Постанова

від 26.03.2013 по справі 809/679/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 809/679/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: прокурора - Ворох А.В.

представника позивача - Яцків В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Верховинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Верховинському районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 37420,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 року прокурор Верховинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Верховинському районі звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 37420,43 грн.

26.03.2012 року представником ДПІ у Верховинському районі подано підписану прокурором Верховинського району Медведчуком Д.П. заяву про збільшення позовних вимог, вказавши, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" станом на 10.03.2012 року збільшилась на 13383,18 грн. по орендній платі за землю, в тому числі штрафні санкції нараховані податковими повідомленнями - рішеннями №0001311530 та №0001551530 в розмірі 3121,73 грн., відповідно просить стягнути з відповідача 49963,61 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в період з липня по грудень 2012 року і за січень 2013 року та плати за землю в загальній сумі 49963,61 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в тому числі суми штрафу визначені податковими повідомленнями - рішеннями №0001311530 та №0001551530. Вказану суму податкового боргу відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" з орендної плати, є грошовим зобов'язанням відповідача, яке самостійно ним визначене, а фінансові санкції з плати за землю нараховано податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржені, тому просив стягнути дану заборгованість.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 33). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 14.04.2000 року Верховинською районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців (а.с.10).

ТОВ "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником орендної плати на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного з Верховинською селищною радою Івано-Франківської області (а.с.11-13).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2012 року та 20.02.2013 року Відповідачем подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012 та 2013 роки, де ним розраховано розмір зобов'язань на 2012 рік в сумі 80300,89 грн. з обов'язковим місячним платежем 6691,75 грн. (а.с. 16-18) та за 2013 рік в розмірі 80300,90 грн. з обов'язковим місячним платежем 6691,75 грн. (а.с. 46-48).

Так, Відповідач, в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, в повному обсязі не сплатив орендну плату за земельну ділянку державної та комунальної власності за липень - грудень 2012 року та січень 2013 року в розмірі 46841,88 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання Відповідача, визначені ним в податкових деклараціях орендної плати за земельну ділянку в загальному розмірі 46841,88 грн., є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом Відповідача.

Також, дана заборгованість підтверджується з зворотнім боком облікової картки по платі за землю та довідкою станом на 10.03.2013 року щодо Відповідача (а.с.50,53-62).

Державною податковою інспекцією у Верховинському районі 11.12.2012 року та 24.12.2012 року за наслідками проведених камеральних перевірок своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з плати за землю складено акти за №№ 798/15/30917748 та 1050/15-1/30917748 відповідно, якими встановлено порушення Відповідачем вимог пункту 5.7.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, суми яких затримувались до сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 22,24).

На підставі вищевказаних актів позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0001311530 від 24.10.2012 року та за №00015511530 від 11.12.2012 року згідно яких Відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 2236,34 грн. та 885,39 грн. відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення отримані Відповідачем про що свідчать підписи уповноважених осіб Відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.23,25).

На час судового розгляду штрафні санкції в розмірі 3121,73 грн. застосовані зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Відповідачем до бюджету не сплачені.

Вимоги щодо обов'язковості виконання і сплати визначеного податковими органами податкового зобов'язання регламентовані і в пункті 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями, тому суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції з плати за землю є узгодженими.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем надсилалися Відповідачу перша та друга податкові вимоги, які останній залишив без реагування (а.с. 14-15).

Як наслідок, суд приходить до висновку, що Відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та плати за землю в загальному розмірі 49963,61 гривень.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період липень-грудень 2012р. та січень 2013р. в розмірі 46841,88 гривень, та штрафні санкції з плати за землю в сумі 3121,73 гривень, є податковим боргом Відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості Відповідач суду не надав.

Проаналізувавши встановлені обставини і правовідносини, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними і допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-швейцарське підприємство "Верховинська лісова компанія" (ідентифікаційний код 30917748, місцезнаходження: вул. Жаб'євська, 57, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700) в дохід бюджету податковий борг в сумі 49963 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) гривні 61 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2013 року.