Постанова

від 18.03.2013 по справі 809/577/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 809/577/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Сардонікс"

про стягнення заборгованості в сумі 9935,94 грн,-

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Сардонікс» (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9935,94 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не сплачений податковий борг, затверджений мировою угодою від 11.09.2009 року, граничний термін погашення якого сплив 16.09.2010 року та не погашена заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0008791501 від 02.04.2010 року, що в загальному розмірі становить 9935,94 грн. Просив стягнути дану заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, проте подала до канцелярії суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи без її участі з проханням позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.21,34).

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.10.2012 року, юридична особа - Приватне підприємство «Сардонікс», зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 11.11.1992 року (а.с.6-7) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

16 вересня 2009 року ухвалою господарського суду Івано-Франківської області в справі №Б13/139 за заявою АБ «Енергобанк» до боржника ПП «Сардонікс» про визнання боржника банкрутом, затверджено мирову угоду за якою відповідач зобов'язується погасити залишок кредиторських вимоги позивачу в сумі 9303,06 грн. до 16.09.2010 року. Додатково мировою угодою визначено, що відповідач за несплату відстрочених сум несе відповідальність передбачену чинним законодавством, а позивач залишає за собою право звернутися до суду із позовом про стягнення з приватного підприємства «Сардонікс» такої заборгованості (а.с.38-41).

Судом встановлено, що вищевказана заборгованість станом на момент звернення до суду так і не була погашена.

Також, актом перевірки податкової звітності №6479/15-1/13665244 від 30.03.2010 року (а.с.15) виявлено порушення пункту пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин та п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2009 р., півріччя 2009 р., 3 квартали 2009 р. та 2009 р. Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2181-III) за неподання звітності до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Так, на підставі вищевказаного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008791501/0 від 02.04.2010 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 680,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але поштове відправлення повернулося відправнику із зазначенням причини невручення (а.с.14). На виконання вимог Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове повідомлення-рішення від 02.04.2010 року, з метою узгодження податкового зобов'язання, вивішувалося на дошці оголошень, про що свідчить підпис працівника податкової служби на корінці податкового повідомлення-рішення, та відповідачем не оскаржувалося.

З метою стягнення узгодженої суми податкового зобов'язання за попередні періоди, у відповідності до пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III, відповідачу надсилалися перша та друга податкові вимоги щодо сплати податкового боргу (а.с.13), які доведені до відома відповідача у встановленому законом порядку та останнім не оскаржувалися.

З метою стягнення заборгованості позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оскільки на момент подання адміністративного позову податковий борг так і не погашений.

На підтвердження наявності податкової заборгованості в матеріалах справи містяться: рішення позивача про відстрочення податкового боргу №2941/10/24-150/7489 від 04.11.2009 року (а.с.12), яким визначено залишок податкового боргу за кредиторськими вимогами, що підлягає до сплати в рамках мирової угоди по податку на прибуток та податку з доходів найманих працівників із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 9255,94 грн.; довідка позивача про наявність заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств (а.с.42) та по податку з доходів найманих працівників (зворотна сторона а.с.42), що в загальному розмірі становить 9935,94 грн.; виписка з облікової картки платника податку на прибуток приватних підприємств щодо відповідача (а.с.43), з якої прослідковується заборгованість, що стягується та виписка з облікової картки платника податку з доходів найманих працівників щодо відповідача станом на 15.02.2013 року, в якій відображена сума, що стягується (а.с.44).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У відповідності до частини 2 статті 79 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Закону №2181-III, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищенаведене судом встановлено, що відповідачем не погашена заборгованість, яка визначена мировою угодою у встановлений нею строк та допущено систематичне порушення норм податкового законодавства щодо подання декларацій з податку на прибуток за 2009 рік, тому податковий борг в загальному розмірі 9935,94 грн. підлягає до стягнення в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Сардонікс" (ідентифікаційний код 13665244), а також за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Сардонікс" (ідентифікаційний код 13665244) в дохід бюджету податковий борг в сумі 9935 (Дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень, 94 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 25.03.2013 року.