Рішення

від 18.03.2013 по справі 910/967/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/967/13 18.03.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпрон Ко"

до: Публічного акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

про: стягнення 24 590,16 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Авраменко В.В. - представник за довіреністю від 21.02.2013 № 17;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між публічним акціонерним товариством «Перший експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт» та товариством з обмеженою відповідальністю "Іпрон Ко" договору від 30.05.2012 № 284ВН, останній надав послуги, а відповідач їх отримав, але оплатив лише частково.

За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість загальний розмір якої становить 24.590,16 грн., з яких: 24.000,00 грн. - сума основної заборгованості; 491,80 грн. - пеня та 98,36 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 порушено провадження у справі № 910/967/13, про що відповідач повідомлений судом належним чином, про підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення поштового відправлення відповідачеві.

Однак, відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з приводу неявки представників до суду не подав.

Також відповідач не скористався правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов до суду не подав.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А НО В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Іпрон Ко" (далі - позивач) та публічним акціонерним товариством «Перший експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт» (далі - відповідач) укладено договір від 30.05.2012 № 284ВН (далі - Договір), предметом якого є надання позивачем послуг з доробки та впровадження програмного продукту « 1С:Предприятие 8. Управление торговым предприятием для Украины» (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, перелік робіт наведено у Додатку № 1 до Договору (далі - Додаток). Під час виконання робіт позивач має керуватися принципами закладеними в Додатку.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сума останнього складає 48.000,00 грн.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі. Відповідач має зробити попередню оплату в розмірі 50 % від суми Договору до 15.06.2012 на підставі рахунку позивача (п. 6.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунку позивача після підписання сторонами Акту наданих послуг протягом 5 (п'яти) банківських днів.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, надав відповідачеві послуги, загальна вартість яких складає 48.000,00 грн., що підтверджується Актом виконання робіт від 20.11.2012 № 414, який підписаний з обох сторін даного спору. Належним чином засвідчена копія зазначеного акту міститься у матеріалах даної справи.

Таким чином, позивач, в порядку передбаченому п. 6.2 Договору, виставив відповідачеві рахунок на оплату від 20.11.2012 № 27 суми у розмірі 24.000,00 грн.

Проте відповідач, в порушення прав позивача та своїх зобов'язань за Договором, остаточний розрахунок не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 24.000,00 грн. Факт заборгованості водночас підтверджується проведеним сторонами спору Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2012 по 01.12.2012, який підписаний та скріплений печатками товариств.

Таким чином, відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем своєї заборгованості перед позивачем суду не надано.

Отже, підсумовуючи викладені вище обставини та наявні у матеріалах даної справи докази, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 24.000,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору, відповідальність за невиконання умов Договору сторони несуть згідно з чинним законодавством України та умовами Договору.

При невиконанні відповідачем своїх фінансових обов'язків за Договором перед позивачем, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми прострочених зобов'язань. Загальний розмір пені не повинен перевищувати суми Договору (п. 7.3 Договору).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 28.11.2012 по 18.01.2013 у сумі 491,80 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені та визнані судом вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за користування чужими коштами у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за Договором за період з 28.11.2012 по 18.01.2013 у сумі 98,36 грн., то вона підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 12; код ЄДРПОУ: 14287666, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПРОН КО" (03083, м. Київ, вул. Левітана, буд. 8; код ЄДРПОУ: 34181566, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 24.000,00 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу; 491,80 (чотириста дев'яносто одна) грн. 80 коп. - пені; 98,36 (дев'яносто вісім) грн. 36 коп. - 3 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2013 року

Суддя С.В. Балац