Рішення

від 28.03.2013 по справі 917/108/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2013 р. Справа №917/108/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон", вул. Качалова, 5-В, м. Київ,03146

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана", пров. Новий, 29, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область,39200

про стягнення грошових коштів в сумі 549 528,08 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 28.03.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 549 528,08 гривень боргу за договором поставки №312-Д від 10 квітня 2012 року, з яких: 539 282,98 гривень сума неповерненої попередньої оплати, 10 245,10 гривень плата за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач судове засідання з'явився. Ухвали суду, які направлялась відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві ( пров. Новий, 29, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область,39200) повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу про включення відповідача до ЄДР від 13.02.2013 року наданого позивачем, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" - пров. Новий, 29, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область,39200.

Відповідно до 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (позивач, покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" (відповідачем, постачальник) було укладено договір поставки № 312-Д від 10 квітня 2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупцю щебеневу продукцію, а останній зобов'язувався приймати та оплачувати її на умовах даного договору (арк. с. 13-17).

Ціна продукції є договірною і включає вартість поставки продукції до пункту призначення і закріплюється сторонами в видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування покупцем 100 % попередньої оплати вартості партії продукції. При цьому строк поставки партії продукції становить 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від покупця (п. 4.3. договору).

Протягом періоду з 04.05.2012 р. по 19.07.2012 р. позивачем відповідно до умов договору було сплачено авансових платежів за поставки партій щебеню в розмірі 1 084 283,88 грн. на підставі виставлених відповідачем рахунків - фактури (арк. с. 18-26). Сплата авансових платежів підтверджується банківськими виписками від 04.05.2012р.;10.05.2012р.;23.05.2012р.;31.05.2012р.;19.07.2012р. (арк. с. 26-36).

На виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу щебеню на суму 545 000,90 грн. за замовленнями позивача відповідно до наступних видаткових накладних: № РН-0000050 від 22.06.2012 на суму 119 696,20 грн.; № РН-0000059 від 26.06.2012 на суму 137 600,64 грн.; № РН-0000037 від 18.05.2012 на суму 14 798,40грн.; № РН-0000038 від 22.05.2012 на суму 8 002,24 грн.; № РН-0000049 від 26.05.2012 на суму 8 628,95 грн.; № РН-0000113 від 12.10.2012 на суму 18 823,68 грн.; № РН-0000051 від 22.06.2012 на суму 98 000,86 грн.; № РН-0000072 від 16.07.2012 на суму 71 296,20 грн.; № РН-0000052 від 25.06.2012 на суму 30329,66 грн.; № РН-0000093 від 03.08.2012 на суму 37 824,07 грн. (арк.с. 37-46).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

В порушення вимог договору відповідачем недопоставлено щебеню за замовленнями позивача на суму 539 282,98 грн., яку і просить повернути позивач.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині повернення попередньої оплати в сумі 539 282, 98 грн., є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10245,10 гривень плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних на підставі ч. 3 ст. 693 та ч.2 ст. 625 ЦК України.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

В даному випадку позивачем допущено помилку щодо періоду нарахування річних, оскільки позивач помилково здійснив нарахування з моменту, коли відповідач повинен був здійснити поставку, до 28.12.2012 року. Однак обов'язок повернути попередню оплату, тобто грошове зобов'язання, виникло у відповідача після звернення позивача 03.12.2012 року з такою вимогою (претензією) до відповідача. У претензії вказано, що відповідач повинен перерахувати позивачу кошти протягом 15 банківських днів з моменту направлення даної вимоги. Як свідчить поштова квитанція та опис (арк. справи 10-11) претензія направлена 03.12.2012 року.

Судом здійснено власний перерахунок річних ( в мат. справи) . Сума 3% річних, що підлягає стягненню з урахуванням визначених в претензії строків, становить 176,81 грн. (з 24.12.2012 року по 28.12.2012 року).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані в частині стягнення 539 459,79 гривень ( 539 2828 грн. + 176,81 грн.) , підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лана" (пров. Новий, 29, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область,39200, р/р 26009010172748 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767, ІПН 311484916138, код ЄДРПОУ 31148494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (вул. Качалова, 5-В, м. Київ, 03146, р/р 26002194199771 у КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904, ІПН 347310026574, код ЄДРПОУ 34731008) 539 282,98 гривень неповернутої попередньої оплати за договором, 176,81 гривень 3% річних, 10789,19 гривень судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 29.03.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.