Рішення

від 27.03.2013 по справі 904/1005/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.13р. Справа № 904/1005/13-г

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук Полтавської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни", с. Новоолексіївка Софіївського району Дніпропетровської області

Про: стягнення 128 303,38 грн.

Суддя: Колісник І.І.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1, Свідоцтво НОМЕР_2 від 02.06.2000 року; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 11.03.2013 року, представник.

Від відповідача : Бортник А.В., довіреність № 57 від 15.01.2013 року, юрист.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" 170973,19 грн., з яких: 44100,00 грн. - основна сума боргу, 4949,38 грн. - пеня, 119952,00 грн. - штраф, 1971,81 грн. - 3% річних.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву від 27.03.2013 року з письмовими поясненнями, якою зменшив позовні вимоги до 128303,38 грн., з яких: 43400,00 грн. - основна сума боргу, 4949,38 грн. - пеня, 78657,50 грн. - штраф, 1296,50 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 04/07 від 04.07.2011 року в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг зі збору врожаю зернових у с. Новоолексіївка. Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи на суму 63 000,00 грн., які відповідач своєчасно не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 43 400,00 грн. У зв'язку із несвоєчасною оплатою виконаних робіт позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 78 657,50 грн. за період із 22.07.2011 р. по 22.07.2012 р. відповідно до п. 5.4 договору та пеню у сумі 4 949,38 грн. за період із 22.07.2011 р. по 22.01.2012 р. відповідно до п. 5.5 договору. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути 3% річних у сумі 1 296,50 грн. за період і з 22.07.2011 року по 22.07.2012 року.

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" визнало позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 43 400,00 грн. Відповідач заперечує проти нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з підстав, зазначених у відзиві.

27.03.2013 року позивачем надані пояснення на відзив, в яких Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає безпідставними посилання відповідача на пропуск позовної давності, оскільки відповідачем вчинені дії, що свідчать про визнання боргу, а саме здійснювалась часткова оплата.

У судовому засіданні 19.02.2013 року оголошувалась перерва до 12.03.2013 року, у судовому засіданні 12.03.2013 року оголошувалась перерва до 27.03.2013 року.

У судовому засіданні 27.03.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" (замовник) був укладений договір № 04/07 про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є роботи виконавця зі збирання врожаю зернових культур на об'єктах замовника відповідно до норм чинного законодавства України та умов цього договору, а саме: вид робіт - збирання врожаю зернових; місце виконання робіт: с. Новоолексіївка, вул. Лермонтова, 45; обсяг робіт: 225 га; вартість 1 га збирання: 280 грн.; загальна вартість робіт: 63 000,00 грн. Замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити виконані замовником роботи.

Відповідно до п. 7.1 договору договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

18 липня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" (замовником) підписаний акт про надання послуг зі збирання врожаю до договору № 04/07 від 04.07.2011 року, відповідно до якого у період з 04.07.2011 року по 18.07.2011 року виконавець надав замовнику послуги зі збирання врожаю (пшениці, ячменю) на загальній площі 225 га, загальною вартістю 63 000,00 грн. (а.с. 15).

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за надані послуги зі збирання врожаю здійснюється протягом збирання з періодичністю, узгодженою між сторонами. Кінцевий розрахунок здійснюється після виконання передбачених договором послуг, протягом 3-х календарних днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.3 договору).

За вказаних обставин кінцевий строк оплати наданих послуг за договором - 21.07.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" здійснило часткову оплату за надані послуги у сумі 19 600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями: № 398 від 11.02.2013 року на суму 300,00 грн., № 379 від 29.01.2013 року на суму 300,00 грн., № 306 від 17.12.2012 року на суму 1 700,00 грн., № 282 від 26.10.2012 року на суму 1 700,00 грн., № 452 від 29.12.2011 року на суму 2 000,00 грн., № 411 від 18.11.2011 року на суму 2 000,00 грн., № 381 від 08.11.2011 року на суму 3 000,00 грн., № 315 від 14.10.2011 року на суму 2 000,00 грн., № 277 від 10.10.2011 року на суму 5 000,00 грн., № 206 від 21.07.2011 року на суму 1 500,00 грн. та банківською випискою від 11.03.2013 року на суму 100,00 грн.

