Рішення

від 26.03.2013 по справі 18/2442/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         26.03.2013 р.                                                                            Справа №18/2442/12  за позовом Публічного акціонерного товариства «Лактіс», вул. Щорса, 16,                            м. Мар'їнка, Донецька обл., 85600     до Приватного підприємства «Теспо-Л», вул. 9-го січня, буд. 19, м. Полтава, 36019     про стягнення 30   495,77 грн. Суддя: Ціленко В.А. Представники: від позивача – не з'явився; від відповідача – не з'явився.       Суть спору: Стягується 30   495,77 грн. неустойки, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за неналежне виконання умов договору поставки.        Позивач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, проте в клопотанні зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохав суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.    Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на непорядність позивача під час здійснення спільної господарської діяльності між сторонами.        Розглянувши матеріали справи, суд встановив:        « 02» червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Лактіс», м. Мар'їнка, Донецька область (далі по тексті – ПАТ «Лактіс», покупець, позивач) та Приватним підприємством «Теспо-Л», м. Полтава (далі по тексту – ПП «Теспо-Л», постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 22, за яким постачальник зобов'язався виготовити і передати у власність покупця обладнання згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а саме - резервуар горизонтальний РХГ-10, а покупець – прийняти і оплатити його на умовах договору (п. 1.1. договору). Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, ціна, кількість, обладнання і строк його поставки визначено специфікацією № 1 до договору № 22 від 02.06.2011 року, де встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати в сумі 5000,00 грн., а кінцевий розрахунок в розмірі 133000,00 грн. проводиться протягом п'яти банківських днів після отримання товару. Строк поставки обладнання з моменту передоплати становить 48 робочих днів.          Позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем умов договору та несвоєчасного виконання зобов'язання щодо виготовлення і поставки товару, останній має сплатити неустойку в розмірі 30   495,77 грн., та просить суд стягнути зазначену суму із боржника в примусовому порядку.         При прийнятті рішення судом враховані наступні обставини.        Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором купівлі-продажу товару в кредит, за яким продавець зобов'язується передати товар з відстроченням платежу, а покупець – прийняти та оплатити за нього певну грошову суму (ст. 694 Цивільного кодексу України).           Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Як свідчить надане позивачем платіжне доручення № 11829 від 26.07.2011 року, ПАТ «Лактіс», м. Мар'їнка, Донецька область на виконання вимог пункту 2.1. специфікації № 1 до договору № 22                 від 02.06.2011 року здійснило попередню оплату в розмірі 5000,00 грн. ПП «Теспо-Л»,                   м. Полтава за виготовлення та поставку резервуару горизонтального РХГ-10. Відповідно до пункту 3 специфікації № 1 постачальник зобов'язався виконати зазначені умови договору протягом 48 робочих днів з моменту передоплати, тобто до 01.10.2011 року включно. Проте, в порушення виконання зобов'язання, боржник поставив товар покупцеві лише                   19.12.2012 року, що підтверджується накладною № 20 від 19.12.2012 року на суму                137989,90 грн. та актом приймання – передачі від 19.12.2012 року, підписаним обома сторонами, чим порушив умови пункту 2.3. договору.           Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.           Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено такий вид забезпечення виконання зобов'язання як неустойка, яку визначено як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Різновидом неустойки є штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).           Штрафними санкціями, згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.           Судова практика на сьогодні допускає застосування за прострочення зобов'язань штрафу за кожний день прострочення (постанова Вищого господарського суду України від 05.07.2006 року № 46/468-05). При цьому, пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Тому, сторони в договорі можуть домовитися щодо виду та суті штрафної санкції.           Порядок застосування штрафних санкцій шляхом їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано                                                  (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). Пунктом 6.1. договору поставки № 22 від 02.06.2011 року передбачено, що в разі порушення строків поставки постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 0,05 % від ціни обладнання за договором, за кожний день прострочки поставки. Нарахування штрафу припиняється з моменту виконання зобов'язань постачальником в повному обсязі. Клопотання ПП «Теспо-Л» про те, що воно виконало зобов'язання з виготовлення резервуара горизонтального РХГ-10 ще 10.07.2012 року до уваги судом не прийнято, так як відповідач не надав жодних доказів виконання свого обов'язку не пізніше, ніж за три дні до настання строку поставки згідно специфікації письмово повідомити покупця про готовність до відгрузки обладнання згідно пункту 2.3. договору № 22 від 02.06.2011 року. При викладених обставинах позивач правомірно нарахував за період із 02.10.2011 року (дата виникнення права на нарахування штрафних санкцій) по 19.12.2012 року (дата виконання зобов'язання постачальником в повному обсязі) неустойку в розмірі 30   495,77 грн. за порушення відповідачем умов договору щодо строку виготовлення та поставки товару.           З урахуванням викладеного позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд ВИРІШИВ :            1. Позов задовольнити.    2. Стягнути із Приватного підприємства «Теспо-Л» (36019, м. Полтава,                              вул. 9-го січня, буд. 19, р/р 26003001045344 у ВАТ КБ «Хрещатик», м. Полтава,                      МФО 300670, ЗКПО 36396520, ІПН 363965216017) на користь Публічного акціонерного товариства «Лактіс» (85600, Донецька обл., м. Мар'їнка, вул. Щорса, 16,                                          р/р 26009300074306 у ТВБВ № 10004/0551 філії – Донецького обласного управління                  АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЗКПО 00445104, ІПН 004454005388) 30   495,77 грн. (тридцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 77 коп.) неустойки, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).            3. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.       Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному   ст. 93 ГПК України.              Суддя                                                                                                 В.А. Ціленко