Постанова

від 26.02.2013 по справі 801/520/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 р. Справа №801/520/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт»

про накладання арешту на кошти,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт» (далі - відповідач) про накладання арешту на кошти ТОВ «Доломіт» (ЄДРПОУ 32561752), що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих відповідача у сумі 943,69 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.54).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином через рекомендоване повідомлення поштою, але повідомлення повернулось з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.52,53), так відповідно до ст.37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Доломіт» являється юридичною особою, зареєстрованою 09.06.2003 року виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Доломіт» взято на податковий облік в Сакській об'єднаній державній податковій інспекції АР Крим Державної податкової служби, а тому згідно із законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Доломіт» зобов'язано сплачувати податки до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Сакською ОДПІ 29.08.2011 року проведено камеральну перевірку щодо неподання (несвоєчасносного подання) податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами перевірки складено акт №927/15-02, яким встановлено неподання відповідачем податкової декларації за липень 2011 року, що є порушенням п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Акт надіслано на адресу відповідача 31.08.2011 року листом №4106/10/15-02 та отримано відповідачем 05.09.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки за встановлені порушення у відповідність з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001301502 від 09.09.2011 року.

Податкове повідомлення-рішення № 00013001502 від 09.09.2011 року надіслано на адресу відповідача листом № 4260/10/15-02 від 12.09.2011 року та отримано 15.09.2011 року.

Порядок стягнення податкового боргу з 01.01.2011 р. передбачений Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу.

Судом встановлено, що 04.10.2010 року Сакською ОДПІ була складена податкова вимога № 381 на суму податкового боргу відповідача.

Судом встановлено, що з ТОВ «Доломіт» стягнуто на користь Сакською ОДПІ АР Крим зазначену суму податкового боргу, в судовому порядку

Так, згідно із постановою Окружного адміністративного суду АРК у справі № 2а-235/12/0170/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг у розмірі 943,69 гривень.

Судове рішення у справі № 2а-235/12/0170/16 набрало чинності.

Відповідно до статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Доломіт» має податковий борг в сумі 943,69 грн., який стягнутий Сакською ОДПІ АРК за рішенням суду у справі № 2а-235/12/0170/16.

У зв'язку з несплатою суми заборгованості, Сакською ОДПІ АРК було надіслано доручення № 3 від 05.10.2012 року на суму 943,69 грн. з відміткою Сакського управління Державної казначейської служби України до ПАО КБ «Приватбанк», але доручення було повернуто без виконання, згідно "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національної валюті" №22 від 21.01.2004р. у зв'язку з тим, що рахунок платника вказаній у інкасовому доручення не обслуговується (а.с.14).

У зв'язку з несплатою суми заборгованості, Сакською ОДПІ АРК було надіслано доручення № 1 від 05.11.2012 року на суму 943,69 грн. з відміткою Сакського управління Державної казначейської служби України до ПАО КБ «Приватбанк», але доручення було повернуто без виконання, згідно "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національної валюті" №22 від 21.01.2004р. у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.13).

Сакською ОДПІ АР Крим були здійснені заходи щодо встановлення наявності майна ТОВ «Доломіт» з метою погашення податкового боргу, проте такого майна не було знайдено, що підтверджується:

-листом КРП "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" від 13.08.2012 р. № 2605/01-13, від 10.09.2012 року № 2862/01-13 на запит Сакської ОДПІ АРК №1977/10/19-00 від 19.07.2012 року (а.с.19);

- листом Державної інспекції по надзору за технічним станом машин та обладнання від 31.07.2012 року № 295 на запит Сакської ОДПІ АРК № 1452/10/19-00 від 19.07.2012 року (а.с.29);

- листом ДАЇ Сакського МВ ГУ МВС України в АРК від 02.08.2012 року № 11/67/2231 на запит Сакської ОДПІ № 2201/9/19 від 19.07.2012 року, яким підтверджено, відсутність зареєстрованого транспортного засобу за відповідачем (а.с.26).

Крім того, судом встановлено відсутність також рухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт» для погашення податкового боргу, про що свідчить акт опису майна від 19.09.2012 року, яким підтверджено відсутність майна , що може бути описано у податкову заставу (а.с.15).

У зв'язку із несплатою податкового боргу та відсутністю майна позивач звернувся до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти відповідача відповідно до вимог ст.20 ПК України.

Згідно із п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

В судовому засіданні встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 943,69 грн., який не сплачений на час розгляду справи, а також факт відсутності рухомого та нерухомого майна для його погашення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Національним банком України постановою Правління від 21 січня 2004 р. №22 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 30.03.2012р. № 122 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно із пунктом 10.1. якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

Пунктом 10.3. Інструкції встановлюється, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до викладеного, арешт на рахунки клієнта у банку може бути накладений рішенням суду на всі кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення або із зазначенням конкретної суми. В разі не визначення у рішенні суду конкретного номеру рахунку, але з визначення суми, арешт накладається в залежності від наявної суми на кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Позивач просить накласти арешт на рахунки ТОВ «Доломіт» на суму боргу 943,69 грн., тобто в межах суми податкового боргу.

Виходячи з того, що Законом України "Про банки та банківську діяльність" встановлюється право суду накладати арешт на рахунки осіб, відкриті у банках, а статтею 20 ПК України визначено право податкового органу звертатися до суду із вказаним позовом суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт» (96500, АР Крим, м. Саки, пров. Профсоюзний, 24, ЄДРПОУ 32561752), що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт» (р/р 26002054902130 Крим РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436; р/р 26054054962504 Крим РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436; р/р 26063054912501 Крим РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436) у сумі 943,69 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко