Постанова

від 25.03.2013 по справі 801/2308/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2013 р. (10:39) Справа №801/2308/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О. за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - Науменко О.В., Акмуллаєва А.Р.,

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0003392204 від 27.02.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілкиз питань взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 рік, якою встановлено заниження податку на додану вартість на суму 735 гривень, внаслідок укладеної угоди з ПП «Ротонда Торг», яка на думку податкового органу є фіктивною. За результатами перевірки був складений акт №10529/22-7/30026756 від 28.12.2012 р. та винесено податкове повідомлення-рішення №0003392204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 918,75 грн., з яких 735 грн. - основний платіж, 183,75 грн. - штрафні санкції. Позивач з висновками податкового органу не згодний та пояснює, що невідповідність податкових даних ПП «Ротонда Торг» даним позивача не може служити підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки сукупність документів що містяться в матеріалах справи підтверджують відсутність помилок в формуванні податкової звітності з боку позивача та реальність угоди з ПП «Ротонда Торг».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був проінформований належним чином, будь-яких клопотань, або заперечень до суду не надсилав.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 24.12.2012 р. по 28.12.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки з питань взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої був складений акт № 59727/10/22-7 від 28.12.2012 р. (а. с. 8-24).

Під час проведення перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. відповідачем було встановлено його завищення по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг» у червні 2010 року на 735 грн.

Так, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС були отримані матеріали про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда Торг», а саме: акт №33/22/36165656 від 06.04.2012 р., на підставі якого був зроблений висновок про те, що ПП «Ротонда Торг» згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортучюий характер. Крім того, податковий орган послався на кримінальну справу, порушену відносно директора ТОВ ВПБ «Строітель-плюс» за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Ротонда Торг», з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, податковий орган зазначив, що оскільки фактично поставка товару від ПП «Ротонда Торг» за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. на адресу Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки (філії Управління - Севастопольський міськкоопринкторг) не підтверджено, податкова та видаткова накладні були складені необґрунтовано. При цьому, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС зауважила, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Податковий орган зазначив, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, на думку відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти, за твердженням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки п.4.1 ст 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 735 грн., у тому числі за червень 2010 року - 735 грн.

На підставі цих висновків акта ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС 16.01.2013 року було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000992204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1102,50 грн., з яких 735 грн. - основний платіж та 367,5 грн. - штрафні санкції (а.с. 25).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за результатом якого рішенням ДПС в АР Крим від 28.01.2013року №13 позивачу було зменшено розмір сплати штрафних санкцій на 183,75 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.29-34), після чого позивачу було виставлено податкове повідомлення-рішення № 0003392204 на суму 918,75 грн., з яких 735 грн. - основний платіж, 183,75 грн. - штрафні санкції, правомірність винесення якого є предметом розгляду у цій справі.

Матеріали справи свідчать, що в червні 2010 року Севастопольським Міськкоопринкторгом був придбаний у ПП «Ротонда Торг» товар (палатка торгова стаціонарна у кількості 9 (дев'ять) штук) на загальну суму 4410,00 грн., у тому числі ПДВ 735,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-1203 від 23.06.2010 року (а. с. 30).

За фактом отримання товарів (палатка торгова стаціонарна) ПП «Ротонда Торг» була виписана податкова накладна №1203 від 23.06.2010 р. на загальну суму 4410,00 грн., у тому числі ПДВ 735,00 грн. (а.с.37), відображена позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (Розділ І, №44, а. с. 62).

Отриманий товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідним фіскальним чеком (а.с.40).

Сума ПДВ за цією податковою накладною була включена позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації (а. с. 60).

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час формування позивачем податкового кредиту в червні 2010 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподаткупротягомзвітногоподатковогоперіоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. п. 7.4.2 цієї статті було зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разірозрахунківвикористаннямкредитнихдебетовихкартокабокомерційнихчеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4.5 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту с суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Будь-яких невідповідностей виписаної ПП «Ротонда Торг» позивачеві податкової накладної встановленим законодавствам вимогам відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Фактично висновок податкового органу про непідтвердження первинними документами реальності господарської операції позивача з ПП «Ротонда Торг» був заснований на інформації, викладеній в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 06.04.2012 р. №32/22/36165656 та матеріалах кримінальної справи, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Суд зазначає, що наведені обставини взагалі не були предметом дослідження під час проведення перевірки, а податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Досліджуючи наявність господарської мети при вчиненні позивачем угоди з ПП «Ротонда Торг», суд звертає увагу на те, що відповідно до Положення відокремленого підрозділу Севастопольського міського ринкового торгу Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки предметом діяльності Ринку є, серед іншого, надання ринкових послуг населенню, організаціям, підприємствам, що здійснюють торгівлю на Ринку і надають послуги.

Згідно з поясненнями головного бухгалтера Севастопольського міськкоопринкторгу торгівельні палатки були придбані для тимчасового використання в торгівлі на Центральному ринку на період проведення реконструкції торгової площі ринку та будівництва торгового ринку.

Матеріали справи свідчать, що торгівельні палатки були оприбутковані по рахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», списані з цього рахунку 30.07.2010 р. у зв'язку з введенням в експлуатацію та переведені на позабалансовий рахунок, і в подальшому після їх псування були списані за актом від 04.08.2011 р.

Таким чином, рух активів, господарська мета при вчиненні позивачем правочину з ПП «Ротонда Торг» та його реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту в червні 2010 року неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Посилання податкового органу на матеріали досудового слідства в кримінальній справі суд не може прийняти до уваги як належного та допустимого доказу, оскільки вони не мають наперед встановленої сили до ухвалення вироку в кримінальній справі.

При цьому, суд звертає увагу на ч. 4 ст. 72 КАС України, відповідно до якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на т, що відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Ротонда Торг», останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту червня 2010 року суми ПДВ у розмірі 735 грн. за господарською операцією з контрагентом ПП «Ротонда Торг», що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 183,75 грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 114,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

В судовому засіданні 25.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.04.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової №0003392204 від 27.02.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, ідентифікаційний код 30026756) 114,70 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.