Рішення

від 21.03.2013 по справі 910/3185/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3185/13 21.03.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/3185/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Сервіс Регіон»

про стягнення 155 530,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ковальова Л.П., довіреність б/н від 05.10.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Сервіс Регіон» (надалі - відповідач) про стягнення 155 530,77 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 9416713Б купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 04.01.2011р. у визначений строк повністю не передав оплачений товар та не повернув суму попередньої оплати, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 148163,20 грн., за прострочення оплати якої нараховані 3% річних у сумі 7367,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3185/13 та призначено її розгляд на 21.03.2013р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 20.02.2013р. не виконав, письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Проте, через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання директора товариства.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 31.01.2013р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

Отже, оскільки відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, проте не зазначив поважних причин, з яких не виконав вимоги суду та не подав, витребувані в ухвалі про порушення провадження у справі від 20.02.2013р., документи, в тому числі відзив на позов, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011р. між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем (за договором - продавець) було укладено Договір № 9416713Б купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, у відповідності до п.п. 1.1., 1.2. якого продавець зобов'язується продати та передату у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002. Продавець гарантує, що товар є його власністю, утворився в результаті діяльності продавця та являє собою амортизаційних брухт, деталі списаного обладнання та механізмів, відходів від технологічної обробки металів і т.п.

Згідно п. 2.4. договору, право власності на товар від продавця до покупця за цим договором переходить з моменту прийняття товару покупцем, що оформлюється приймально-здавальними актами ф. № 19 або № 69 на території цехів та дільниць покупця.

Умовами п.п. 3.3, 3.4., 3.5. договору визначено, що оплата за товар проводиться покупцем за цінами, що діють на момент здачі товару, платіжними дорученнями на підставі приймально-здавальних актів за формами № 19 або № 69. Розрахунки за товар можуть проводитись шляхом попередньої оплати. В такому випадку поставка товару здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання попередньої оплати. При неможливості поставити товар у термін, визначений у пункті 3.4. цього договору, продавець на 6-й банківський день повертає суму попередньої оплати на рахунок покупця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань позивачем були перераховані кошти в загальному розмірі 703294,20 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 11448 від 28.02.2011р., № 1338 від 31.03.2011р., № 1107 від 25.03.2011р., № 12741 від 04.04.2011р., № 13036 від 12.04.2011р., № 13616 від 10.05.2011р., № 2181 від 27.05.2011р., копії яких залучені до матеріалів справи.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки позивачу товару виконав частково, передавши за період з березня по грудень 2011 року товару на загальну суму 555131,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання металів чорних (вторинних) (форма № 19).

Отже, відповідач у визначений договором строк не передав відповідачу товар на загальну суму 148163,20 грн. (703294,20 грн. - 555131 грн.) та з згідно з умовами п. 3.4. договору не повернув кошти.

14.08.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 1008 від 14.08.2012р., в якій вимогав повернути суму отриманої передплати в розмірі 148163,20 грн.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 148163,20 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено як факт отримання коштів у загальній сумі 703294,20 грн. та поставки товару тільки на суму 555131,00 грн., так і не надано доказів повернення у встановлений строк передплати в сумі 148163,20 грн. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 148163,20 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 7367,57 грн., згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Сервіс Регіон» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, офіс 219; код 34600533) на користь публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, код 00191483) 148 163 грн. 20 коп. - боргу, 7367 грн. 57 коп. - 3% річних, 3110 грн. 62 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.03.2013 р.

Суддя А.І. Привалов