Рішення

від 22.03.2013 по справі 5011-32/16725-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/16725-2012 22.03.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Погребняка Сергія Олександровича, м. Біла Церква

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1", м. Київ

про зобов'язання повернути обладнання

за участю представників сторін:

від позивача: Литвин І.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу № 5011-32/16725-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Погребняк Сергій Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1" про зобов'язання вчинити дії, а саме повернути майно, яке було передано останньому за Договором оренди устаткування № 2325 від 16.11.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

На адресу суду надійшло повідомлення пошти від 13.03.2013 року з позначкою "за зазначеною адресою не проживає (значиться)", тобто підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При розгляді спору по даній справі судом з'ясовано, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осі-підприємців станом на 05.12.2012року, тому ухвалою суду від 27.02.2013 року позивача було зобов'язано надіслати позовну заяву та додані до неї документи на юридичну адресу відповідача відповідно до Витягу з державного реєстру. Опис про вкладення у цінний лист від 06.03.2013 року свідчить про надіслання позивачем матеріалів позовної заяви за місцезнаходженням юридичної особи підприємства відповідача, що узгоджується з вимогами статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та приписами пункту 3.1 розділу 3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування судової практики судами першої інстанції" за № 18 від 26.11.2011року, із змінами та доповненнями, де зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Натомість законодавець встановлює, що місцезнаходження юридичної особи може не співпадати з місцем знаходження його постійно діючого виконавчого органу такої юридичної особи, а саме його директора та головного бухгалтера тощо (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Тобто, неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 16.12.2011 року, між Фізичною особою-підприємцем Погребняком Сергіем Олександровичем, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1", далі Орендар, було укладено Договір оренди устаткування № 2325, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає на правах оренди устаткування - машину для виготовлення кави марки Spidem Trevi Chiara (серійний номер TW901136441794, інвентарний номер 2095), далі Об`єкт оренди.

На виконання пунктів 1.1., 1.4. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об`єкт оренди, про що сторони склали акт приймання-передачі майна від 16.12.2011 року за № 2325.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили плату за користування Об`єктом оренди у в сумі 2, 00 грн. за кожну одиницю зробленого продукту, тоді як роздрібна ціна такого продукту становить 4, 50 грн., що фіксується за допомогою контрольно-вимірювального приладу, який встановлений в машині. Зазначене кореспондується з обов'язком Орендаря, визначеним у п. п. 3.2, 4.1.4 Договору. Так, Орендар зобов'язався проводити розрахунки з Орендодавцем щотижня із фіксуванням у журналі розрахунків.

Договір набуває сили з моменту підписання та укладений терміном на 11 місяців, що викладено у п. п. 2.1, 2.2. Договору.

У разу невиконання Орендарем умов Договору, зокрема п. п. 3.1, 3.2., та/або у разі неналежного об'єму реалізації продукту, менш ніж 20 одиниць на добу, Орендодавець може відмовитись від Договору, попередивши про це за один день до дати розірвання, про що сторони диспозитивно домовились у п. 2.3. Договору.

Так, керуючись вказаними положеннями Договору, позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору з вимогою повернути Об`єкт оренди згідно п. 4.1.6 Договору.

Втім, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення Об`єкта оренди на адресу позивача, а тому позивач намагається зобов'язати відповідача повернути майно в судовому порядку.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, що знайшло своє відображення у п. п. 3.1., 3.2, 4.1.4 Договору.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи Журналу розрахунків за Договором, відповідачем не виконувався свій обов'язок щодо внесення плати згідно пунктів 3.1, 3.2. Договору, внаслідок чого позивач листом б/н від 09.11.2012 року відмовився від Договору, що узгоджується з приписами ст. 782 ЦК України.

Так, частиною першою вказаної статті визначено, що орендодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони.

Частина друга цієї статті передбачає, що у разі одержання відмови наймодавця від договору оренди (найму) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору, внаслідок чого у наймача виникає обов'язок повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, за приписами ст. 785 ЦК України, з урахуванням ст. 291 ГК України. Вказані положення знайшли своє відображення у пунктах 2.3. та 4.1.6. Договору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердженя свідчать що спірний договоір припинив свою дію, а докази його пролонгації або улкдаення нового договору між стронами за приписами п. 7.1 Договору в матеріалах справи - відсутні.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено не виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення переданої у найм речі після розрівання Договору. Натомість відповідачаем не надано суду доказів такого повернення Об'єкта оренди на адресу позивача згідно п. 4.1.6. Договору.

Такаким чином, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а тому слід зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1" протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили вчинити дії, а саме: повернути Фізичній особі-підприємцю Погребняку Сергію Олександровичу машину для виготовлення кави марки Spidem Trevi Chiara (серійний номер TW901136441794, інвентарний номер 2095).

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.03.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 638, 759, 782, 785 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 180, 181, 188, 194, 283, 291 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Погребняка Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1" задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, кв. 11, код ЄДРПОУ 25277961, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили вчинити дії, а саме: повернути Фізичній особи-підприємцю Погребняку Сергію Олександровичу, 09100, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 97, кв. 31, ідентифікаційний номер 2857704831, машину для виготовлення кави марки Spidem Trevi Chiara (серійний номер TW901136441794, інвентарний номер 2095), видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український хліб - 1", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, кв. 11, код ЄДРПОУ 25277961, на користь:

- Фізичної особи-підприємця Погребняка Сергія Олександровича, 09100, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 97, кв. 31, ідентифікаційний номер 2857704831, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн., видавши наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.03.2013 року.

Суддя Ю.О. Підченко