Рішення

від 29.03.2013 по справі 364/415/13-ц

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/415/13-ц

Провадження № 2/364/127/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2013 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Юзвик М. М.,

при секретарі Поліщук В. М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт Володарка справу

за позовом ОСОБА_1

до Капустинської сільської ради Володарського району Київської області

про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що 24 лютого 2012 року померла його мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, до якої входить: земельна ділянка площею 0,25 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0003, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107287 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001116 та земельна ділянка площею 0,67 га, надана для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0004, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107288 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001117, видані на ім’я померлої. За життя, померла ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого спадкоємцем вищезазначеної ділянки є ОСОБА_1.

Позивач вважає, що має право на спадщину, оскільки є спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Оскільки державні акти видано та зареєстровано після смерті спадкодавця, позивач не має змоги отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса. В зв’язку з даними обставинами позивач змушений звернутися до суду.

ОСОБА_1 просить суд, визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, після -ОСОБА_2, що складається із земельної ділянки площею 0,25 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0003, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107287 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001116 та земельної ділянки площею 0,67 га, надана для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0004, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107288 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001117.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач - Капустинська сільська рада Володарського району Київської області представника в попереднє судове засідання не направили, подавши до суду заяву, в якій просили розгляд справи проводити без участі їх представника, позовні вимоги позивача визнають в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Із пояснень представника позивача та матеріалами справи встановлено, що 24 лютого 2012 року померла - ОСОБА_2 (а.с.6).

Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, до якої входить:

- земельна ділянка площею 0,25 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0003, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107287 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001116;

- земельна ділянка площею 0,67 га, надана для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0004, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107288 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001117.

На ім’я ОСОБА_2 було виготовлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, серії ЯМ № 107287 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №322160001001116, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,67 га, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, серії ЯМ № 107288 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №322160001001117, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, стверджено витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, котрий виданий відділом Держкомзему у Володарському районі від 02.10.2012 за № 1864 та витягом від 02.10.2012 року за №1862 (а.с.8-11).

21 жовтня 2004 року, ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого спадкоємцем вищезазначеної ділянки є позивач - ОСОБА_3 (а.с.6).

ОСОБА_1, звертався до державного нотаріуса з приводу прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно після померлої ОСОБА_2, що стверджено Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та спадковою справою № 96/2012 року до майна померлої ОСОБА_2, яка приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», (затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст. 19 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» , в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.

Позивач фактично прийняв спадщину, поскільки вступив у володіння та користування спадковим майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч. 1 ЦК України вказує, що спадкоємцями за законом і за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Позивач по справі є спадкоємцем за заповітом відповідно до ст. 1223 ЦК України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Згідно спадкової справи № 96/2012 року до майна померлої 24 лютого 2012 року ОСОБА_2, позивач звертався до державного нотаріуса з приводу оформлення спадщини, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно, але в зв’язку з тим, що державні акти, видані після смерті спадкодавця, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідач не заперечує проти прийняття спадщини позивачем.

Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст. 81Земельного Кодексу України , ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 130, 174, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після померлої - ОСОБА_2, що складається із:

- земельної ділянки площею 0,25 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0003, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107287 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001116;

-земельної ділянки площею 0,67 га, надана для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3221682803:02:022:0004, яка розташована за адресою: Київська область Володарський район, с. Чепіженці, вул. Будьонного, 18, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 107288 від 10 серпня 2012 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 322160001001117, в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть надати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Юзвик