Рішення

від 25.03.2013 по справі 922/715/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2013 р.Справа № 922/715/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом ДП МОУ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", м. Конотоп до ПП "Акік-Схід ЕК", м. Харків про стягнення 11 944,88грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 10 333,92грн., штраф у розмірі 1 033,39грн., пеню в розмірі 577,57грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з клопотанням, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без участі його повноважного представника.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являлися, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.08.12р. між Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (позивача у справі) та Приватним підприємством "Акік-Схід ЕК" (відповідач у справі) було укладено договір поставки № 306-12 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, визначений у п. 1.2 договору, а позивач прийняти та оплатити його вартість.

У п. 1.2 договору сторони погодили поставку товару партіями, розмір яких погоджується сторонами, що зазначається у специфікації до договору.

Підписавши специфікацію (а.с. 26) сторони погодили товар, що підлягає поставці за договором, його кількість та вартість. Загальна вартість поставки, погоджена сторонами, складає 12 037,51грн.

За приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторони умовами договору, а саме п. 3.3, погодили, що позивач проводить розрахунок шляхом 100% попередньої оплати.

Позивач взяті на себе договірні зобов'язання виконав належним чином та 12.09.12р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 12 037,51грн. на підставі виставленого відповідачем рахунку № 08146.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Відповідач згідно п.2.2 договору зобов'язався поставити товар не пізніше 30 днів після отримання попередньої оплати на поточний рахунок за партію товару, визначену позивачем.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З цією нормою кореспондуються і приписи ст.193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки товару виконав лише частково, поставивши товар позивачу на загальну суму 1 703,59грн., що підтверджується видатковою накладною № 08146 від 11.09.12р.

Таким чином, відповідач не поставив позивачу, у визначений договором строк, товар на загальну суму 10 333,92грн.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у разі якщо після одержання попередньої оплати відповідач не передав товар у встановлений договором строк, позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення суми попередньої оплати.

13.12.12р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 3811 від 11.12.12р. з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 10 333,92грн. (а.с. 29-31), проте відповідь від відповідача не надійшла, грошові кошти повернуто не було.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 10 333,92грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У п.5.2 договору сторони погодили, що за прострочення передачі товару, передачу меншої кількості товару, ніж передбачено договором, відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього штраф в розмірі 10% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок штрафу в розмірі 1 033,39грн., який відповідає вимогам договору.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 577,57грн. В обґрунтування чого, позивач посилається на пункт 5.4 договору, яким сторони погодили, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від дня одержання попередньої оплати до дня її повернення, та ч.3 ст.693 ЦК України, якою передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Розглянувши дану позовну вимогу, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою це є процентами за користування чужими грошовими, які позивач помилково називає пенею, оскільки, при цьому він посилається на п.5.4 договору, яким сторони передбачили саме нарахування процентів на суму попередньої оплати та на норми ЦК України, які також визначають відповідальність у вигляді сплати процентів за користування чужими грошовими, а не пені.

Судом встановлено, що позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, оскільки це відповідає вимогам ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України та прямо передбачено сторонами пунктом 5.4 договору, наданий позивачем розрахунок є вірним.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги цілком обґрунтованими, законними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується порядку розподілу господарських витрат між сторонами суд керується наступним.

Відповідно до ст.49 ГПК України, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,50грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 612, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Акік-Схід ЕК", код ЄДРПОУ 31557040 (61002, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", код ЄДРПОУ 12602750 (41601, м. Конотоп, Сумська область, вул. Рябошапка, 25, відомості про рахунки відсутні) - 10 333,92грн. попередньої оплати, 1 033,39грн. штрафу, 577,57грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.