Рішення

від 26.03.2013 по справі 922/837/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/837/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс", м.Луганськ, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, про стягнення 47833,18 грн. за участю представників:

позивача -

14.03.2013р. та 26.03.2013р. - Андрущенко А.П. (довіреність б/н від 01.08.2012р.);

відповідача -

14.03.2013р. - ОСОБА_1, особисто;

26.03.2013р. - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс", м.Луганськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, заборгованості за товар, поставлений згідно Договору поставки № 18 від 21.02.2012р., в розмірі 47833,18 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2013р. (суддя Прохоров С.А.) за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/837/13 та розгляд справи призначено на 14.03.2013р. о 10:45 год.

У зв'язку з навчанням судді Прохорова С.А. у Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів України, за розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 11.03.2013р. за № 273 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 922/837/13-г та призначено її до розгляду судді Кухар Н.М.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2013р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач частково визнав позовні вимоги в сумі 34696,05 грн. В іншій частині позову просив суд відмовити, посилаючись на те, що позивачем не був вивезений зі складу відповідача неякісний товар (рибопродукти) на суму 13137,13 грн., якій згідно домовленості позивач повинен був забрати, як він неодноразово робив раніше.

На вимогу суду відповідач надав відзив на позовну заяву, який був долучений судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 26.03.2013р. до 12:20 год.

Після перерви представник позивача надав письмові заперечення на відзив відповідача, в яких, зокрема, зазначив, що 31.01.2013р. сторонами було підписано Акт звірки заборгованості, згідно якого сума боргу відповідача перед позивачем становила 51833,18 грн. та зауважень щодо якості товару з боку відповідача не було. На підтвердження цього факту представник позивача надав копію двостороннє підписаного Акту звірки станом на 31.01.2013р. На день подання позову сума боргу складала 47833,18 грн., у зв'язку з тим, що відповідач 06.02.2013р. перерахував позивачу 4000,00 грн.

Письмові заперечення позивача разом з доданими до них документами були долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач після перерви у судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір поставки № 18, згідно п. 1.2. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти відповідачу (покупцю) товари народного споживання (товар), а відповідач зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору, товар за цим Договором поставляється окремими партіями на підставі заявок покупця.

Згідно п. 5.1. Договору, оплата здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу, протягом 40 календарних днів з моменту поставки товару покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, з 09.04.2012р. по 12.11.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 314108,63 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Позивачем було оплачено товару на суму 254660,00 грн., про що свідчать надані позивачем копії виписок по особовому рахунку.

Позивач вказує, що відповідачем було повернено позивачу товару на суму 11615,57 грн.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 47833,06 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не було вивезено зі складу відповідача неякісний товар на суму 13137,13 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з п. 2.4. Договору № 18 від 21.02.2012р., сторони домовились, що у разі виявлення покупцем у процесі здійснення передпродажної підготовки невідповідності поставленого товару вимогам діючого законодавства України або даного Договору, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника протягом 3-х днів з моменту отримання товару та за його згодою з покупцем постачальник зобов'язаний здійснити обмін даного товару.

Крім того, за умовами Договору № 18 від 21.02.2012р. поставка неякісних товарів покупцем не приймається (п. 3.2.).

Проте, товар був прийнятий відповідачем, ніяких повідомлень про невідповідність якості даного товару до позивача не надійшло.

Також відповідачем не було доведено суду належними доказами, що отриманий ним товар на суму 13137,13 грн. був неякісним, а саме не надано відповідних документів на підтвердження невідповідності товару вимогам діючого законодавства України чи договору.

Підписуючи Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2013р., відповідач погодився з існуючою сумою заборгованості та ніяких зауважень щодо якості товару, остання поставки якого була здійснена 12.11.2012р., позивачу не зробив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; свідоцтво НОМЕР_3; р/р НОМЕР_4 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Ест Плюс" (91009, м.Луганськ, Лєсной тупік, 1-в; п/р 2600005117 в ПАТ Східно-промисловий комерційний банк, м.Луганськ, МФО 304706; код ЄДРПОУ: 30092017) - 47833,18 грн. боргу за поставлений товар; 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.