Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/865/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/865/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, ідентифікаційний код 34480657

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект», м. Донецьк, ідентифікаційний код 31018222

про: стягнення за договором поруки №4090-08/10 від 06.08.2010р. заборгованості у розмірі 20 825 315,44 грн.

із залученням до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ, ідентифікаційний код 34575984

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Максименко І.В. (за довіреністю № 21-12/12-3 від 21.12.2012р.);

від Відповідача - не з'явився;

від Третьої особи - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України суд відклав розгляд справи з 19.02.2013р. на 04.03.2013р.. з 04.03.2013р. на 26.03.2013р.,

У судовому засіданні 26.03.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором поруки №4090-08/10 від 06.08.2010р. заборгованості у розмірі 20 825 315,44 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на встановлене у судовому прядку порушення грошових зобов'язань Третьою особою за договорами фінансового лізингу №№ LС4075-07/10 від 29.07.2010р., LС4076-07/10 від 29.07.2010р., LС4077-07/10 від 29.07.2010р., LС4078-07/10 від 29.07.2010р., LС4079-07/10 від 29.07.2010р., LС4080-07/10 від 29.07.2010р., LС4082-07/10 від 29.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р., LС4086-07/10 від 30.07.2010р., які забезпечені порукою Відповідача, та ухилення солідарних боржників від виконання означених зобов'язань, у зв'язку з чим висуваються вимоги до Відповідача як поручителя.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поруки №4090-08/10 від 06.08.2010р., договори фінансового лізингу №№ LС4075-07/10 від 29.07.2010р., LС4076-07/10 від 29.07.2010р., LС4077-07/10 від 29.07.2010р., LС4078-07/10 від 29.07.2010р., LС4079-07/10 від 29.07.2010р., LС4080-07/10 від 29.07.2010р., LС4082-07/10 від 29.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р., LС4086-07/10 від 30.07.2010р., з додатками та рахунками-фактурами за ними, письмову вимогу №2187-12/12 від 14.12.2012р. з доказами направлення, рішення Господарського суду м. Києва у справах №№ 5011-3/13968-2012, 5011-11/14019-2012, 5011-11/14014-2012, 5011-3/13967-2012, 5011-11/14600-2012, 5011-11/14017-2012, 5011-3/13965-2012, 5011-48/14266-2012, 5011-48/14265-2012

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 556 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України та в перебігу розгляду справи представив додаткові документи (а.с.а.с.1-50, 52-54, 99-102, 106-108 т.2).

Відповідач надав додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.62-91, 92-98, 110-112 т.2), у тому числі - клопотання №11 від 25.03.2013р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із відрядженням директора, проте своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобов'язань з інших причин не представив.

Ухвалою від 04.02.2013р. судом, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, своєї позиції по суті справи до відома суду без пояснення причин не довела, хоча належна обізнаність про судовий розгул підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про отримання ухвал суду (а.с.а.с.55, 60, 109).

У судовому засіданні 26.03.2013р. представник Позивача підтримав свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутності будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування, та заперечив проти клопотання Відповідача про чергове відкладання розгляду справи, зазначаючи про навмисне затягування у такий спосіб вирішення спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представників належним чином повідомлених Відповідача, Третьої особи та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, ним було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання учасників справи здійснювати свої процесуальні права.

Наразі, враховуючи правову позицію, викладену в п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. клопотання Відповідача про відкладення судового розгляду через відрядження директора судом відхиляється та не сприймається у якості підстави для відкладання розгляду справи у розумінні п.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України Відповідач як юридична особа не позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою іншою особою - особиста участь керівника не є обов'язковою. В свою чергу, Відповідачем не представлено доказів неможливості забезпечення представництва інтересі іншою особою, а відсутність представника у судовому засіданні не перешкоджає доведенню до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог у письмову вигляді з наданням підтверджуючих доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Лізингодавець) та Третьою особою (Лізінгоодержувач) була укладена низка договорів фінансового лізингу з аналогічними умовами:

1) № LС4075-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.13-18 т.1) з вартістю предмета лізингу 500 000 грн.;

2) № LС4076-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.19-24 т.1) з вартістю предмета лізингу 250 000 грн.;

3) № LС4077-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.25-30 т.1) з вартістю предмета лізингу 160 000 грн.;

4) № LС4078-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.31-36 т.1) з вартістю предмета лізингу 550 000 грн.;

5) № LС4079-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.37-42 т.1) з вартістю предмета лізингу 500 000 грн.;

6) № LС4080-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.43-48 т.1) з вартістю предмета лізингу 600 000 грн.

7) № LС4082-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.49-54 т.1) з вартістю предмета лізингу 450 000 грн.;

8) № LС4083-07/10 від 30.07.2010р. (а.с.а.с. 55-60 т.1) з вартістю предмета лізингу 3 000 000 грн.

9) № LС4086-07/10 від 30.07.2010р. (а.с.а.с. 61-71 т.1) з вартістю предмета лізингу 17 796 568,48 грн.

Згідно умов п. 1.1. кожного із вказаних договорів Лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, яке зазначено у Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах відповідного договору.

Пунктом 1.7. договорів визначено, що строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 29 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами договору та додатків до нього.

Пунктами 1.1. - 1.4. додатку №4 до договорів (Загальні умови фінансового лізингу) визначено, що передача предмету лізингу Відповідачу з усіма необхідними належностями, та його прийняття опосередковується складанням двосторонньою комісією акту приймання-передачі предмета лізингу у двох примірниках.

Розділом 4 договорів фінансового лізингу сторонами визначені лізингові платежі та порядок розрахунків, зокрема встановлено, що:

- Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеною за правилами договору за ставкою EURIBOR 3M плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1. (п. 4.2.);

- поточні лізингові платежі розраховуються на перше число місяця лізингового періоду (п. 4.3.), а комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами п. 4.2 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу (п. 4.2).

Крім того, сторони домовилися у п. 4.6 про те, що оплата всіх лізингових платежів, зазначених в цьому розділі договору, здійснюється Лiзингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 12 числа поточного місяця.

В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу Позивачем складалися та надсилалися рахунки-фактури (а.с.а.с.120-166 т.1) відносно періоду з квітня 2012р. по вересень 2012р. на загальну суму 20 825 315,44 грн.

06.08.2010р. між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем (Поручитель) був укладений договір поруки №4090-08/10 (а.с.а.с.11-12 т.1), згідно п.п. 1.2, 4.1. якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача (ТОВ «Юнікомбуд»), які виникають за договорами лізингу (№№LС4086-07/10 від 30.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р., LС4075-07/10 від 29.07.2010р., LС4076-07/10 від 29.07.2010р., LС4077-07/10 від 29.07.2010р., LС4078-07/10 від 29.07.2010р., LС4079-07/10 від 29.07.2010р., LС4080-07/10 від 29.07.2010р., LС4082-07/10 від 29.07.2010р., LС4091-07/10 від 06.08.2010р.), включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі, який діє до повного виконання боргових зобов'язань за договорами лізингу, на підставах ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договорами лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

При цьому, за змістом п.п.2.4., 2.5. договору поруки у разі невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед Лізингодавцем за договорами фінансового лізингу, Лізингодавець має право звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань повністю чи частково, а останній має протягом 3-ьох банківських днів з дати отримання відповідної вимоги здійснити виконання зобов'язань шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за договорами лізингу. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання таких зобов'язань у повному обсягу. Крім того, порука також припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного строку з дня настання строку виконання боргових зобов'язань не пред'явить вимоги до Поручителя (п.4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ про стягнення заборгованості за вказаними вище договорами фінансового лізингу за період з квітня 2012р. по вересень 2012р. рішеннями Господарського суду м. Києва задоволені у повному обсязі у справах:

· №5011-3/13968-2012 від 18.10.2012р. (а.с.а.с.79-81 т.1), яке набрало законної сили 30.10.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.36 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 114386,99 грн.;

· 5011-11/14019-2012 від 05.12.2012р. (а.с.а.с.82-86 т.1), яке набрало законної сили 18.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.34 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 59905,09 грн.;

· 5011-11/14014-2012 від 05.12.2012р. (а.с.а.с.87-91 т.1), яке набрало законної сили 18.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.33 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 36806,33 грн.;

· 5011-3/13967-2012 від 18.10.2012р. (а.с.а.с.92-94 т.1), яке набрало законної сили 30.10.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.37 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 126521,88 грн.;

· 5011-11/14600-2012 від 03.12.2012р. (а.с.а.с.95-99 т.1), яке набрало законної сили 17.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.32 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 114459,43 грн.;

· 5011-11/14017-2012 від 05.12.2012р. (а.с.а.с.100-104 т.1), яке набрало законної сили 18.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.31 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 138407,53 грн.;

· 5011-3/13965-2012 від 18.10.2012р. (а.с.а.с.105-107 т.1), яке набрало законної сили 30.10.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.38 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 217367,83грн.;

· 5011-48/14266-2012 від 19.11.2012р. (а.с.а.с.108-112 т.1) яке набрало законної сили 04.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.35 т.2) про стягнення заборгованості в розмірі 670062,21 грн.;

· 5011-48/14265-2012 від 19.11.2012р. (а.с.а.с.113-115 т.1), яке набрало законної сили 04.12.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.30 т.2) про стягнення заборгованості в розмірі 19460960,62 грн.; а усього за всіма рішеннями - 20 825 315,44 грн.

14.12.2012р. Позивач надіслав (а.с. 168 т.1) Відповідачу лист-вимогу №2187-12/12 (а.с.167 т.1), в якому наголошувалося на необхідності погасити заборгованість Третьої особи за договорами фінансового лізингу.

У зв'язку із невиконанням означених рішень суду з боку Лізингоодержувача та ігнорування Відповідачем як поручителем надісланої вимоги, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, надаючи довідки, згідно яких станом на 14.02.2013р. (а.с.а.с. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 т.2) заявлена до стягнення сума грошових вимог не погашена.

Третя особа процесуальними правами передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, своєї позиції до відома суду не довела.

Відповідач своєї позиції по суті спору до відома суду не довів, надавши чергове клопотання №11 від 25.03.2013р. про відкладення розгляду справи.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяв, оскільки об'єднання заявленим вимог щодо стягнення заборгованості, яка виникла за кількома договорами фінансового лізингу в межах одного позову цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за одним договором поруки).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання поручителем прострочених грошових зобов'язань солідарного боржника, які виникли на підставі договорів фінансового лізингу, забезпечених (грошових зобов'язань) порукою.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору поруки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В силу укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поруки, останній набув статусу поручителя за зобов'язаннями третьої особи перед Позивачем за договорами фінансового лізингу, що цілком відповідає приписам ст.ст. 546, 547, 553 Цивільного кодексу України.

При цьому, з огляду на п.п. 1.2., 2.1., 3.1. договору поруки Відповідач несе повну і солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Третя особа, що узгоджується із ч.ч.1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності підстав, передбачених ст.559 Цивільного кодексу України для припинення поруки, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача статусу солідарного з Третьою особою боржника перед Позивачем за всіма зобов'язаннями, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу №№ LС4075-07/10 від 29.07.2010р., LС4076-07/10 від 29.07.2010р., LС4077-07/10 від 29.07.2010р., LС4078-07/10 від 29.07.2010р., LС4079-07/10 від 29.07.2010р., LС4080-07/10 від 29.07.2010р., LС4082-07/10 від 29.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р., LС4086-07/10 від 30.07.2010р.

В свою чергу, як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі. Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Третьою особою договори фінансового лізингу №№ LС4075-07/10 від 29.07.2010р., LС4076-07/10 від 29.07.2010р., LС4077-07/10 від 29.07.2010р., LС4078-07/10 від 29.07.2010р., LС4079-07/10 від 29.07.2010р., LС4080-07/10 від 29.07.2010р., LС4082-07/10 від 29.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р., LС4086-07/10 від 30.07.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що положення ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду), суд зазначає, що у світлі ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України лізингові платежі мають здійснюватися незалежно від результатів господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Третя особа не мала правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно визначених договорами лізингу п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу 8 числа кожного поточного місяця за розглядуваний період з квітня 2012р. по вересень 2012р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються належним виконанням, у розглядуваному випадку - шляхом своєчасного та у повному обсягу здійснення лізингових платежів. Натомість невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і жодних доказів на підтвердження іншого Відповідачем або Третьою особою згідно ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надав, останнім не виконувалися у повному обсягу та своєчасно зобов'язання з оплати лізингових платежів за період квітня 2012р. по вересень 2012р. включно, що дозволяє стверджувати про наявність порушення грошового зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та вважати Третю особа такою, що прострочила у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Рішеннями Господарського суду м. Києва у справах №№5011-3/13968-2012, 5011-11/14019-2012, 5011-11/14014-2012, 5011-3/13967-2012, 5011-11/14600-2012, 5011-11/14017-2012, 5011-3/13965-2012, 5011-48/14266-2012, 5011-48/14265-2012 задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ про стягнення заборгованості за аналогічними договорами з Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», які набули законної сили у встановленому ст.85 Господарського процесуального кодексу України порядку.

Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили має статус загальнообов'язкового. В свою чергу, згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України" визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів". Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Таким чином, встановлений судом факт наявної заборгованості у Третьої особи перед Позивачем у сумі 20 825 315,44 грн. за договорами фінансового лізингу, обов'язок щодо сплати якої розповсюджується і на Відповідача як поручителя - солідарного боржника.

Втім, всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України суду не було представлено жодних доказів на підтвердження виконання Відповідачем свого обов'язку як поручителя перед Позивачем у розумінні приписів 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України, так само, як і не представлено доказів виконання вказаних вище судових рішень Третьою особою, що дозволяє стверджувати про порушення Відповідачем своїх зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України та їх прострочення згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та приписи ст.625 Цивільного кодексу України, розглядувані позовні вимоги задовольняються у повному обсягу, що згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює компенсацію Відповідачем понесених Позивачем судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018222) про стягнення за договором поруки №4090-08/10 від 06.08.2010р. заборгованості у розмірі 20 825 315,44 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) заборгованість у розмірі 20 825 315,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект», м. Донецьк (ідентифікаційний код 31018222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) витрати по сплаті судового збору у розмірі 68820 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.03.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.

Суддя Попков Д.О.