Рішення

від 28.03.2013 по справі 922/391/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.Справа № 922/391/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Заступник прокурора Київського району, м. Харків в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків до Харківська обласна організація "Союз Чорнобиль Україна", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

прокурора - Зливка, посв. № 013773 від 06.12.12 р.;

позивача - Воронова Ю.В., дов. № 258 від 11.01.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району міста Харкова (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Харківської обласної організації "Союз Чорнобиль Україна" (далі - відповідач) заборгованість по орендній платі в сумі 49917,65 грн., в тому числі 6148,64 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 4629 від 16.05.1994 р.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 05.03.13 р. по 25.03.13 р. та з 25.03.13 р. для надання додаткових доказів по справі.

19.03.13 р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх.№ 10278) про припинення провадження у справі, в якому зазначив, що позивач не заперечує проти надання відстрочки відповідачу в погашені заборгованості по орендній платі за договором № 4629 від 16.05.1994 р. та припинення провадження по даній справі. Відповідач просить припинити провадження у справі на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, тобто у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає за необхідне в його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Визнання боржником претензії не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача заборгованості за договором № 4629 від 16.05.1994 р., яка була визнана останнім, у суда відсутні правові підстави для припинення провадження по справі № 922/391/13-г на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК.

Відповідачем до вказаного клопотання надано платіжне доручення № 41-4962 від 04.03.13 р., яка підтверджує оплату відповідачем 5000,00 грн. заборгованості 04.03.13 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, провадження у справі, в частині вимоги щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. заборгованості припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

27.03.13 р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх.№ 11524) про відстрочку виконання рішення, в якому просив зменшити розмір нарахованої пені та відстрочити виконання рішення на один рік.

Прокурор в судовому засіданні 28.03.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки не заперечував.

Представник позивача в судовому засідання 28.03.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки не заперечував.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною організацією "Союз Чорнобиль Україна" було укладено договір оренди № 4629 від 16.05.1994 р. (далі - договір;), відповідно до умов якого (в редакції викладеній у додатковій угоді № 10 від 23.02.05 р.; а.с. 10-13 ) орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в підвальній частині, загальною площею 195,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1, літера "А-4", яке відображається на балансі КВЖРЕП Київського району м. Харкова. Право на оренду даних приміщень отримано позивачем на підставі розпоряджень УКМіП № 1340 від 27.12.2004 р. та № 246 від 09.03.2005 р.

В пункті 10.1 договору сторони визначили, що цей договір укладено на період з 16.05.1994 р. до 23.01.2006 р.

Сторони додатковими угодами неодноразово продовжували строк дії договору.

Відповідно до 3.1 договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 180700,00 грн.

Згідно з п. 3.2. договору (в редакції викладеній у додатковій угоді № 16 від 03.10.07 р.; а.с. 16), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 03.10.07., і складає 1107,37 грн.

Ставка орендної плати становить 3%, 7% за рік.

Нарахування орендної плати починається з 23.02.05 р. (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно з п. 3.6 договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування відповідачем орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Орендна плата перераховується на бюджетний рахунок відділення державного казначейства (п. 3.7 договору).

Пунктом 4.4 договору та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлове приміщення в підвальній частині, загальною площею 195,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1, літера "А-4", яке відображається на балансі КВЖРЕП Київського району м. Харкова.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди № 4629 від 16.05.1994 р., за період з жовтня 2007 року по листопад 2012 року включно, у нього утворилась заборгованість в сумі 43769,01 грн.

Відповідач факт наявності заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення № 4629 від 16.05.1994 р. в сумі 38769,01 грн. (з урахуванням платіжного доручення № 41-4962 від 04.03.13 р. на суму 5000,00 грн.) визнав в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 38769,01 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 38769,01 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6148,64 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.3 договору оренди № 4629 від 16.05.1994 р. (в редакції викладеній у додатковій угоді № 10 від 23.02.05 р.), сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивач не довів додержання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку пені на суму 6148,64 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1361,37 грн.

Щодо клопотання відповідача про застосування відстрочки виконання рішення, в якому останній просить у разі задоволення позову відстрочити виконання рішення на 1 рік, суд, вважає за необхідне, його задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач в обґрунтування вказаного клопотання, посилається на те, що відповідач є неприбутковою організацією, основною статутною метою діяльності якої є здійснення заходів щодо соціального захисту, реабілітації інвалідів з числа громадян, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС та здійснює свою діяльність завдяки наданим коштам з державного бюджету і благодійним внескам громадян.

За таких обставин, враховуючи викладене, а також те, що стягнення грошових коштів у розмірі заявлених позивачем призведе до зменшення розміру допомоги інвалідам-учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС та членам їх сімей, суд визнає клопотання відповідача про застосування відстрочки виконання рішення обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 922/391/13-г - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної організації "Союз Чорнобиль Україна" (вул. Фрунзе, 1, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14078738) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, б. 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 24134490) 38769,01 грн. заборгованості з орендної плати, 1361,37 грн. пені.

Стягнути з Харківської обласної організації "Союз Чорнобиль Україна" (вул. Фрунзе, 1, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14078738) на користь Державного бюджету України (Одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача - 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31215206783003, код класифікації доходів - 22030001) судовий збір в сумі 1555,49 грн.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн. заборгованості з орендної плати - припинити.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 4787,27 грн. пені, в позові відмовити.

Клопотання відповідача про застосування відстрочки виконання рішення задовольнити.

Виконання рішення по справі № 922/391/13-г відстрочити до "01" квітня 2014 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2013 р.

Суддя Інте Т.В.