печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4331/13-ц
Категорія 24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ПОВТОРНЕ)
15 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
при секретарі: Нагібіній Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» 49490 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 858 грн. 28 коп. 3% річних та 4291 грн. 39 коп. пені, що разом складає 54639 грн. 67 коп. Стягнути з ОСОБА_2 6143 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 106 грн. 54 коп. 3% річних та 3000 грн. 00 коп. моральної шкоди, що загалом становить 9250 грн. 11 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 07 січня 2012 року сталась ДТП за участю автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Міцубісі» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_1 Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року у справі № 3-1078/12 винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно поліса № АА/7853960 застрахована в ПрАТ «Український Страховий Дім» позивач звернувся до останнього з вимогою про здійснення страхового відшкодування, проте вказана вимога позивача залишена без реагування. За наведених обставин ОСОБА_1 просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій позов з викладених у ньому підстав підтримав та просив задовольнити, а також не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку.
ПрАТ «Український Страховий Дім» свого представника в судове засідання не направило, про місце, день та час розгляду справи повідомлялося належним чином, про причини неявки представника суду не повідомило.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
За викладених обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 січня 2012 року близько 13 год. 45 хв. ОСОБА_2 на Яремчанському м/р с. Микуличин по вул. Л.Українки, керуючи автомобілем марки «Субару» д.н.з. НОМЕР_7, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, внаслідок чого не справився з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху де здійснив зіткнення з автомобілем марки «Міцубісі» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року у справі № 3-1078/12 винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 (а. с. 8).
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені вищевказаної ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів укладеного у формі полісу № АА/78539660 (а.с. 15), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на день вчинення ДТП застрахована у приватному акціонерному товаристві «Український Страховий Дім» з лімітом відповідальності 50000 грн. 00 коп. та франшизою 510 грн. 00 коп.
Згідно висновків звіту № 42-343 від 24 січня 2012 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_6 складає 55633 грн. 57 коп.
ОСОБА_1 подав до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» всі необхідні документи та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, проте по день розгляду справи у суді, останнім такого відшкодування позивачу не здійснено.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати позивачу страхового відшкодування, або доказів правомірності відмови у здійсненні такої виплати позивачеві (анулювання або не укладення договору страхування, ненадання позивачем необхідних документів тощо), відповідачем не надано.
За наведених обставин, вимога ОСОБА_1 про стягнення з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» суми страхового відшкодування в розмірі 49490 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.
За наведених обставин, суд, враховуючи розмір страхового відшкодування встановлений в судовому засіданні, вважає, що з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 858 грн. 28 коп. 3% річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Таким чином, вимога ОСОБА_1 в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» 4291 грн. 39 коп. пені також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги ОСОБА_1. про стягнення з ОСОБА_2 6143 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 106 грн. 54 коп. 3% річних є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 3000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В матеріалах справи, позивачем не наведені належні обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не наведено доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За наведених обставин ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, збитків та моральної шкоди є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню, 716 грн. 19 коп. судового збору в рівних долях.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (код ЄДРПОУ 33545681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 49490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (код ЄДРПОУ 33545681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 28 коп. 3% річних.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (код ЄДРПОУ 33545681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 4291 (чотири тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 39 коп. пені.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (код ЄДРПОУ 33545681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 09 коп. витрат з оплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 6143 (шість тисяч сто сорок три) грн. 57 коп. майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) 106 (сто шість) грн. 54 коп. 3% річних.
Повторне заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.М. Соколов
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2013 |
Оприлюднено | 01.04.2013 |
Номер документу | 30325329 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Соколов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні