Постанова

від 11.03.2013 по справі 2а-17621/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року 08 год. 43 хв. № 2а-17621/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Магура» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної ї податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2012 року № 0001062260, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Магура» (далі - ПП «Магура», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2012 року № 0001062260.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 щодо того, що фінансово-господарські відносини між ПП «Магура» та його контрагентом - ПП «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133) за період березень 2012 року нібито є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за цей звітний період на загальну суму 51 068, 00 грн., є протиправними та безпідставними. Зокрема, відповідно до умов договорів підряду від 27.02.2012р. за № 24, від 12.03.2012р. за № 29 та від 20.03.2012р. за № 33, укладених між ПП «Магура» (Замовник) та ПП «Прилукихімснаб» (Підрядник), останній виконав підрядні роботи з улаштування системи фасадної теплоізоляційно-опоряджувальної (СФТО) на об'єктах будівництва (житловий будинок на перетині вулиць Юрія Шумського та Березняківської у Дніпровському районі м. Києва, житловий будинок № 2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова у Дніпровському районі м. Києва, житловий будинок № 3 на ділянці 19 мікрорайон Позняки (м. Київ)) на загальну суму 306 409, 00 грн. (з ПДВ), а ПП «Магура» перерахувало на рахунок контрагента в банку відповідну суму безготівкових коштів, тобто обидві Сторони виконали свої договірні зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки за формами № КБ-2в і № КБ-3, підсумкові відомості ресурсів, податкові накладні, банківські виписки). На момент укладення вищевказаної угоди Сторонами було дотримано всіх вимог, встановлених нормами чинного законодавства України, зокрема, всі суб'єкти господарських правовідносин мали достатній обсяг правосуб'єктності та всі необхідні дозвільні документи для укладення і виконання відповідних правочинів. Податкові накладні від 30.03.2012р. за № 149, № 150 і № 151, що виписані ПП «Прилукихімснаб», оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Також посилання відповідача в Акті перевірки від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 на висновки Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.08.2012р. № 3169/22-9/31360133 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період березень 2012 року, по суті не є належними доказами фактів нікчемності і безтоварності правочинів з позивачем. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту в березня 2012 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Прилукихімснаб».

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 24.01.2013р. за № 353/9/10-015. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Магура» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133) за березень 2012 року були встановлені порушення ним вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством завищено податковий кредит за березень 2012 року на загальну суму 51 068, 00 грн. внаслідок включення до його складу аналогічної суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ПП «Прилукихімснаб», які не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України, оскільки сформовані в результаті нікчемних правочинів. Дані висновки відповідача були сформовані на підставі Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.08.2012р. № 3169/22-9/31360133 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» щодо підтвердження господарських відносин з платними податків за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

26 лютого 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ПП «Магура» (ідентифікаційний код 32305560) було зареєстровано як юридичну особу 10 лютого 2003 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 067 120 0000 012524).

ПП «Магура» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 18 лютого 2003 року за № 07985. Станом на момент складання Акта перевірки від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.02.2003р. № 35607500 ПП «Магура» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 323055626530). Станом на момент розгляду справи позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.03.2012р. № 200030560 (індивідуальний податковий номер 323055626530), що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 338469 від 15.02.2012р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься наступні: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.29. Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31. Штукатурні роботи, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до Дозволу № 870.09.32-45.21.1, виданого позивачу 30 липня 2009 року Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву, строком дії до 30 липня 2014 року, ПП «Магура» дозволено виконувати роботи підвищеної небезпеки при будівництві за визначеним переліком та відповідно експлуатувати певне обладнання підвищеної небезпеки.

Протягом періоду з 09.11.2012р. по 15.11.2012р. працівником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Магура» (ідентифікаційний код 32305560) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133) за березень 2012 року, за результатами якої був складений Акт від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560.

Під час проведення вказаної перевірки працівником податкової інспекції були використані наступні документи та відомості: відомості з автоматизованих баз даних (БД ПДС, БД АІС ОР, база даних «Бест Звіт», АІС «Податки», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)); договір підряду від 20.03.2012р. за № 33, договір підряду від 27.02.2012р. за № 24, договір підряду від 12.03.2012р. за № 29; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року за № 1; податкові накладні, виписані ПП «Прилукихімснаб»; звітна податкова декларація з податку на додану вартість ПП «Магура» за березень 2012 року; Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2012 року; Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.08.2012р. за № 3169/22-9/31360133 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» (код ЄДРПОУ 31360133) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Магура» (код ЄДРПОУ 32305560) за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що за звітний податковий період - березень 2012 року ПП «Магура» задекларувало всього податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 206 157, 00 грн., в тому числі 51 068, 00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133).

