Рішення

від 28.03.2013 по справі 910/1831/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1831/13 28.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоіл Трейд"

про розірвання договору та стягнення 7 320 088,74 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Бєляєва В.В. (дов. №01.29-1298 від 29.11.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоіл Трейд" (далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7320088, 74 грн. за договором доручення № 14-387/08 від 30.10.2008 року, з яких 6201000,00 грн. основного боргу, 393 238,28 грн. пені, 77 766, 64 грн. 3% річних, 27 983,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/1831/13, розгляд справи призначено на 26.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи був відкладений на 19.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 28.03.2013 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів по справі.

В судове засідання 28.03.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав додаткові письмові та усні пояснення по справі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору доручення № 14-387/08 від 30.10.2008 року в частині повернення перерахованих коштів на поточний рахунок довірителя протягом 3 банківських днів.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2008 року між позивачем, як довірителем, та відповідачем, як повіреним, укладено договір доручення № 14-387/08 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого довіритель передає, а повірений приймає на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя угоду купівлі-продажу товару з третьою стороною, надалі по тексту - продавець.

Відповідно до п. 1.4. договору загальна вартість товару складає 6 201 000, 00 грн. в тому числі ПДВ що складає 1 033 500, 00 грн.. Сума загальної вартості перераховується довірителем повіреному в безготівковій формі на поточний рахунок в розмірі 100 % на протязі 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору.

Згідно п. 3.2. у випадку не укладання повіреним угоди з продавцем терміном до 31 грудня 2011 року (з врахуванням додаткової угоди № 2 до договору № 14-387/08 від 30.10.2008 року від 14.07.2010 року) він зобов'язується повернути перерахований аванс на поточний рахунок довірителя протягом 3 банківських днів.

Відповідно п. 4.3. договору ,у випадку невиконання або несвоєчасного виконання п. 3.2. даного договору повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф в розмірі 10 % від суми угоди купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивач 31.10.2008 року перерахував відповідачу 6201 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За твердженням позивача, станом на момент вирішення спору відповідач договір купівлі - продажу не уклав, перерахований аванс довірителю не повернув. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився, викладеного в позовній заяві не спростував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір доручення № 14 - 387/08 від 30.10.2008 р. є договором доручення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 68 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також, зокрема, у разі відмови довірителя або довіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитись від договору доручення у будь-який час. Відмова від права відмови від договору доручення є нікчемною.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до ч. 1 ст. 1007 ЦК України, було видано відповідачеві довіреність від 30.10.07 року за № 01-28-1119 на укладення договору купівлі-продажу товару.

У відповідності до п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до умов договору, у разі неукладення повіреним угоди з продавцем до 31.12.2011 року, він зобов'язується повернути перерахований аванс на поточний рахунок довірителя на протязі трьох банківських днів.

Судом встановлено, що повіреним угода передбачена договором з продавцем до 31.12.2011 року укладена не була. Судом також встановлено, що протягом трьох банківських днів починаючи з 31.12.2011 року аванс сплачений за договором, повіреним не був перерахований на поточний рахунок довірителя. Отже з боку повіреного було допущено істотне порушення умов договору, внаслідок чого довіритель був позбавлений як укладання угоди з продавцем товару так і повернення сплачених коштів за договором, тобто позбавлений всього на що розраховував при укладанні договору.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, відповідачем допущено порушення зобов'язань визначених умовами договору, а саме п. 3.2. договору.

Отже, станом на момент вирішення спору господарським судом, заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 6 201 000, 00 грн. доказів сплати якої відповідач суду не надав.

Відповідачем допущено істотне порушення умов договору, внаслідок чого позивач відповідно до чинного законодавства має право, на розірвання договору за рішенням суду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача, щодо стягнення основної заборгованості за договором в розмірі 6 201 000, 00 грн. та розірвання договору підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 393 238, 28 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 4.3. Договору (за період з 10.01.2012 р. по 20.08.2012р. - 153 дня).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 393 238, 28 грн. у відповідності до п. 4.3.. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.3. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 10 % штрафу відповідно до п. 4.3. договору, які також підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено порушення строків виконання зобов'язань за договором, із розрахунку зробленого позивачем в сумі 620 100, 00 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 77 766, 64 грн. трьох відсотків річних та 27 983, 82 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 10.01.2012 року по 20.08.2012 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікоіл Трейд» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. «Д»; код ЄДРПОУ 34618509; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70; код ЄДРПОУ 03150071) 6201000 (шість мільйонів двісті одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості, 393 238 (триста дев'яносто три тисячі двісті тридцять вісім) грн.. 28 коп. пені, 620 100 (шістсот двадцять тисяч сто) грн. 00 коп. штрафу, 77 766 (сімдесят сім сімсот шістдесят шість) грн. 64 коп. 3 % річних, 27 983 (двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 69 967 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко