Постанова

від 20.04.2011 по справі 9053/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "20" квітня 2011 р.        справа № 2а-6187/08 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.           суддів:                     Мельника В.В.  Проценко О.А. при секретарі судового засідання:          Ганноченку А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі №2-а-6187/0470/08 за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області до комунального підприємства «Дніпровське» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін згідно рішення №159 від 07.04.2009 року,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2008 року прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська на захист  інтересів держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Дніпровське»про стягнення економічних санкцій в сумі 425469,99 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки відповідача з питань додержання вимог законодавства щодо формування та застосування тарифів на послуги у 2007 році Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області було встановлено факти завищення вартості комунальних послуг та стягнення їх із споживачів. Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області №159 від 07 квітня 2008р. про застосування до відповідача  економічних санкцій за порушення дисципліни цін до КП „Дніпровське” застосовано адміністративно - господарські  санкції в сумі 425469,99 грн. (141823,33 грн. необґрунтовано отриманої виручки, яка підлягає вилученню в доход державного бюджету, та 283646,66 грн. - штраф у двократному розмірі), проте відповідачем своєчасно названі санкції до бюджету не сплачені. Відповідач проти позову заперечував, виходячи з наступного. Вимоги законодавства при здійсненні своєї діяльності КП «Дніпровське»не порушувало, нарахування вартості послуг з опалення населенню у січні - грудні 2007 р.,  та з вивезення твердих побутових відходів у травні - грудні 2007 р. проводилося пропорційно, помісячно, у рахунок авансових платежів, згідно рішення Дніпровської селищної ради. Протягом січня - червня 2008 р. КП «Дніпровське»здійснено перерахунок платежів за цей період, та повернуто населенню зайво сплачені кошти у повному обсязі. Рішення № 159 від 07.04.2008 р. про застосування  економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідач не отримував, та,   відповідно, не мав змоги його оскаржити. Акт перевірки не був підписаний відповідачем, що свідчить про порушення процедури оформлення позивачем матеріалів перевірки. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року відмовлено у задоволені позову прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області. Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позов не підлягає задоволенню через невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам, недотримання позивачем вимог законодавства при оформленні матеріалів перевірки, та пропущення строку на звернення до суду з даним позовом.     Не погодившись з постановою суду першої інстанції від 06.02.2009р. у даній справі, Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати  зазначену вище постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.                     Позивач виходить з того, що рішення №159 від 07.04.2009 року набрало чинності, є юридично обґрунтованим та прийнятим в межах чинного законодавства, проте судом першої інстанції неповно з'ясовані зазначені обставини, що мають істотне значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права            У судовому засіданні представники відповідача заперечення на апеляційну скаргу підтримали, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.  Прокурор та позивач до суду не прибули. Про час місце судового розгляду повідомлені належним чином.           Вислухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія  дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.            Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів органами, на які ці функції покладено Урядом України. Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Державної інспекції з контролю за цінами № 9 від 29.03.2001 р., на Державну інспекцію з контролю за цінами (в тому числі в Дніпропетровській області) покладено обов'язок здійснювати контрольно-наглядові функції з питань додержання підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в березні 2008 р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області проведено планову перевірку комунального підприємства «Дніпровське»з питань додержання вимог законодавства щодо формування і застосування тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій, централізованого опалення, централізованого водопостачання і водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, за період з 01 травня 2007 року по 01 березня 2008 року.           