В ході перевірки згідно наданих документів перевіряючим встановлено, що між ПП «Магура» (Замовник) та ПП «Прилукихімснаб» (Підрядник) було укладено ряд договорів підряду від 27.02.2012р. № 24, від 12.03.2012р. № 29 та від 20.03.2012р. № 33, за предметом яких Підрядник виконує власними силами і засобами роботи з улаштування системи фасадної теплоізоляційно-опоряджувальної (СФТО) (надалі-роботи) при будівництві об'єктів: Житловий будинок на перетині вулиць Юрія Шумського та Березняківської у Дніпровському районі м. Києва; Житловий будинок № 2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі м. Києва; Житловий будинок № 3 на ділянці 19 мікрорайон Позняки м. Київ.

На виконання умов цих Договорів підряду ПП «Прилукихімснаб» виписано (оформлено) наступні акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2012р. за № 1 на суми 154 035, 60 грн. (з ПДВ), 58624, 80 грн. (з ПДВ), 93 748, 80 грн. (з ПДВ), та податкові накладні від 30.03.2012р. за № 149 на суму 154 035, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 672, 60 грн.), за № 150 на суму 58 624, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 770, 80 грн.), за № 151 на суму 93 748, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 624, 80 грн.).

Документи, що підтверджують факт розрахунку за виконані роботи до перевірки не надано.

При цьому саном на 22 листопада 2012 року ПП «Прилукихімснаб» має стан 9 («НАПРАВЛЕНО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ»).

Також до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС надійшов Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.08.2012р. № 3169/22-9/31360133 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Прилукихімснаб» код за ЄДРПОУ 31360133 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період березень 2011 року. Зокрема в тексті цього Акта від 20.08.2012р. № 3169/22-9/31360133 зазначено наступне: «Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань підприємства. В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Відповідно до поданих ПП «Прилукихімснаб» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Прилукихімснаб» за період березень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ПП Прилукихімснаб» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків…

У зв'язку з вищевикладеним, у ПП «Прилукихімснаб» відсутній об'єкт оподаткування додатком на додану вартість операцій з підприємствами-покупцями в розумінні п. 188.1. ст. 188 вищенаведеного ПКУ».

На підставі вищевикладеного працівник ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийшов до висновків, що ПП «Магура» в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму 51 068, 20 грн.

В розділі 5 «Висновок» Акта від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 перевіряючий встановив порушення ПП «Магура» вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 51 068, 00 грн. за березень 2012 року.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 214 від 29.11.2012р.).

Відповідач своїм листом від 10.12.2012р. № 1651/10/22-611 «Про розгляд заперечень до акту № 5433/22-621/32305560 від 22.11.2012р…» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін, а заперечення підприємства - без задоволення.

13 грудня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0001062260, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України збільшила ПП «Магура» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 76 602, 00 грн., в тому числі 51 068, 00 грн. - основний платіж, 25 534, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

У розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковим кредитом» визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 вказаного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних..

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

В силу положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом лютого-березня 2012 року між ПП «Магура» (Замовник) та ПП «Прилукихімснаб» (Підрядник) були укладені однотипні договори підряду від 27.02.2012р. за № 24, від 12.03.2012р. за № 29 та від 20.03.2012р. за № 33, відповідно до яких Підрядник зобов'язується власними силами і засобами виконати роботи з улаштування системи фасадної теплоізоляційно-споряджувальної (СФТО) (надалі - Роботи) при будівництві об'єкта: «Житловий будинок на перетині вулиць Юрія Шумського та Березняківської у Дніпровському районі м. Києва», «Житловий будинок № 3 на ділянці 19 мікрорайон Позняки м. Київ» та «Житловий будинок № 2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульв. Перова, 10-12 у Дніпровському районі м. Києва» (надалі - Об'єкти), а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1 зазначених Договорів).

Згідно п. 2.2 і 2.3 цих Договорів забезпечення Робіт матеріалами здійснює Замовник. Підрядник має право поставляти матеріали для виконання робіт, попередньо погодивши номенклатуру і вартість матеріалів з Замовником. Загальна вартість робіт по Договору визначається на підставі фактично виконаних обсягів робіт згідно Актів виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В, КБ-3).

Строки виконання робіт передбачаються графіком їх виконання (п. 3.1 цих Договорів).

У п. 4.1 названих Договорів встановлено, що Замовник здійснює платежі на розрахунковий рахунок Підрядника за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін, у 10-денний строк після підписання актів, з утриманням резерву до здачі-приймання загального об'єму виконаних робіт в розмірі 5% від вартості робіт. Акти виконаних робіт (за формою КБ-2в (КБ-3)) готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника в строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

Дані Договори набирають юридичної сили з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін та діють до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 3.2 Договорів).

Факт виконання Сторонами своїх зобов'язань за вказаними Договором підтверджуються: копіями наступних первинних і розрахункових документів (окрім самих договорів):

- додатків до вказаних Договорів «Договірна ціна на виконання робіт» по кожному із зазначених вище Об'єктів;

- локальних кошторисів по кожному із зазначених вище Об'єктів;

- актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за березень 2012 року (від 30.03.2012р. № 1) - по кожному із зазначених вище Об'єктів;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за березень 2012 року (від 30.03.2012р.) - по кожному із зазначених вище Об'єктів,

- підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту) за березень 2012 року, складених Підрядником, по кожному із зазначених вище Об'єктів;

- графіків виконання робіт з улаштування системи фасадної теплоізоляційно-споряджувальної (СФТО) по кожному із зазначених вище Об'єктів, узгоджених Сторонами;

- накладних на відпуск будівельних матеріалів;

- банківських виписок з рахунку ПП «Магура» № 26007301021027 в ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767), згідно якої сума коштів на вартість підрядних робіт (в т.ч. ПДВ) в повному обсязі була перерахована на рахунок контрагента позивача № 26009009100120 в АТ « Піреус Банк МКБ» (МФО 300658);

- акта звіряння взаєморозрахунків з ПП «Прилукихімснаб» за період з 01.03.2012р. по 27.06.2012р.

При цьому позивач вказує на те, що ним як сумлінним платником податків в межах своїх повноважень та наявних засобів (в тому числі за допомогою доступних інформаційних ресурсів в мережі Інтернет) було перевірено наявність прав у ПП «Прилукихімснаб» на укладення (виконання) подібних правочинів, оформлення первинних і розрахункових документів, податкових накладних та сплату податків і зборів, про що свідчать надані останнім позивачу копії документів: Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133) серії А01 № 768093, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 385160 від 04.07.2011р. відносно «Прилукихімснаб» (ідентифікаційний код 31360133), ліцензій серії АВ № 445297 на право ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (строком дії з 28.11.2008р. по 08.10.2012р.).

Також ПП «Прилукихімснаб» виписало на адресу позивача наступні податкові накладні від 30.03.2012р. за № 149 на суму 154 035, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 672, 60 грн.), від 30.03.2012р. № 150 на суму 58 624, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 770, 80 грн.), від 30.03.2012р. № 151 на суму 93 748, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 624, 80 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих 24 січня 2013 року в судовому засіданні по даній справі, з документальним підтвердженням, замовлення ПП «Магура» зазначених вище підрядних будівельних робіт у ПП «Прилукихімснаб», було зумовлено наявністю у позивача (як Субпідрядника) договірних зобов'язань по виконанню спеціальних будівельно-монтажних робіт з утеплення (та оздоблення) фасадів на будівництві аналогічних Об'єктів за рядом договорів підряду, а саме: за договором від 08.08.2011ро. за № 215, укладеним з ПАТ «Трест «Київміськбуд-3» (Генпідрядник); договором від 12.03.2012р. № 11, укладеним з ТОВ «БМК Тріада» (Генпідрядник); договору від 16.09.2011р. № 18/9 та додаткової угоди від 12.03.2012р. № 1, укладеними з ТОВ «Будівельно-монтажний трест «Вектор» (Генпідрядник). Зазначене підтверджується такими документами, зокрема: самими договорами підряду від 08.08.2011ро. за № 215, від 12.03.2012р. № 11, від 16.09.2011р. № 18/9, з додатками до них (протокол погодження договірної ціни, розрахунок вартості робіт і матеріалів, локальний кошторис, тощо) та додатковими угодами до них; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3), підсумковими відомостями ресурсів (витрат по факту), актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) з доданими до них відомостями ресурсів і розрахунками, податковими накладними; договорами купівлі-продажу та поставки, видатковими і податковими накладними щодо придбання позивачем необхідних будівельних матеріалів; банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача в ПАТ «ВТБ Банк» (МФО 321767) на підтвердження отримання коштів від Генпідрядників на фінансування будівельно-монтажних робіт та перерахування коштів за придбані будівельні матеріали, та ін.

Також на підтвердження факту реальності господарської діяльності свого контрагента позивачем додатково були надані суду копії первинних документів (договір підряду від 03.04.2012р. № 36, довідка форми № КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, податкові накладні та ін.), складених за результатами аналогічних відносин з ПП «Прилукихімснаб» за період квітень 2012 року, питання щодо легітимності яких у податкового органу не виникало.

Одночасно судом встановлено, що відповідачем не надано доказів відсутності у ПП «Прилукихімснаб» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в березні 2012 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за березень 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ПП «Прилукихімснаб» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, а також відсутності відповідних дозвільних документів. Так, зокрема, згідно згадуваної вище ліцензії серії АВ № 445297, строком дії з 28.11.2008р. по 08.10.2012р., виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією, ПП «Прилукихімснаб» було надано право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури за відповідним переліком.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем суми податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем і його контрагентом - ПП «Прилуки-хімснаб».

Зокрема, в Акті перевірки від 22.11.2012р. № 5433/22-621/32305560 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які документальні підтвердження про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПП «Магура» або ПП «Прилукихімснаб», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

На підставі ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу присуджуються усі здійснені та документально підтверджені ним судові витрати в розмірі 766, 02 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Магура» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 13 грудня 2012 року № 0001062260.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Магура» (місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, 90, кв. 53, ідентифікаційний код 32305560) 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 02 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова