Постанова

від 01.04.2013 по справі 304/120/13- а

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/120/13- а

Провадження № 2-а/304/8/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі - Багара Н.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - Сікори Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області, в якому просить визнати дії суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду в Перечинському районі Закарпатської області вчинити дії, спрямовані на призначення їй пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона в період з 01 серпня 1984 року по 01 жовтня 2003 року працювала на посадах провізора-аналітика, провізора-технолога, завідувача аптечним пунктом для соціально незахищених Центральної районної аптеки № 8 в м. Перечин Закарпатської області. Починаючи з 03 жовтня 2003 року по 17 червня 2005 року вона працювала провізором в аптеці приватного підприємця ОСОБА_4 З 17 червня 2005 року по 24 жовтня 2010 року працювала на посадах провізора та завідувача аптеки №71 с. Тур'я-Ремета Перечинського району. З 11 квітня 2011 року по 23 жовтня 2012 року вона працювала на посадах провізора та завідувача аптечним пунктом ТОВ «Здоров'я» в с.Порошково, с. Тур'я-Ремета та м. Перечин. У зв'язку з цим її спеціальний стаж роботи в аптечних закладах становить більше 25 років. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи 25 років в закладах і установах охорони здоров'я незалежно від форм власності або відомчої належності цих закладів.

27 вересня 2012 року вона звернулася до відповідача з проханням призначити їй пенсію за вислугу років. Однак відповідач листом № 10/К від 10 жовтня 2012 року відмовив їй у призначенні зазначеної пенсії. Вважає таку відмову протиправною та просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду в Перечинському районі Закарпатської області вчинити дії, спрямовані на призначення їй пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи з мотивів, які викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі по вказаним в ньому підставам.

Представник відповідача Сікора Р.З. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та надав суду з цього приводу письмові пояснення. Зокрема, відповідач зазначає, що при розгляді поданої позивачкою заяви про призначення їй пенсії за вислугу років стаж роботи, який можна зарахувати до спеціального стажу становить 24 роки, 0 місяців, 11 днів, а саме: 1) робота період з 01 серпня 1984 року по 01 жовтня 2003 року на посадах провізора-аналітика, провізора-технолога, завідувача аптечним пунктом для соціально-незахищених Центральної районної аптеки № 8 в м. Перечин Закарпатської області; 2) робота з 17 червня 2005 року по 24 жовтня 2010 року на посадах провізора та завідувача аптеки № 71 в с. Тур'я-Ремета. Період роботи позивачки на посадах провізора з 03 жовтня 2003 року по 17 червня 2005 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та період роботи з 11 квітня 2011 року по 23 жовтня 2012 року на посадах провізора та завідувача аптечним пунктом ТОВ «Здоров'я» в с. Порошково, с. Тур'я-Ремета та м. Перечин в ТОВ «Здоров'я» не може бути зарахований до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки до управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі відповідачкою не було надано відповідних документів (довідок про підтвердження спеціального стажу роботи та інших), які б підтверджували, що вона в цей період дійсно працювала в закладах охорони здоров'я, які пройшли акредитацію згідно законодавства для визнання їх закладами охорони здоров'я. Враховуючи вищенаведене представник відповідача просив суд у позові відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п. 2 розділу ХV «Прикінцеві Положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону за наявності трудового стажу, передбаченого ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто пенсії за вислугу років працівникам, зокрема, охорони здоров'я, призначаються незалежно від віку, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 із змінами, внесеними постановою № 1436 від 26 вересня 2002 року, згідно з якою до спеціального стажу, що дає право на вислугу років зараховуються, зокрема, періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.

При цьому, згідно з приміткою 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію, незалежно від форм власності або відомчої підпорядкованості цих закладів і установ.

Одночасно, перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року № 385, в якому наведено вичерпний перелік назв фармацевтичних (аптечних) закладів.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, затверджених постановою Верховної ради України від 15 грудня 1992 року № 2802-1219 закладом охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданнями яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних та лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Відповідно до п. 16 пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я визначено, що аптека - це заклад охорони здоров'я основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Отже, суд дійшов висновку, що аптеки, які належать ТОВ «Здоров'я», в яких працювала позивачка, є закладами охорони здоров'я в розумінні Основ законодавства України про охорону здоров'я та, як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» (код ЄДРПОУ 22089331) мало відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами, яка видана Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України (серія АВ № 578780) від 12 липня 2011 року № 425 (а. с. 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), потягом якого особа підлягає загальнообов'язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян. У фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством. При цьому за змістом ст. ст. 14, 15 вказаного Закону платниками страхових внесків є роботодавці.

В ході судового засідання встановлено, що за період роботи позивачки в ТОВ «Здоров'я» (а саме з 11 квітня 2011 року по 23жовтня 2012 року) роботодавцем за позивачку сплачено внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 10700,84 гривень, що підтверджується довідкою № 2 від 03 січня 2013 року (а. с. 13) та індивідуальною відомістю про застраховану особу за формою ОК-5, виданою ПФУ (дата формування 27 березня 2013 року) (а. с. 36-37). Даний факт представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, затверджених постановою Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року №2802-1219, п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Переліком закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, ст. ст. 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії за вислугу років - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області включити ОСОБА_1 період роботи з 11 квітня 2011 року по 23 жовтня 2012 року в аптечних закладах ТОВ «Здоров'я» (код ЄДРПОУ 22089331) до спеціального трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Чепурнов В. О.