ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 березня 2013 року № 2а-17935/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт»
до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС
про визнання протиправними та скасування наказу № 1879 від 21.11.2012 року про проведення перевірки, а також податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 року № 0006722203 та № 0006712203.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування наказу № 1879 від 21.11.2012 року про проведення перевірки, а також податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 року № 0006722203 та № 0006712203.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-17935/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 12.03.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0006722203 та № 0006712203 від 14.12.2012 року;
- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 1879 від 21.11.2012 року «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а також, на думку позивача, під час проведення зазначеної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на прибуток в сумі 79 521 грн., у тому числі по періодах: ІІ-ІV квартали 2011 р. - 79 521 грн. (у т. ч. 4 квартал 2011 р. - 79 521 грн.), а також п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість на суму 69 148 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 року - 69 148 грн.
На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в минулих судових засіданнях проти позову також заперечував і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
В наданих письмових запереченнях відповідачем зазначено, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Граньстройінвест» за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на прибуток в сумі 79 521 грн., у тому числі по періодах: ІІ-ІV квартали 2011 р. - 79 521 грн. (у т. ч. 4 квартал 2011 р. - 79 521 грн.), а також п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість на суму 69 148 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 року - 69 148 грн.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Граньстройінвест», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Граньстройінвест» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.
Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 12.03.2013 р. та не скерування свого представника (що був повідомлений належним чином), суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Станом на 28.03.2013 р. інших документів від сторін по справі до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 21.11.2012 року № 1879 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» (код ЄДРПОУ 14304117) з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ37649152) за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 30.11.2012 р. № 8403/22-317/35524726, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на прибуток в сумі 79 521 грн., у тому числі по періодах: ІІ-ІV квартали 2011 р. - 79 521 грн. (у т. ч. 4 квартал 2011 р. - 79 521 грн.), а також п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість на суму 69 148 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 року - 69 148 грн.
На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення
- від 14.12.2012 року № 0006722203, яким позивачу донараховано податок на прибуток за основним платежем в сумі 79 521,00 грн. (штрафні санкції не застосовувались);
- від 14.12.2012 року № 0006712203, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 69 148, 00 грн., та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 17 287,00 гри., всього на загальну суму 165 956,00 грн.
Однак, вважаючи протиправними наказ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 1879 від 21.11.2012 року «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки», а також податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 року № 0006722203 та № 0006712203, - позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.
Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, підставою для проведення документальної позапланової перевірки можливе за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 79 Податкового кодексу України встановлені особливості проведення саме документальної невиїзної перевірки.
Отже, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).
Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення документальних невиїзних перевірок передбачений п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України. Так, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуваний наказ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 1879 від 21.11.2012 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, був прийнятий з підстав, визначених п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме, за наслідками отримання листа від 20.02.2012 р. від ДПІ у Вишгородському районі Київської області, з якого вбачається, що слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України було порушено кримінальну справу № 80-0263 від 19.01.2012 р. за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких також контрагент позивача ТОВ Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152).
А отже, в даному випадку, вбачалося порушення таким контрагентом позивача ТОВ Граньстройінвест» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ Граньстройінвест» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.
Так, матеріалами справи підтверджується те, що податковим органом (відповідачем) на адресу позивача надсилався запит від 26.10.2012р. № 22856/10/22-310 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ Граньстройінвест».
Отримання позивачем зазначеного письмового запиту від податкового органу, ні в позовній заяві, ні представником позивача в судовому засіданні не заперечувалося.
Однак, як також підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, надані Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» пояснення та документи за наслідкам отриманого запиту, - не були вичерпними та достатніми для висновку контролюючого органу про відсутність порушень з боку позивача при здійсненні взаємовідносин із контрагентом ТОВ Граньстройінвест», оскільки зокрема, в даному випадку такі правовідносини позивача із ТОВ Граньстройінвест» стосувалися виконання останнім будівельних та ремонтних робіт, що відповідно передбачали наявність основних фондів, устаткування та трудових ресурсів, проте як жодних підтверджень щодо фактичності (реальності) надання таких послуг - позивачем, на підтвердження наданих пояснень, долучено не було.
З приводу наведеного, згідно наявної у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС інформації по контрагенту позивача ТОВ Граньстройінвест», в останнього були відсутні будь-які матеріальні та трудові ресурси (основні засоби, складські приміщення, устаткування, транспорт, робочий персонал), що відповідно були необхідні для здійснення такого виду діяльності, як надання будівельних та ремонтних послуг, а відповідно, в даному випадку, надання позивачем допустимих доказів на підтвердження фактичності (реальності) таких господарських взаємовідносин, - було необхідним, чого позивачем надано та пояснено не було.
Зважаючи на зазначене, що підтверджується наявними у справі доказами, суд вважає що відповідачем було правомірно прийнято оскаржуваний наказ щодо проведення перевірки позивача, та таку перевірку було проведено контролюючим органом з дотриманням вимог чинного законодавства, і за наслідками встановлених в ході такої перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було правомірно складено Акт перевірки.
Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, у відповідності до вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем до моменту початку проведення такої (документальної позапланової невиїзної) перевірки було надано позивачу копію рішення (наказу) про проведення зазначеної перевірки, тобто така перевірка без вручення позивачу відповідних, передбачених ПКУ документів, відповідачем не проводилася.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу під час видачі наказу на проведення перевірки, під час проведення самої перевірки та під час складання такого Акта перевірки - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.
В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ Граньстройінвест».
Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальники робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 33 від 03 листопада 2011 року із контрагентом ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, уклали між собою договір на капітальний ремонт сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку в„– 6 по вул. Народного Ополчення, м. Київ.
Так, згідно даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 40 632,44 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, у тому числі ПДВ 6 772,07 грн.
Договірна ціна тверда в процесі ремонту в залежності від рівня інфляції та економічних важелів регулювання вартісних показників. При цьому обсяг будівельно-монтажних робіт є незмінним, крім випадків, передбачених ДБН Д. 1.1-1-2000.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 04» листопада 2011 р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконанні сторонами зобов'язань за договором.
Також Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 34 від 04 листопада 2011 року з ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору, замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, укладають між собою поданий нижче договір на капітальний ремонт сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів житлового будинку в„– 58 Повітрофлотський проспект, м. Київ.
Відповідно до даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 118 085,74 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, у тому числі ПДВ 19 680,96 грн.
Договірна ціна тверда в процесі ремонту в залежності від рівня інфляції та економічних важелів регулювання вартісних показників. При цьому обсяг будівельно-монтажних робіт є незмінним, крім випадків, передбачених ДБН Д.1.1-1-2000.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 07» листопада 2011 р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за договором.
Крім того, Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 35 від 01 листопада 2011 року з ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору, замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, укладають між собою поданий нижче договір на капітальний ремонт військової споруди № 49/7, КНС-ремонт стін, покрівлі, заміна каналізаційних труб, насосів, оздоблювальні роботи, улаштування автоматики, в/ч АЗ 120.
Відповідно до даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 62 406,38 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, у тому числі ПДВ 10 401,06 грн.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 02» листопада 2011 р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за договором.
Також, Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 36 від 01 листопада 2011 року з ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору, замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, укладають між собою поданий нижче договір на капітальний ремонт гуртожитку № 60/1, 1-й поверх за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 169.
Відповідно до даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 50 308,52 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, у тому числі ПДВ 8 384,75 грн.
Договірна ціна тверда в процесі ремонту в залежності від рівня інфляції та економічних важелів регулювання вартісних показників. При цьому обсяг будівельно-монтажних робіт є незмінним, крім випадків, передбачених ДЕН Д. 1.1-1-2000.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 02» листопада 2011 р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за договором.
Також, Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 40 від 01 листопада 2011 року з ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору, замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, укладають між собою поданий нижче договір на поточний ремонт військової споруди № 1/437, ВКГ, смт. Десна, Чернігівської області.
Згідно даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 99 694,55 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, в тому числі ПДВ 16 615,76 грн.
Договірна ціна тверда в процесі ремонту в залежності від рівня інфляції та економічних важелів регулювання вартісних показників. При цьому обсяг будівельно-монтажних робіт є незмінним, крім випадків, передбачених ДБН Д.1.1-1-2000.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 02» листопада 2011 р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за договором.
Крім того, Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» уклало договір підряду на виконання ремонтних робіт № 41 від 03 листопада 2011 року з ТОВ «Граньстройінвест».
Згідно даного договору, замовник ДП МОУ України «Київське УНР», в особі директора Зарівного Володимира Зіновійовича та виконавець ТОВ «Граньстройінвест», в особі директора ОСОБА_3, укладають між собою поданий нижче договір на капітальний ремонт будинку культури с. Ушомир, Коростенського району, Житомирської області.
Відповідно до даного договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, із забезпеченням належної якості, за договірною ціною та у терміни згідно п. 4.1 цього договору виконати передбачені кошторисом роботи.
Вартість договору становить 43 764,23 грн. та уточнюється при остаточних взаєморозрахунках, у тому числі ПДВ 7 294,04 грн.
Договірна ціна тверда в процесі ремонту в залежності від рівня інфляції та економічних важелів регулювання вартісних показників. При цьому обсяг будівельно-монтажних робіт є незмінним, крім випадків, передбачених ДБН Д. 1.1-1-2000.
Замовник проводить платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконання робіт (Ф № КБ-2в та Ф № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Роботи передбачені даним договором повинні бути розпочаті « 07» листопада 2011р., а закінчені « 30» листопада 2011 р. Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за договором.
Інформація щодо заборгованості ДП МОУ «Київське управління начальника робіт» на дату підписання Акта перевірки була відсутня, оскільки відповідні підтверджуючі документи до перевірки позивачем надано не було.
Згідно листа - пояснення ДП МОУ України «Київське УНР» від 09.11.2012 р. № 147 (вх. 09.11.2012 р. № 24823/10), щодо взаємовідносин з ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152), Акти виконаних робіт по зазначених договорах було включено позивачем до собівартості придбаних робіт в листопаді 2011 року, включено до складу витрат 4 кварталу 2011 року та відображено в Податковій декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року р. 05.1 СВ.
Так, відповідно до даних баз Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено:
- ТОВ «Граньстройінвест» зареєстровано в ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС;
- стан платника - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;
- свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.12.2011 р. (тобто в наступному місяці після здійснення правовідносин із позивачем);
- директор та головний бухгалтер ТОВ «Граньстройінвест» 1 особа - ОСОБА_3.
Також як підтверджується наявними матеріалами справи, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшов лист від 20.02.2012 р. від ДПІ у Вишгородському районі Київської області.
Згідно даного листа, ДПІ у Вишгородському районі на виконання вимог Наказу ДПА України від 08.08.2011 р. № 475 в ході відпрацювання міжрегіональних списків платників-утворювачів схемного кредиту, слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України було порушено кримінальну справу № 80-0263 від 19.01.2012 р. за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких зокрема значиться контрагент позивача ТОВ Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152).
Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшов лист ДПС у м. Києві від 25.10.2012 р. № 1228/7/22-207 щодо відпрацювання СГД-вигодонабувачів, причетних до незаконної діяльності міжрегіонального злочинного угрупування, яке надавало підприємствам реального сектору економіки послуги з «конвертації» готівкових коштів.
Згідно даного листа, в податкового органу наявна постанова про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження, місто Київ 10 квітня 2012 року.
Відповідно до матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що на протязі 2008-2012 років на території м. Києва та Київської області діяла група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам користувачам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.
Так, для функціонування зазначеної схеми відповідні особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, з порушенням встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, в більшості, громадян інших держав, серед яких зокрема контрагент позивача ТОВ «Граньстройінвест», та через такі незаконно зареєстровані підприємства здійснювались операції з незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.
Крім того, згідно листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02.03.2012 р. № 8846 Ш-2012, станом на 01.03.2012 р., згідно з даними Реєстру прав власності та по даним Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, - інформація про реєстрацію за період з 01.01.2008 р. по 20.02.2012 р. права власності ТОВ «Граньстройінвест» відсутня.
Також, згідно матеріалів отриманих листом ДПС у м. Києві від 25.10.2012 р. № 1228/7/22-207 щодо відпрацювання СГД-вигодонабувачів, причетних до незаконної діяльності міжрегіонального злочинного угрупування, яке надавало підприємствам реального сектору економіки послуги з «конвертації» готівкових коштів, ГУПМ ДПС України було направлено лист - запит від 13.03.2012 р. № 3531/5/07-6116 до Державної міграційної служби України щодо адреси тимчасової реєстрації іноземних громадян (нерезидентів) в період з 01.01.2008 р. по 12.03.2012 р. в т.ч. ОСОБА_3 (директора контрагента позивача ТОВ «Граньстройінвест»).
Згідно листа Державної міграційної служби України від 17.05.2012 р. № 49/8-8331, вищезазначена особа ОСОБА_3 за обліками служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не значиться.
Відповідно до матеріалів отриманих листом ДПС у м. Києві від 25.10.2012 р. № 1228/7/22-207, ГУПМ ДПС України було також направлено лист - запит від 19.12.2011 р. № 4539/5/07-6016 до Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону України в період 2009-2011 рр. наступних громадян Російської Федерації, в т.ч. ОСОБА_3 (директора контрагента позивача ТОВ «Граньстройінвест»).
Згідно листа Державної прикордонної служби України відповідно до пункту 23 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 р. № 472, було надано витяг з наявною у цій базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України зазначеними громадянами у вказаних період, в т.ч. ОСОБА_3, а саме:
Дата перетинуНапрямСерія, № паспортаХарактеристика ТЗ 30-06-2009, 20:40в'їздНОМЕР_3 25 Москва-Євпаторія 18-03-2011, 05:25В'їздНОМЕР_3 5 Москва-Київ 18-03-2011, 23:33виїздНОМЕР_3 6 Київ-Москва 20-05-2011, 06:03в'їздНОМЕР_3 5 Москва-Київ 20-05-2011, 21:48виїздНОМЕР_3 6 Київ-Москва Зазначеним вище підтверджується, що ОСОБА_3 (директор та головний бухгалтер контрагента позивача ТОВ «Граньстройінвест»), протягом 2011 р. в'їжджав на територію України тільки 2 рази, а саме 18.03.2011 р. та 20.05.2011 р., при чому в кожному випадку ОСОБА_3 залишав межі України в той самий день (день в'їзду ).
Крім того, відповідно до наданих Державною прикордонною службою України даних, ОСОБА_3 (директор та головний бухгалтер контрагента позивача ТОВ «Граньстройінвест») з 20.05.2011 р. більше не в'їжджав на територію України.
Отже, в даному випадку, є незрозумілим яким саме чином ОСОБА_3, не знаходячись на території України, мав змогу виконувати обов'язки директора та головного бухгалтера ТОВ «Граньстройінвест» в період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року (період правовідносин із позивачем), зокрема укладати договори, підписувати первинні документи, тощо.
Таким чином, господарські операції між ТОВ «Граньстройінвест» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Враховуючи зазначене, та відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, вбачається, що такі угоди, укладені ТОВ «Граньстройінвест» з контрагентами мають ознаки нікчемності.
Суд погоджується із висновком відповідача, що товариство, яке не має жодних матеріальних ресурсів та в штаті якої працює 1 особа (директор та бухгалтер), який відповідно на час здійснення правовідносин із позивачем не знаходився на території України - фактично не могло виконувати основного зазначеного виду господарської діяльності: виконання будівельних та ремонтних робіт.
Доказів, щодо укладення суб'єктом господарювання субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів, устаткування та значних трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності - позивачем ні до перевірки ні до суду надано також не було.
Зазначене, відповідно підтверджує неможливість здійснення ТОВ «Граньстройінвест» такої господарської діяльності, як будівельні та ремонтно-будівельні роботи, а отже свідчить про непідтвердження товарності вказаної операції між суб'єктами господарювання, що є порушенням вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.
Оскільки позивачем не доведено товарності операції ні на стадії перевірки контролюючим органом ні під час судового розгляду справи, а тому внаслідок такого правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.
Отже, доказами по справі підтверджується, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Граньстройінвест» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.
Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Граньстройінвест», була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.
Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).
Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Граньстройінвест» носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).
Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», позивачем не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.
Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).
Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Крім того, законодавець передбачив правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.
Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, сторонами по справі не було доведено факту визначення контрагентом позивача ТОВ «Граньстройінвест» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем у перевіряємому періоді.
Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Граньстройінвест» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.
Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 34691898) мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 року № 0006722203 та № 0006712203.
Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В адміністративному позові відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.03.2013 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30299980 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні