Постанова

від 28.03.2013 по справі 826/2513/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  28 березня 2013 року                           № 826/2513/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця   В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" про стягнення 36342,60 грн. Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках та за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" податкового боргу з податку на додану вартість та пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 36342,60 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та пеню за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначене ним самостійно у поданій податковій звітності та нараховане контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Представник позивача в судовому засіданні, 20 березня 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання. У судовому засіданні, 20 березня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні. Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 20 березня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн", ідентифікаційний код 36631893, є: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 52-В, місцезнаходження реєстраційної справи – Подільська районна в місті Києві державна адміністрація. Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року №9063598620 на суму 94,00 грн. Крім того, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти: від 06.02.2012 р. №14/22-02-36631893; від 21.08.2012 р. №9174-1502/36631893, за результатами яких контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, відповідно, від 20.02.2012 р. №0000082202, яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання з пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 36173,28 грн.; від 22.08.2012 р. №0013391502, яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис про отримання на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні у матеріалах справи. У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 12.03.2012 р. №1150 на суму 36173,28 грн., що підтверджується поштовим відправленням з довідкою поштового відділення про неможливість його вручення в зв'язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою, копія якого долучена до матеріалів справи. Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість складає 168,32 грн., з пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності – 36173,28 грн., всього – 36342,60 грн., що підтверджується даними довідки Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про заборгованість відповідача. Як зазначила представник позивача, з часу надіслання відповідачу податкової вимоги, податковий борг відповідача не переривався. Позивачем додано до матеріалів справи копії запитів до Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Київського міського бюро технічної інвентаризації про надання інформації щодо зареєстрованих за відповідачем активів, які отримані, відповідно Державною автомобільною інспекцією Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Київським міським бюро технічної інвентаризації. Інформація щодо надання на вказані запити будь-яких відомостей у матеріалах справи відсутня. Вирішуючи спір, суд виходить з такого. Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України    встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3). Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено грошове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року №9063598620. Крім того, частину  грошового зобов'язання з податку на додану вартість та грошове зобов'язання з пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, було нараховано контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 20.02.2012 р. №0000082202 та від 22.08.2012 р. №0013391502, які отримані відповідачем. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 12.03.2012 р. №1150. Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. За таких обставин, зважаючи на доведеність наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 168,32 грн. та з пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 36173,28 грн., та підтвердження вказаної обставини наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги в частині стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" податкового боргу з податку на додану вартість та пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 36342,60 грн. підлягають задоволенню. Разом з тим, відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Зі змісту положень статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що звернення стягнення податкового боргу на майно платника податків, який має такий податковий борг, може бути здійснено лише на те майно, на яке поширюється право податкової застави, що повинно бути оформлене актом опису, який складений відповідно до вимог статті 89 Податкового кодексу України. Крім того, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може бути здійснено за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та на які може бути звернено стягнення в рахунок погашення податкового боргу. Оскільки позивачем не надано доказів відсутності у відповідача коштів, на які може бути звернено стягнення в рахунок погашення податкового боргу, не надано доказів (акту опису, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна) на підтвердження перебування майна відповідача у податковій заставі, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби в частині щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його активів, необґрунтованими, відтак в цій частині позову позивачу слід відмовити. Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині стягнення з рахунків у банках відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 36342,60 грн., в іншій частині позову позивачу слід відмовити. Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні. Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, – ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Корпорейшн" (ідентифікаційний код 36631893) на користь Державного бюджету України (р/р 34129999700008, УДК у Подільському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26088848, банк одержувача: ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019) податковий борг з податку на додану вартість та пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 36342,60 грн. (тридцять шість тисяч триста сорок дві грн. 60 коп.). У задоволенні решти адміністративного позову відмовити. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                              В.А. Донець