Ухвала

від 27.03.2013 по справі 2-а/1570/3221/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 р.Справа № 2-а/1570/3221/11

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (раніше - Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень рішень на зменшення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2011 року ВАТ «Металопром» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2011 року №0000352301 та №0000342301 якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2882945 грн. та зобов'язати ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надати Головному управлінню державного казначейства у Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2882945 грн. (а.с. 3-10 т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що 17.03.2011 року та 18.03.2011 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведені виїзна та невиїзна документальні перевірки ВАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2010 року.

За результатами проведення перевірок складено Акти від 17.03.2011 №1131/23-2/02138961 «Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Металопром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року» та від 18.03.2011 №1163/23-2/02138961 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Металопром», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за липень, серпень та жовтень 2010 року», у яких відповідачем зроблені висновки про те, що в порушення п.1.8. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями ВАТ «Металопром» завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за липень, серпень та жовтень 2010 року в сумі 2552997 грн. та за грудень 2010року - 329948 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року № 0000352301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 2552997,00 грн. та №0000342301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 329948,00 грн.

З висновками, викладеними в Акті від 17.03.2011 р. №1131/23-2/02138961 та від 18.03.2011 р. №1163/23-2/02138961 позивач не згодний та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України в частині нарахування, сплати та відшкодування з бюджету надлишок сплаченого податку на додану вартість, а податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року №0000352301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 2552997,00 грн. та №0000342301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 329948,00 грн., такими, що складені безпідставно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2011 року №0000352301 та №0000342301. В іншій частині позовних вимог було відмовлено (а.с. 57-61 т. 3).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Металопром» зареєстроване Виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів 30.03.1996 року № 1 556 102 0000 000295. Взято на податковий облік в державній податковій інспекції Суворовського району м. Одеси 30.09.1996 року за № 428/9, є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 08.01.1998 р. ПДВ №23062757.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 року за результатами якої був складений Акт №1131/23-2/02138961 від 17.03.2011р., та невиїзну документальну перевірку ВАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року, за результатами якої був складений Акт №1163/23/2/02138961 від 18.03.2011 р.

На підставі висновків зазначених актів перевірки було прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352301 від 18.03.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 552997 грн. за липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 18.03.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 329 948 грн. за грудень 2010 року.

Фактичною підставою для винесення податкових повідомлень - рішень слугували відображені в актах висновки відповідача про порушення ВАТ «Металопром» п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 04.07.1997 р., пп. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та ВАТ «Металопром» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлену в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у Декларації з ПДВ за липень 2010 року в сумі 69 738 грн., за серпень 2010 року в сумі 1 427 349 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1 055 910 грн.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані нормами, чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

За визначенням пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена Згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Керуючись п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно з вимогами пп.7.7.7 б) п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі рішення керівника ДПІ у Суворовському районі, оформленого наказом від 18.03.2010 р. № 474/23-2, Пустовою Т.І. (головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб) згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, зі ст. 11.1 ч.9 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та відповідно до завдання ДПА України від 14.03.2011 року № 7039/7/07-1217 щодня безумовного виконання вимог розпорядження Державної податкової адміністрації України від 09.03.11 № 67-р «Про проведення інвентарізації залишків невідшкодованих сум ПДВ», проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень 2010 року у сумі 69 738 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 року; серпень 2010 року у сумі 1 427 349 грн. що декларувалось в період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.; жовтень 2010 року у сумі 1 055 910 грн. що декларувалось в період з 01.09.2010р. по 30.09.2010 р.

При проведенні перевіряючими ДПІ у Суворовському районі м. Одеси аналізу заявлених ВАТ «Металопром» до бюджетного відшкодування, але невідшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром» є ПАТ «ММК ім. Ілліча» (код 00191129) м. Маріуполь має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром» сума бюджетного відшкодування ПДВ неможливо. Такими суб'єктами господарювання є:

TOB «Ювістрейдс» код ЄДРПОУ 36519298 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Укрометал-Ресурс» код ЄДРПОУ 30537945 - 10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); TOB «Загіп»код ЄДРПОУ 36616152 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Торгметал - КД» код ЄДРПОУ 34499186 - 10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» код ЄДРПОУ 31550176-4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Дніпротрактор» код ЄДРПОУ 25523816 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Магате 7» код ЄДРПОУ 34674385 - 9 стан (направлено повідомлення за формою 18-ОП); ПП «Мірфос» код ЄДРПОУ 30073298 - 4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Торгова вежа» код ЄДРПОУ 36426612 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); ВАТ «Шкіркон» код за ЄДРПОУ 307810 - 3 стан (прийнято рішення про припинення, ліквідацію, закриття); TOB «Метал-індастрі» код ЄДРПОУ 34225168-10 стан (запит на встановлення місцязнаходження); TOB «Альпан-Тредіс» код за ЄДРПОУ 35980201 - 23 стан (місцезнаходження не встановлено); TOB «Шильда» код за ЄДРПОУ 36982110 - 23 стан ( місцезнаходження не встановлено).

З урахуванням викладеного відповідач дійшов до висновку про порушення ВАТ «Металопром» п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначивши, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за: липень 2010 року у сумі 69738 грн., серпень 2010 року у сумі 1 427 349 грн., жовтень 2010 року у сумі 1 055 910 грн., у зв'язку з чим ДПІ у Сукворовському районі м. Одеси було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. № 0000352301 на суму 2 552 997,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 11.03.2011 р. № 519/23-2, виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, Горпініч Оленою Сергіївною (старшим державним податковим інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб) згідно з п.п.78.1.8,п.78.1, ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу за № 430 від 11.03.2011 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Металопром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за грудень 2010 року у сумі 329948,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємноного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р.

При проведенні аналізу заявлених ВАТ «Металопром» до бюджетного відшкодування, але невідшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром» є ПАТ «ММК ім.Ілліча» (код 00191129) м. Маріуполь відноситься до платників «великого ризику», та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкруство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром»сума бюджетного відшкодування ПДВ - неможливо. Такими суб'єктами господарювання є: TOB «Інтер - Інвест вугілля» код ЄДРПОУ 32458462 - 4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); TOB «Севметалургмаш»код ЄДРПОУ 33280150 - 9 стан (направлено повідомлення за формою 18 -ОПП); ЗАТ «Криворізький завод гірничного обладнання» код ЄДРПОУ 31550178 -4 стан (порушене провадження у справі про банкрутство); ДАК «Хліб України «Кальчицький елеватор» код ЄДРПОУ - 3 стан (прийнято рішення про припинення, ліквідацію, закриття); TOB «Науково - виробниче підприємство Дніпро-Сталь» код ЄДРПОУ 31166414 - 23 стан( місцезнаходження не встановлено).

З урахуванням викладеного відповідач прийшов до висновку про порушення ВАТ «Металопром» п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначивши, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за: грудень 2010 року у сумі 329 948 грн., у зв'язку з чим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. № 0000342301 на суму 329 948 грн.

Колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції, який не погодився з висновками відповідача, відображеними в акті перевірки № 1131/23-2/02138961 від 17.03.2011 р. та №1163/23/2/02138961 від 18.03.2011р., з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Всупереч зазначеним висновкам відповідача позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність отримання бюджетного відшкодування ВАТ «Металопром».

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що в межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Також у суді першої інстанції представник відповідача не заперечував факту сплати до бюджету сум ПДВ контрагентом позивача - ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджено здійснення позивачем господарської операції за контрактом на поставку обладнання від 19.02.2010 р. (т. 1 а/с. 234-252), в підтвердження вчинення зазначеної операції судом були досліджені ВМД (т. 1 а/с. 188-227), товарно-транспортні накладні (т. 1 а/227-233).

Вирішуючи питання щодо здійснення господарської операції по контракту № 245/13/10 від 22.12.2009 р. (т. 1 а/с. 131-132) суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем надані всі первинні документи в підтвердження її здійснення. Судом першої інстанції були досліджені копії специфікації № 5 - №31 до контракту №245/13/10 від 22.12.2009 р., копії сертифікатів якості, копії залізничних накладних, копії специфікації продукції до платіжних вимог, копії податкових накладних (т. 2 а.с. 25-249, т.3 а.с. 1-27).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача з TOB «Ювістрейдс», TOB «Укрометал-Ресурс», TOB «Загіп», TOB «Торгметал - КД», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», TOB «Дніпротрактор», TOB «Магате 7», ПП «Мірфос», TOB «Торгова вежа», ВАТ «Шкіркон», TOB «Метал- індастрі», TOB «Альпан-Тредіс», TOB «Шильда», TOB «Інтер - Інвест вугілля», TOB «Севметалургмаш», ЗАТ «Криворізький завод гірничного обладнання», ДАК «Хліб України «Кальчицький елеватор», TOB «Науково - виробниче підприємство Дніпро-Сталь» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати позивача таким, що вчинив нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

До того ж відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин з TOB «Ювістрейдс», TOB «Укрометал-Ресурс», TOB «Загіп», TOB «Торгметал - КД», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», TOB «Дніпротрактор», TOB «Магате 7», ПП «Мірфос», TOB «Торгова вежа», ВАТ «Шкіркон», TOB «Метал- індастрі», TOB «Альпан-Тредіс», TOB «Шильда», вони були належним чином зареєстровані та мали свідоцтво платника ПДВ.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що сума ПДВ має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції, зазначивши при цьому, що ланцюг ВАТ «Металопром» та ПАТ «ММК ім.Ілліча» - «ризикові контрагенти» із станом 3, 4, 9, 23, 10 вчинили правочини по яких можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ.

Відповідно п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, платник, який прийняв рішення щодо повернення сум ПДВ з бюджету, повинен мати підстави, які нерозривно пов'язані між собою для отримання заявленої суми, а саме:

- правильно розрахований залишок від'ємного значення, на який впливає достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з контрагентами операціях /дана підстава напряму залежить щодо достовірності задекларованих податкових зобов'язань контрагентів/;

- у разі, якщо залишок від'ємного значення розрахований вірно, він повинен бути обов'язково сплаченим та заявляється до відшкодування з бюджету, шляхом надання до органу ДПС декларації з ПДВ, разом з заявою про повернення платнику заявленої суми бюджетного відшкодування, у терміни та у розмірах, визначеним нормами даного Закону/;

- платник, який розраховує на бюджетне відшкодування, повинен вести розрахунки з постачальниками за поставлені товари (послуги) грошовими коштами;

- встановлення факту надмірної сплати податку (тобто, постачальники - платники податку/особи (юридичні, фізичні) - основні платники ПДВ /такі особи, згідно норм Закону повинні відповідають «своєю коректністю»даному поняттю/ зобов'язані здійснювати утримання і внесення до бюджету відповідних сум податку, що сплачується покупцем). Як правило, дохід Державного бюджету України формується за рахунок податків, сплачених підприємствами - виробниками (імпортерами).

Судом враховано, що відповідачем не надано будь-яких доказів, яки б підтверджували недотримання ВАТ «Металопром» та його контрагентами підстав, необхідних для отримання заявленої суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки, висновки актів перевірки щодо порушення ВАТ «Металопром» п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є не обґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, а винесені на підставі вищезазначених актів перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов