ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2013 р. Справа № 804/4168/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретаріБоженко Наталії Василієвни Петранцові О.Ю. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» про стягнення коштів за податковим боргом, -
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» про стягнення коштів за податковим боргом
В обґрунтування подання заявник зазначає, що внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 2836,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд подання без його участі та просив подання задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Дніпропетровський хлібний завод №7» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.03.2001 року та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, за результатами якої складено Акт №1640/182/31270794 від 28.11.2012 року.
Так, згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання
На підставі зазначеного Акту, в зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0004201502 від 13.12.2012 року, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 3060 гривень.
Відповідно до пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно із вимогами п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту. Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були, відповідних доказів до суду не надано.
Відповідачем податкове зобов'язання з податку на додану вартість було сплачено лише частково в сумі 224 грн., через що загальна сума заборгованості приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» складає 2836 гривень.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 09.01.2013 року було виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 7, яка була направлена на адресу відповідача 25.01.2013 року.
Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. Такий порядок, як зазначено вище, регулюється ст.ст. 42, 58 Податкового кодексу України.
Дана податкова вимога була отримана відповідачем 30.01.2013 року, що підтверджується матеріалами справи, та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржена не була, такі відомості до суду не надані.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пп. 20.1.18, 20.1.28, п. 20.1, ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу платника податків який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача податкового боргу.
Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
П. 95.2 ст.95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 160-163, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути кошти з приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» (код ЄДРПОУ 31270794) з податку на додану вартість в сумі 2836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 00 копійок на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок №31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, з рахунків приватного підприємства «Дніпропетровський хлібний завод №7» (код ЄДРПОУ 31270794).
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Н.В. Боженко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30285093 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні