Ухвала

від 22.03.2013 по справі 914/408/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

22.03.13 Справа № 914/408/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" ( юридична адреса : вул.Б.Хмельницького, буд.4Б, с.Прогрес , Красноармійський район, Донецька область,85351, Україна. Поштова адреса : вул.Леніна, буд.№115, м.Красноармійськ, Донецька область,85302, Україна, ЄДРПОУ 30048570) до відповідача:Фермерського господарства "Серміш Агро" Юридична адреса : с.Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530, Україна, код ЄДРПОУ 34107325). про: стягнення 1 567 781,74 грн..

суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача:Гудов Р.Л. - представник, довіреність в матеріалах справи; Дутка Е.П. - представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача :не з"явився;

Права та обов'язки ст. ст20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам Позивача, які з"явилися в судове засідання. Заяви про відвід суду не надходили Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Фермерського господарства "Серміш Агро" про стягнення 1 567 781,74 грн. заборгованості.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.01.2013 року, судове засідання призначено на 12.02.13 року; вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні відображені в ухвалі про порушення провадження у справі.Так, зокрема, суд зобов»язував позивача в порядку ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» надати відомості, які містяться в ЄДР про позивача та відповідача станом на час розгляду справи; надати до справи детальний , обґрунтований з посиланням на первинні документи, які підтверджують здійснення між сторонами господарських операцій по поставці товару, розрахунок основного боргу; зобов»язував скерувати розрахунок заборгованості відповідачу, про що до справи подати опис документів, вкладених у поштове відправлення та поштову квитанцію До видаткових накладних суд зобов»язував позивача подати довіреності відповідача на отримання товару (посилання на які має місце у видаткових накладних), подати рахунки на оплату ( відомості про які вказані у видаткових накладних); суд зобов»язував позивача надати виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення від відповідача коштів в рахунок часткового проведення розрахунків за отриманий по товар. Явка повноважного представника позивача з оригіналами всіх документів для огляду визнавалась судом обов»язковою.

В судове засідання 12.02.2013 року позивач забезпечив явку повноважного представника, однак вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних документів не подав. За таких обставин суд вбачав за доцільне в межах строків, встановлених для розгляду спору ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 12.02.2013 року розгляд справи відкладено на 22.03.2013 року та повторно в ухвалі зобов»язано сторін виконати вимоги ухвали від 30.01.2013 року про порушення провадження у справі.

У судове засідання 22.03.2013 року Позивач явку повноважних представників забезпечив, однак у повному обсязі вимог ухвал суду від 30.01.13 р та від 12.02.2013 року не виконав. Відповідач в жодне судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалами суду у справі документів не подав.

Оглянувши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши представників Позивача суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав:

Згідно визначення ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Одним із засобів доказування у господарському процесі є письмові докази (ч. 2 ст. 32 ГПК України).

Відповідно до положень ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частина 2 вищенаведеної правової норми встановлює, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У випадку, коли подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Невиконання позивачем вимог суду, неподання на виконання ухвал суду витребуваних документів по справі, без яких неможливо розглянути справу, перешкоджає її подальшому розгляду.

Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Проте, позивач своїм правом не скористався та не надав суду необхідних документів, які витребовувались в ухвалах справи; причин, які перешкоджали позивачу надати документи на вимогу суду позивач не повідомив суду і їх поважність не довів.

Так , незважаючи на вимоги суду в ухвалах від 30.01.13 року про порушення провадження у справі і від 12.02.2013 року про відкладення розгляду справи позивач не подав до справи витребовуваного судом детального, обґрунтованого з посиланням на первинні документи розрахунку основного боргу в сумі 1475702,23 грн., вимогу про стягнення якої заявив у позовній заяві ; не подав доказів виконання вимог суду про скерування такого розрахунку відповідачу. Позивач не виконав вимог суду , згідно перелічених вище ухвал і не надав довіреностей відповідача на отримання товару, відомості про які містять видаткові накладні, перелічені у позовній заяві; не подав рахунків на оплату , які вказані у видаткових накладних ; не подав виписок з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення від відповідача коштів в рахунок часткового розрахунку за товар.

Відповідно до п.п.5, 7 ч.2 ст.54 позовна заява повинна містити : п.5 виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство , на підставі якого подається позов; п.7: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Стаття 57 ГПК України містить вимоги щодо комплектності документів, які повинні бути додані до позовної заяви на момент її подання до господарського суду.

Недодержання вимог статей 54, 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки , передбачені статтею 63 ГПК України. Так, зокрема, господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не подано до заяви.

Розрахунок стягуваної або оспорюваної суми складається із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодах і підписується посадовими особами, які його склали.

У поданому позові заявлено позивачем вимоги про стягнення : вартості товару, суми 3% річних від простроченої суми; пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки від вартості неоплаченого відповідачем товару.

Станом на момент поступлення до господарського суду позовної заяви , позивач долучив до неї Додатки №№1-6, які , як вбачається з їх змісту є розрахунками сум, заявлених по вимогах про стягнення 3% річних і пені. Лише в додатку №6, який іменований позивачем як «Розрахунок ціни позову», вказана сума основного боргу (вартості неоплаченого товару) - 1 475 702,23 грн. , однак без обґрунтованого розрахунку.

У позовній заяві позивач навів перелік видаткових накладних, згідно яких на виконання умов договору поставки №104 від 14 лютого 2012 року ним був поставлений відповідачу товар та вказав, що всього за договором поставки поставлено по перелічених у позовній заяві видаткових накладних товару на суму 2601229,91 грн. Позовна заява не містить викладу обставин, зазначення доказів, які підтверджують частковий розрахунок відповідача за отриманий товар (такі докази не долучені позивачем і до позовної заяви). Отже, вказавши загальну вартість поставленого товару 2601229,91 грн., позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача основний борг за товар, який залишився неоплаченим, в сумі 1475702,23 грн. Однак, за підрахунком вартість товару по перелічених у позовній заяві видаткових накладних не відповідає доводам позивача, що товар поставлений на виконання умов договору, на загальну суму 2601229,91 грн., оскільки вартість товару за переліченими у позовній заяві видатковими накладними складає 2308611,81 грн.( допущена арифметична помилка). Таким чином, враховуючи , що вартість поставленого позивачем відповідачу товару по видаткових накладних, які вказані у позовній заяві не відповідає вартості, зазначеній позивачем, а також, що позовна заява не містить обставин про часткове погашення боргу відповідачем, доказів (відомостей про платіжні документи, згідно яких на рахунок позивача було перераховано відповідачем кошти за отриманий товар), то при підготовці справи до розгляду суд надав позивачу можливість надати детальний, обґрунтований розрахунок основного боргу, вимога про стягнення якого заявлена у позові; вимагав виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення на його рахунок від відповідача коштів (тобто, доказів часткового розрахунку за отриманий товар), оскільки такі документи (зокрема, цільове призначення перерахованих коштів, яке вказане відповідач у платіжних документах) є важливим і необхідним не лише для перевірки обґрунтованості та підставності вимоги позивача про стягнення основного боргу, а й для перевірки правильності проведення розрахунків по вимогах про стягнення нарахованої суми пені 76 697,90 грн. і 3% річних в сумі 15381,61 грн .

Окрім того, за умовами договору поставки №1М04 від 14.02.2012 року, який є підставою заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості, постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) продукцію сільськогосподарського та виробничо-технічного призначення ( товар), а покупець приймає товар в асортименті, наведеному в Додатках та /або накладних, які є невід»ємною частиною цього договору. За умовами договору ціна товару вказується в Додатках. Однак, видаткові накладні не містять посилання на договір№1М04 від 14.02.2012 , а наприклад, до поставки товару за видатковою накладною №10867 від 27.09.2012 р Додаток до договору не поданий позивачем. Поряд з цим, поданий Додаток №6 від 11.05.2012 р до договору на поставку товару «зенкер», однак видаткова накладна на поставку цього виду товару, в переліку видаткових накладних у позовній заяві відсутня і т.п.

Таким чином, детальний, обґрунтований з посиланням на первинні документи, які із врахуванням умов договору та додатків до нього, засвідчували б господарські операції між позивачем і відповідачем по поставці товару на виконання умов договору , вартість поставленого товару, проведені часткові розрахунки між сторонами та який би відображав основний борг відповідача перед позивачем,- є необхідним ,а повторне невиконання позивачем вимогу хвал по справі і неподання такого розрахунку обґрунтованого розрахунку перешкоджає встановленню всіх обставин даного господарського спору, що унеможливлює прийняття судом рішення по суті.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи , вважаються причини, які за об»єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги і те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов»язків, покладених на нього судом.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, зокрема залишити позов без розгляду. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на строки розгляду справи суд немає можливості та правових підстав для відкладення розгляду справи у черговий раз. Крім того, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного вище, та зважаючи, що залишення позовної заяви позивача без розгляду не порушує чиї-небудь права чи законні інтереси та не суперечать законодавству , суд вбачає за можливе та доцільне, з огляду на приписи 4-2, 4-3 ГПК України та згідно п.5 ч1 ст.81 ГПК України , залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду ( в світлі положень частини 4 статті 81 ГПК України) не позбавляє позивача права на повторне звернення з даним позовом до суду.

У даній справі позов залишено без розгляду у зв»язку з тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом документи, необхідні для вирішення спору.

Із врахуванням зазначеного вище, суд не вбачає й підстав та необхідності у прийнятті до розгляду Заяви позивача про зменшення позовних вимог, оскільки первинно заявлені позивачем у позовній заяві вимоги не містять обґрунтованих розрахунків. Слід зазначити, що сума основного боргу у заяві про зменшення позовних вимог та ж, що й у позовній заяві .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-2,4-3,22, 32, 33, 34, 36, 49, п.5 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Фермерського господарства "Серміш Агро" про стягнення 1 567 781,74 грн., залишити без розгляду.

Суддя Кітаєва С.Б.