Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/1766/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1766/13 27.03.13 За позовом Приватного підприємства «Бізнес Гарант»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНІТ -ІУ КАБЕЛЬНІ

СИСТЕМИ»

про стягнення 10 407,31 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Терещенко І.В. - директор

від відповідача: не з»явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Бізнес Гарант" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНІТ -ІУ КАБЕЛЬНІ СИСТЕМИ» 9 672, 00 гривень основного боргу та 735, 31 гривень пені за прострочення платежу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 17 про надання охоронних послуг від 26 грудня 2011 року, на виконання якого позивач надав послуги з охорони об'єкту відповідача, однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 30.01.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.02.2013 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 25.02.2013р. представників сторін, розгляд справи було відкладено на 27.03.2013р.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

В судове засідання 27.03.2013р. представник відповідача вдруге не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення та розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.03.2013р., в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26 грудня 2011 року між сторонами було укладено Договір № 17 про надання охоронних послуг (надалі - Договір), відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе обов'язки по наданню послуг охоронців, що забезпечують охорону об'єкта за адресою:

м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д .

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вартість послуг та порядок розрахунків встановлено розділом 3 договору, згідно якого вартість послуг за одну людино - годину складає 13, 00 грн.

Оплата замовником провадиться на підставі Акта виконаних робіт по даному договору щомісяця платіжним дорученням протягом 10-ти банківських днів із моменту підписання акту про надання послуг (п. 3.3. договору). Акт про надання послуг повинен бути складений не пізніше 20-го числа місяця, у якому були надані послуги (п. 3.4.договору).

На виконання умов договору позивач надав послуги та здійснив охорону об'єкта березні 2012року, що підтверджується наданим Актом виконаних робіт за березень 2012 року (копія в матеріалах справи) на загальну суму 9 672,00 гривень.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 9 672, 00 гривень (за березень 2012року).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 9 672,00 гривень.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст.. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Статті 1, 3 даного Закону передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати договору, за кожний день прострочення оплати за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу..

Позивач за невиконання відповідачем своїх зобов'язань, керуючись п. 5.1. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 735, 31 гривень.

Суд перевіривши нарахування позивачем пені приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені частково в сумі 638, 19 грн. В нішій частині вимоги позивача є необгрунтованими.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9672 01.04.2012 - 08.09.2012 161 7.5000 % 0.041 %* 638.19 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 638.19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київського комунального об»єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, бульвар Дружби народів, 10, код ЄДРПОУ 03362123) на користь на користь Приватного підприємства "Бізнес Гарант" (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 10, код ЄДРПОУ 34527438) 9 672 грн. 00 коп. основного боргу, 638 грн. 19 коп. пені, 1 704 грн. 99 коп. судового збору

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 29.03.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.