Постанова

від 06.02.2013 по справі 802/283/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2013 р. Справа № 802/283/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до приватного акціонерного товариства "Вінницьке виробничо-ремонтне підприємство" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - позивач, УПФУ в м.Вінниці) до приватного акціонерного товариства "Вінницьке виробничо-ремонтне підприємство" (далі - відповідач, ПрАТ "Вінницьке ВРП" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та станом на 08.01.2013 року виникла заборгованість у розмірі 29763,00 грн.

Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до суду.

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження (вх.№ 2754 від 06.02.13 року).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, проте, на адресу суду від представника ПрАТ "Вінницьке ВРП" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 2755 від 06.02.2013 року).

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута та вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у праві, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийняв рішення здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Вінницьке виробничо-ремонтне підприємство" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці 08.04.2004 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що внаслідок несплати єдиного внеску з червня 2012 року по листопад 2012 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 26833,47 грн.

Дана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком заборгованості ПрАТ "Вінницьке ВРП" із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 08.01.2013 року (а.с. 9-12, 4).

Крім того, суд встановив, що УПФУ в м.Вінниці прийнято рішення №7044 від 13 грудня 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1110,87 грн. та пеня - 1818,66 грн. (а.с. 8). Між тим, в матеріалах справи міститься довідка УПФУ в м.Вінниці від 11.01.2013 року, у якій зазначено, що станом на 08.01.2013 року рахується заборгованість на суму 105488,84 грн.

Позивачем вживались заходи добровільного погашення суми заборгованості відповідачем, шляхом надсилання відповідачу вимоги № Ю-15 від 09.01.2013 року на суму 102559,31 грн. (а.с. 6). Проте, відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п. 7 ч.1 ст. 13 Закону №2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавствата у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положеннь ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вінницьке виробничо-ремонтне підприємство" ( вул. Кірова, 1, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 32899265, р/р 26006123752, МФО 380805 Райффайзен Банк Аваль у м.Києві) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905) на р/р 37190101000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 302015 заборгованість в сумі 29763,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя /підпис/ Вільчинський Олександр Ванадійович

Копія вірна

Суддя:

Секретар: