Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/2129/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2129/13 27.03.13

За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс ЛТД» пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився від прокуратури:Бондарєва А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс ЛТД» (надалі - «Товариство») про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.02.2010 р. за №78-6-00623, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку за актом прийому-передачі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. розгляд справи відкладено до 27.03.2013 р. у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24056590, отриманого представником позивача 15.03.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №36507225 від 24.01.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2009 р. у справі №44/701 позов Товариства задоволено повністю, визнано право власності Товариства на оренду земельної ділянки на вул. Попова (між будинками 9-11) в Оболонському районі м. Києва, вирішено вважати укладеним договір оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку на вул. Попова (між будинками 9-11) в Оболонському районі м. Києва між Товариством та Київською міською радою (надалі - «Договір»).

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2009 р. у справі №44/701 Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.02.2010 р. за №78-6-00623.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Попова (між будинками 9-11) в Оболонському районі м. Києва; розмір - 0,2882 га.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку; кадастровий номер - 8000000000:78:096:029.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що договір укладено на 5 років.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.5 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених в п. 8.4, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 12.2 Договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС листом №248 від 25.01.2013 р. звернулася до прокуратури м. Києва з повідомленням про систематичне невиконання Товариством обов'язків зі сплати орендної плати згідно Договору, а також утворення у Товариства податкового боргу з орендної плати на суму 472 931,84 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем покладених на нього згідно Договору обов'язків.

Договір є договором оренди земельної ділянки, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про оренду землі.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Згідно з п. 4.5 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, зокрема в разі, коли орендар систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку).

Із матеріалів справи вбачається, що Товариством систематично не сплачувалась орендна плата згідно умов Договору, що призвело до утворення значної суми заборгованості, що підтверджується листом ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №248 від 25.01.2013 р. та постановою Окружного адміністративного суду від 126.05.2011 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання зобов'язання відповідача щодо сплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності незалежних від нього обставин, які перешкоджали належному виконанню умов п. 4.5 Договору.

За таких обставин позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.02.2010 р. за №78-6-00623., є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, прокурор просить зобов'язати Товариство повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,2882 га вартістю 8 515 156,99 грн., кадастровий номер - 8000000000:78:096:029, яка розташована по вул. Попова (між будинками 9-11) в Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 7.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 11.8 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для розірвання Договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене, заступник прокурора міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Київської міської ради.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс ЛТД», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.02.2010 р. за №78-6-00623.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс ЛТД» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4; ідентифікаційний код 36507225) передати Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) земельну ділянку, площею 0,2882 га вартістю 8 515 156,99 грн., кадастровий номер - 8000000000:78:096:029, яка розташована по вул. Попова (між будинками 9-11) в Оболонському районі м. Києва. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс ЛТД» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4; ідентифікаційний код 36507225) в дохід Державного бюджету України судовий збір 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.2013 р.

Суддя В.П. Босий