Постанова

від 25.03.2013 по справі 2а-16114/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2013 року № 2а-16114/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренергопром»

до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003152250 та № 0003162250 від 20.08.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренергопром» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003152250 та № 0003162250 від 20.08.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2a-16114/12/26, та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14.03.2013 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

В минулих судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС № 0003152250 та № 0003162250 від 20.08.2012 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 75 133 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 4 301 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 75 133 грн., у т.ч. за 3 квартал на суму 70 832 грн., а також п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 1983, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 65 333 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2011 року на суму 3 740 грн.; за липень 2011 року на суму 61 593 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 14.03.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Так, відповідач зазначив, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укренергопром» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами зазначеними в постанові старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Рожкова Ю.О. від 13.03.2012 року за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 75 133 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 4 301 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 75 133 грн., у т.ч. за 3 квартал на суму 70 832 грн., а також п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 1983, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 65 333 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2011 року на суму 3 740 грн.; за липень 2011 року на суму 61 593 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Артфорт 3» та ТОВ «ЮК «Захист», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Артфорт 3» та ТОВ «ЮК «Захист» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Зважаючи на не прибуття позивача в судове засідання 14.03.2013 р. та не скерування свого представника, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Станом на 25. 03.2013 р. інших документів від сторін по справі до суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка позивача ТОВ «Укренергопром» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами зазначеними в постанові старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Рожкова Ю.О. від 13.03.2012 року за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 15.05.2012 р. № 157/22-511/32047280, згідно висновків якого позивачем було порушено вимоги п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 75 133 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 4 301 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 75 133 грн., у т.ч. за 3 квартал на суму 70 832 грн., а також п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 1983, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 65 333 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2011 року на суму 3 740 грн.; за липень 2011 року на суму 61 593 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач подав свої заперечення, які згідно листа відповідача від 24.05.2012 року за № 2976/10/22-505 враховані не були.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001692250 від 25 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємству на загальну суму 112 700 грн., із них: 75 133,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 37 567,00 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001702250 від 25 травня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 98 000 грн., із них: 65 333,00 грн. - сума грошового зобов'язання зо основним платежем, 32 667,00 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

07.06.2012 року зазначені повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду первинних скарг було скасовано:

- повідомлення-рішення № 0001692250 в частині 37 567,00 грн. застосованої штрафної санкції на прибуток, в іншій частині залишено без змін;

- повідомлення-рішення № 0001702250 в частині 1 869,00 грн. застосованої штрафної санкції з податку на додану вартість, в іншій частині залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ДПС у м. Києві від 27.08.2012 року, позивач звернувся із подальшою скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 14.09.2012 року податкові повідомлення-рішення № 0001692250 та № 0001702250 від 25 травня 2012 року з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за результатом первинної скарги, були залишені без змін, а скарга - без задоволення.

20 серпня 2012 року з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги позивача, на підставі Акта перевірки відповідачем були складені нові податкові повідомлення-рішення № 0003152250 та № 0003162250, якими збільшено суму грошових зобов'язань ТОВ «Компанія Укренергопром» за платежами:

- податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 75 133 грн.;

- податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 96 131 грн., із них: 65 333,00 грн. - сума грошового зобов'язання зо основним платежем, 30 798,00 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх 20.08.2012 року до ДПС у м. Києві.

Рішенням ДП у м. Києві від 18.09.2012 року вказані скарги були залишені без розгляду.

04.10.2012 року позивач оскаржив дії ДПС у м. Києві до Державної податкової служби України.

Листом від 23.10.2012 року ДПС України повідомила позивача про відсутність підстав для розгляду поданої скарги.

Зважаючи на таке, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС № 0003152250 та № 0003162250 від 20.08.2012 року в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва старшого лейтенанта Рожкова Ю.О. було призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Консалтинг» (код ЄДРПОУ 35199836), ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898), ТОВ «Томкет Груп» (код за ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Консалтингова група «СВ» (код за ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р.

Так, зазначеною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Компанія Укренергопром» мало фінансово-господарські взаємовідносини з:

- ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898) в травні та липні 2011 року на загальну суму 372 938 грн.;

- ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) в липні 2011 року на загальну суму 19 063 грн.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2 778 947 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898), ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) встановлено його завищення на загальну суму 65 333 грн., в т.ч. по періодах:

- за травень 2011 року на суму 3 740 грн.;

- за липень 2011 року на суму 61 593 грн.

Так, проаналізувавши документи: реєстри отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунках 311 «поточні рахунки в національній валюті», 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», контролюючим органом було встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) мало взаємовідносини з ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898), ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085), які мали вплив на формування податкового кредиту.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) - Замовник, в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту (ліцензія серія АВ № 315393 видана 20.04.2007 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України) з однієї сторони та ТОВ «Артфорт 3» (код ЄДРПОУ 34691898) - Підрядник, в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту (ліцензія серія АВ № 313317 видана 02.02.2007 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України) з іншого боку уклали 4 договори, предметом яких були будівельні та електромонтажні роботи.

Згідно банківських виписок ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) на рахунок ТОВ «Артфорт 3» (код ЄДРПОУ 34691898) перераховано: 26.07.2011 року 22 440 грн.; 17.08.2011 року 42 170,23 грн.; 19.08.2011 року 30 000 грн.; 25.08.2011 року 149 831,46 грн.; 31.08.2011 року 35 000 грн.; 07.09.2011 року 30 000 грн.; 15.09.2011 року 63496,05 грн.

ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) по взаємовідносинах з ТОВ «Артфорт 3» (код ЄДРПОУ 34691898) до податкового кредиту було включено суму 62 156 грн., в т.ч.:

- за травень 2011 року на суму 3 740 грн.;

- за липень 2011 року на суму 58 416 грн.

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Артфорт 3» (код ЄДРПОУ 34691898) зареєстроване у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Основним видом діяльності підприємства є будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену.

На момент підписання Акта перевірки, зазначений контрагент мав стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Директором та головним бухгалтером є одна особа: ОСОБА_6. Остання декларація (з податку на додану вартість) подана за грудень 2011 року. Дані про наявність основних фондів на підприємстві у ДПС відсутні.

Отже, господарські операції між ТОВ «Артфорт 3» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, та відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, вбачається, що такі угоди, укладені ТОВ «Артфорт 3» з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Суд погоджується із висновком відповідача, що товариство, яке не має жодних матеріальних ресурсів та в штаті якої працює 1 особа (директор та бухгалтер), - фактично не може виконувати основного задекларованого виду господарської діяльності: будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену.

Доказів, щодо укладення суб'єктами господарювання субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів, устаткування та значних трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності - позивачем ні до перевірки ні до суду надано також не було.

Зазначене, відповідно підтверджує неможливість здійснення ТОВ «Артфорт 3» такої господарської діяльності, як будівельні та електромонтажні роботи, а отже свідчить про непідтвердження товарності вказаної операції між суб'єктами господарювання, що є порушенням вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Оскільки позивачем не доведено товарності операції ні на стадії перевірки контролюючим органом ні під час судового розгляду справи, а тому внаслідок такого правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Отже, доказами по справі підтверджується, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Артфорт 3» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085).

Договір між ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) та ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085) ні до перевірки ні до матеріалів справи наданий не був.

Згідно видаткової накладної № 010711 від 01.07.2011 р. та рахунку на оплату № 0107 від 01.07.2011 р., ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) купувало у ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085) інструменти та будівельні матеріали.

Так, ТОВ «Компанія Укренергопром» (код ЄДРПОУ 32047280) по взаємовідносинах з ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085) до податкового кредиту було включено суму 3 177 грн., в т.ч.: за липень 2011 року на суму 3 177 грн.

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085) зареєстроване у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Основним видом діяльності підприємства є адвокатська діяльність.

Відповідно до закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката, щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, проте не посередництво у купівлі-продажу інструменту та будівельних матеріалів.

Остання декларація (з податку на додану вартість) подана за листопад 2011 року. Дані про наявність основних фондів на підприємстві у ДПС відсутні.

Таким чином, послуги з продажу інструменту та будівельних матеріалів, що надавалися ТОВ «ЮК «Захист» позивачу у перевіряємому періоді, взагалі не відносяться до задекларованого виду діяльності такого контрагента, основним видом діяльності якого є адвокатська діяльність, та крім того перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «ЮК «Захист» будь яких основних фондів (складських приміщень, тощо), наявність яких надавала би змогу для здійснення такої господарської діяльності, як продаж інструментів та будівельних матеріалів (дошки, брусу, інше.)

Отже, господарські операції між ТОВ «ЮК «Захист» та контрагентами-постачальниками та покупцями також не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, та відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, вбачається, що такі угоди, укладені ТОВ «ЮК «Захист» з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 79-00227 порушена за ознаками скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. З ст. 212 КК України.

Проведеними заходами по вказаній кримінальній справі встановлено, що директор ТОВ «Укрбуд Консалтинг» (код ЄДРПОУ 35199336) громадянин ОСОБА_7, директор ТОВ «АРТФОРТ 3» (код ЄДРПОУ 34691898) громадянин ОСОБА_6, директор ТОВ «Томкет Груп» (код ЄДРПОУ 37242956) громадянка ОСОБА_8, директор ТОВ «Консалтингова Група «СВ» (код ЄДРПОУ 32978954) громадянин ОСОБА_9 та ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085) громадянин ОСОБА_10 зареєстрували вищевказані підприємства за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

26.12.2011 року проведений обшук за адресою розташування офісного приміщення «конвертаційного центру» в ході, якого поміж багатьох інших печаток, було вилучено печатку ТОВ «Укрбуд Консалтинг» (код ЄДРПОУ 35199836), ТОВ «АРТФОРТ 3» (код ЄДРПОУ 34691898), ТОВ «Томкет Груп» (код ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Консалтингова Група «СВ» (код ЄДРПОУ 32978954) та ТОВ «ЮК «Захист» (код ЄДРПОУ 37267085).

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер, так званий паперовий варіант правовідносин.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначених підприємств ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898) та ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) (контрагентів позивача), була їх незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898) та ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», позивачем не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898), ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Артфорт 3» (код за ЄДРПОУ 34691898) та ТОВ «ЮК «Захист» (код за ЄДРПОУ 37267085) мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень № 0003152250 та № 0003162250 від 20.08.2012 р.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 25.03.2013 р.