Рішення

від 26.03.2013 по справі 913/432/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2013 року Справа № 913/432/13-г

Провадження №3/913/432/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток», м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Шахин», м. Луганськ,

про зобов'язання поставити товар

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Сеніна О.О., довіреність б/н, від 26.02.2013;

від відповідача - не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток» (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Шахин» (далі - відповідач) про зобов'язання здійснити поставку вугілля марки АС 6-13 у кількості 2,2018 тонн на суму 1611,75 грн. відповідно до договору поставки №01-02 від 01.02.2012, специфікації №1 від 01.02.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки № 01-02 від 01.02.2012 відповідач зобов'язався поставити позивачу вугільну продукцію (товар) згідно специфікацій.

Відповідно до специфікації № 1 від 01.02.2012 відповідач мав поставити на адресу позивача у лютому - березні 2012 року вугілля марки АС 6-13 в кількості 1000 тонн на суму 732 000,00 грн.

Поставка була здійснена відповідачем частково, що підтверджується актом приймання продукції від 26.03.2012, зобов'язання з поставки не виконані в кількості 2,2018 тони на суму 1611,75 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, б. 1-В, каб. 315, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Згідно з приписами пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.02.2012 між сторонами був укладений договір поставки № 01-02. Відповідно до п.1.1 договору постачальник (відповідач) на умовах, передбачених договором, а також на умовах зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, зобов'язується передати (поставити) у власність покупця (позивач) вугільну продукцію. Покупець на умовах, передбачених договором, а також на умовах зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його вартість (а.с. 4-5).

Відповідно до специфікації № 1 від 01.02.2012 відповідач мав поставити на адресу позивача у лютому - березні 2012 року вугілля марки АС 6-13 в кількості 1000 тонн на суму 732 000,00 грн. (а.с. 6).

На підставі п. 5.4 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються з урахуванням 100% передоплати згідно виставленого рахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

02.02.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 01-02 від 01.02.2012 відповідно до умов якої, п. 5.4 договору було викладено в наступній редакції: «розрахунки за поставлений товар проводяться в строк до 31.12.2013 згідно виставленого рахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 918 від 26.03.2012 було поставлено позивачу вугілля марки АС 6-13 в кількості 34,960 т. на суму 25 590,72 грн. з ПДВ (а.с. 7).

26.03.2012 складено акт приймання продукції за кількістю, в якому зазначено, що при прийомці вугілля працівниками позивача за участю представника відповідача, виявлено недостачу 2,2018 тонн вугілля на суму 1611,75 грн. (а.с. 9).

На вимогу суду позивачем в судовому засіданні 26.03.2013 надано аналогічний акт, скріплений печаткою відповідача.

Таким чином, має місце невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки 2,2018 тонн вугілля марки АС (6-13).

Відповідно до п. 8.6 договору сторони погодилися, що вони самостійно та безпосередньо несуть відповідальність за виконання цього договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і припиняє свою дію після виконання зобов'язань обома сторонами та діє до 31.12.2012. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов'язань за цим договором, датою закінчення терміну дії договору є дата повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 670 ЦК України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове обов'язку в натурі.

Фактичні обставини свідчать, що відповідач відповідно до видаткової накладної № 918 від 26.03.2012 не допоставив позивачу вугілля марки АС 6-13 в кількості 2,2018 тонн вугілля на суму 1611,75 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Шахин», 91031, м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, б. 1-В, каб. 315, код 37455749, здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток», 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, б. 6, прим. 43, код 31995209, відповідно до договору поставки № 01-02 від 01.02.2012, специфікації № 1 від 01.02.2012, поставку товару - вугілля марки АС 6-13 у кількості 2,2018 тонн на суму 1611,75 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Шахин», 91031, м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, б. 1-В, каб. 315, код 37455749, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Регіон-Восток», 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, б. 6, прим. 43, код 31995209, витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013.

Суддя А.В. Секірський