,13грн., у тому числі за основним платежем - 49533,32грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8201,81грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби від 04.10.2012року за №0000521720, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 59033,43грн., у тому числі за основним платежем - 47226,74грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11806,69грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1, 87534, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн.70 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14.03.2013 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 19.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.