Причиною виникнення спору є несвоєчасна оплата відповідачем послуг зі збирання врожаю за договором № 04/07 про надання послуг від 04.07.2011 року.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України та частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Вимоги позивача стосуються стягнення заборгованості за надані послуги зі збирання врожаю за договором № 04/07 про надання послуг від 04.07.2011 року.

З огляду на приписи п. 3.2 договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за надані послуги зі збирання врожаю за договором № 04/07 про надання послуг від 04.07.2011 року у сумі 43 400,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

27.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" подало до суду відзив на позов, яким визнало позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 43 400,00 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову у частині стягнення заборгованості у сумі 43 400,00 грн.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 04/07 про надання послуг від 04.07.2011 року у сумі 43 400,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У випадку несвоєчасної оплати або не оплати вартості послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період несвоєчасної оплати або не оплати послуг від суми виконаних робіт зі збирання врожаю, передбаченої цим договором (п. 5.5 договору).

Вимоги позивача стосуються стягнення пені у сумі 4 949,38 грн. за період із 22.07.2011 року по 22.01.2012 року та штрафу у сумі 78 657,50 грн. за 365 днів із 22.07.2011 р. по 22.07.2012 р.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

19.02.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" подало до суду відзив на позов, в якому заявило про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені (а.с. 32 - 34). У судовому засіданні 19.02.2013 р. представники відповідача підтримали свою заяву про застосування позовної давності в частині стягнення штравних спнкцій (протокол судового засідання, а.с. 69-70).

З урахуванням строку виникнення заборгованості (з 22.07.2011 року) та дати звернення позивача з позовом до суду (згідно поштового штемпеля - 25.01.2013 року), позовні вимоги про стягнення пені у сумі 4 949,38 грн. за період із 22.07.2011 року по 22.01.2012 року та штрафу у сумі 78 657,50 грн. за 365 днів за період із 22.07.2011 року по 22.07.2012 року задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє посилання позивача на переривання позовної давності у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості, оскільки відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Так як відповідачем частково погашалася заборгованість за надані послуги (вчинялися дії щодо визнання суми основного зобов'язання), а не сплачувались штраф та пеня, позовна давність щодо штрафу та пені не переривалась та є пропущеною.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення штрафу та пені, суд враховує також наступне.

З урахуванням приписів статті 549 Цивільного кодексу України нарахований позивачем штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (пункт 5.4 договору) за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що розрахована на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року у справі № 5002-2/5109-2010, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Передбачений пунктом 5.5 договору порядок нарахування пені не відповідає порядку, передбаченому статтею 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання , а не від суми виконаних робіт чи наданих послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період із 22.07.2011 року по 22.07.2012 року у сумі 1 296,50 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 44 696,50 грн. (43 400 грн. - основний борг + 1 296,50 грн. - 3% річних).

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

З урахуванням заяви від 27.03.2013 року про зменшення позовних вимог Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 853,39 грн., сплачений у складі судового збору відповідно до платіжного доручення № 5 від 24.09.2012 року та визначений до повернення згідно настпуного розрахунку.

Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, 2% ціни первісного позову у сумі 170973,19 грн. складає 3419,46 грн. (170973,19 грн. х 2% : 100% = 3419,46 грн.), що є судовим збором, сплаченим позивачем за платіжними дорученнями: № 5 від 24.09.2012 р. у сумі 3105,76 грн., № 19 від 17.12.2012 р. у сумі 292,74 грн., № 1 від 17.01.2013 р. у сумі 20,96 грн.

За результатом зменшення позовних вимог до 128303,38 грн. судовий збір буде складати 2566,07 грн. (128303,38 грн. х 2% : 100% = 2566,07 грн.) і, відповідно, судовий збір до повернення як надмірно сплачений - 853,39 грн. (3419,46 грн. - 2566,07 грн. = 853,39 грн.).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 893,93 грн. (44696,50 грн. х 2% : 100% = 893,93 грн.).

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Слов'яни" (53111, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Новоолексіївка, вул. Лермонтова, 45, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 43 400,00 грн., 3% річних у сумі 1 296,50 грн., судовий збір у сумі 893,93 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.2013 року.

Суддя І.І. Колісник