За результатами перевірки, складено акт № 297 від 27.03.2008 р., в якому зазначено, що комунальним підприємством «Дніпровське»у періоді, що перевірявся, порушено рішення Дніпровської селищної Ради від 11.05.2007 року №86/3- 12/у «Про затвердження тарифів на комунальні послуги, які надаються для споживачів сел. Дніпровське», а саме: безпідставно нараховано мешканцям житлових будинків до сплати по завищеним тарифам за травень - грудень 2007 р. за послуги з вивезення твердих побутових відходів - 31132,80 грн.  (без ПДВ), та за послуги з опалення - 137807, 56 грн. (без ПДВ); стороннім організаціям безпідставно нараховано до сплати по завищеному тарифу за послуги з вивезення твердих  побутових відходів на суму 8071, 57 грн. (без ПДВ). Всього безпідставно нараховано до оплати за травень - грудень 2007 р. послуг споживачам в сумі 177011,93 грн. без ПДВ. З урахуванням рівня сплати послуг споживачами, сума необґрунтовано отриманого доходу становить 141823 грн. 33 коп. На підставі акту перевірки, Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області прийнято рішення від 07.04.2008 року № 159 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно з яким, постановлено вилучити у КП «Дніпровське»в дохід державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 141 823,33 грн., та штраф в двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки в сумі 283 646,66 грн., на загальну суму 425 469,99 грн. Як свідчать матеріали справи, Рішення інспекції від 07.04.08 №159  на момент розгляду даної справи не є зміненим або скасованим. Визначені санкції  відповідачем не сплачено.  За  таких  обставин,  враховуючи,  що  діючі  рішення  суб'єктів  владних повноважень, прийняті в межах компетенції останніх, підлягають виконанню суб'єктами, стосовно яких такі рішення прийнято, колегія судців зазначає, що підстави для відмови у задоволенні позову на момент розгляду справи були відсутні. Посилання позивача та суду першої інстанції на протиправність вказаного рішення не приймається колегією суддів, виходячи з такого. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з приводу скасування рішення №159 від 07.04.2008р. Задоволення таких вимог є підставою для вчинення дій, передбачених гл.4 КАС. Визнання названого рішення протиправним та його скасування не може бути здійснено під час розгляду цієї справи, виходячи з норм ч.2 ст.11 КАС, відповідно до яких суд розглядає справу не інакше як позовною заявою зацікавленої особи. Отже, посилання відповідача на протиправність прийнятого основного рішення не  можуть бути підставою для відмови у задоволені позову. Посилання позивача та суду першої інстанції на ту обставину, що звернення прокурора до суду мало місце за межами встановленого законом строку, не приймається судом адміністративної інстанції, виходячи з такого. Як свідчать матеріали справи, оспорюване рішення було винесене суб'єктом владних  повноважень 07.04.2008р. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.99 КАС України у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин,  адміністративний  позов  може  бути  подано в межах  річного строку звернення до адміністративного суду.  Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   Як свідчить відповідь КП „Дніпровське” на претензію позивача (а.с.41), відповідачу було направлено претензію № 4/3 -16 /1419 від 23.04.2008 на суму 425469, 99 грн., яку підприємство відхилило листом № 78 від 13.05.2008 р. З позовом прокурор звернувся 07.07.08р., тобто, в межах строку, передбаченого               ст. 99 КАС України. Доводи відповідача стосовно того, що строк звернення до суду у даному випадку визначається п.п. 3.5, 3.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238 (далі - Інструкція №298/519),  не можна визнати законними та обґрунтованими, виходячи з норм п.1ч.1, ч.4 ст.99 КАС, де зазначено адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, до яких інструкція не відноситься. Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте без врахування обставин справи, які свідчать, що рішення суб'єкта владних повноважень набрало чинності та не є зміненим або скасованим, а також внаслідок невірного застосування норм ст. ст.9, 99 КАС, зазначене рішення слід скасувати.        На  підставі викладеного керуючись  ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -     ПОСТАНОВИЛА:           Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області   задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 06 лютого 2009 року -скасувати. Позов задовольнити.            Стягнути з комунального підприємства „Дніпровське”, смт. Дніпровське Верхньодніпровський район, Комсомольська, б.9 (ЄДРПОУ 34959116) за позовом  Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,  вул. Комсомольська, 56 (ЗКПО 21928746) в дохід державного бюджету України 425469, 99 грн. ( чотириста двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн. 99 коп.) адміністративно господарських санкцій. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.           Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.            Головуючий:                                                            Л.П. Туркіна           Суддя:                                                            В.В. Мельник           Суддя:                                                            О.А. Проценко