ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
УХВАЛА
"27" березня 2013 р. Справа № 5016/2000/2012(5/76)
м. Миколаїв
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОД-СЕРВІС-ОПТ", 54055, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 131-Б, ідентифікаційний код 31319682
Кредитори:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2
2. ОСОБА_2, АДРЕСА_3
3. Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, 54030, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 24/2
4. Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", 04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 18-В
5. ОСОБА_3, АДРЕСА_4
Ліквідатор: Шульга Д.Л., АДРЕСА_5
Суддя Міщенко В.І.
При секретарі: Колесниковій В.В.
За участю представників:
від кредиторів:
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
5. ОСОБА_3
від банкрута: ліквідатор: Шульга Д.Л.
Суть справи: про банкрутство ТОВ "ПРОД-СЕРВІС-ОПТ"
19.03.2013 р. від 4-го кредитора надійшло клопотання б/н від 15.03.2013 р. в якому він просить провести судове засідання без участі його представника та направити рішення на його юридичну адресу: 04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 18-В.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників провадження у справі, суд установив.
На адресу господарського суду Миколаївської області 01.03.2013 р. від від ПАТ «Сведбанк» надійшла скарга на дії ліквідатора банкрута Шульгу Д.Л. в якій він просить припинити повноваження ліквідатора Шульги Д.Л. на призначити нового ліквідатора відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Скаржник в скарзі посилається на те, що вказане майно було передано в заставу на підставі іпотечного договору від 23.05.2007 р. в рахунок забезпечення виконання зобов'язань Дочірнього підприємства "Прод-Сервіс" за кредитним договором № К/07-22 від 23.05.2007 р.; згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 р. у справі № 5016/1478/2011(6/100) з банкрута на користь скаржника стягнуто 1 967 655,26 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.05.2007 р.; спірне майно ліквідатором продано за 350 000,00 грн., тоді як стартова ціна складала 800 000,00 грн., а ринкова ціна становила 2 171 500,00 грн.; аукціон з продажу майна банкрута було призначено на 20.12.2012 р., який не відбувся, а продаж майна здійснено 21.12.2012 р.; ліквідатором не проведено оцінку майна та не забезпечено оповіщення через засоби масової інформації про продаж майна; продаж майна ліквідатором здійснено без згоди іпотекодержателя.
Ліквідатор надав письмові пояснення на скаргу в яких просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки вона є безпідставною.
Враховуючи, що:
Згідно постанови господарського суду Миколаївської області від 10.10.2012 р. боржника визнано банкрутом за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шульгу Д.Л.
30.11.2012 р. відбулися збори кредиторів банкрута, на яких було обрано комітет кредиторів у складі: ФОП ОСОБА_1; гр. ОСОБА_2 ПАТ «Сведбанк» було повідомлено належним чином та в строк про час і місце засідання, але представник від банку на збори не прибув.
03.12.2012 р. комітетом кредиторів банкрута було погоджено порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна (нежитлових приміщень магазину, загальною площею 574,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд. 131 -Б/1), а саме доручено ліквідатору провести аукціон з його продажу.
05.12.2012 р. в газеті «Позвоните» ліквідатором розміщено оголошення про продаж нежитлових приміщень магазину та встановлено стартову ціну 800 000,00 грн.
20.12.2012 р. аукціон з продажу майна банкрута не відбувся, оскільки до ліквідатора не надійшло жодної заявки про участь в аукціоні.
21.12.2012 р. комітетом кредиторів банкрута встановлено інший порядок продажу нежитлових приміщень магазину, відмінний від аукціону, а саме зобов'язано ліквідатора банкрута Шульгу Д.Л. продати вищезазначений об'єкт нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ Радуга Плюс» за ціною 350 000,00 грн. шляхом укладення договору купівлі - продажу.
21.12.2012 р., на виконання вимог протоколу комітету кредиторів № 2 від 21.12.2012р., між ТОВ «КВФ Радуга Плюс» та банкрутом укладено договір купівлі продажу на суму 350 000,00 грн., грошові кошти зараховані на основний поточний рахунок банкрута № 2600235122 в ПАТ «УПБ», МФО 300205.
Скаржник у скарзі посилається на порушення ліквідатором ст. 9 Закону України «Про іпотеку», а саме, що ліквідатор не отримав згоду іпотекодержателя на відчуження предмету іпотеки, але вимоги ПАТ «Сведбанк» до банкрута ґрунтуються лише на договорі іпотеки від 23.05.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріусом округу ОСОБА_6 під реєстровим № 3061, та є майновим поручительством перед банком, тобто банкрут не отримував будь - яких грошових коштів від банку. ТОВ «Прод - Сервіс - Опт уклав майнову поруку за виконання зобов'язань ДП «Прод - Сервіс» перед ПАТ «Сведбанк» по кредитному договору № К/07-22 від 23.05.2007р.
Боржник по основному зобов'язанню ДП «Прод - Сервіс» перед ПАТ «Сведбанк» по кредитному договору № К/07-22 від 23 травня 2007р., за який поручився ТОВ «Прод - Сервіс - Опт» вже ліквідовано (припинено).
18.04.2012 р. ухвалою господарського суду Миколаївської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва було порушено провадження у справі № 5016/699/2012(5/23) про банкрутство ДП «Прод - Сервіс».
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.09.2012р. у справі № 5016/699/2012(5/23) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ДП «Прод - Сервіс» та ліквідовано юридичну особу - ДП «Прод - Сервіс» (код - 31319656), провадження у справі припинено. Кредитором у справі про банкрутство ДП «Прод - Сервіс» є ПАТ «Сведбанк», тобто йому відомий факт припинення юридичної особи.
Факт припинення юридичної особи - ДП «Прод - Сервіс» підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, серія АЖ № 957829, виданим станом на 05.02.2013 р. та довідкою серія АЖ № 95830, 95831, виданою станом на 05.02.2013 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 Цивільного кодексу України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, серія АЖ 95830, 95831, виданою станом на 05.02.2013р., запис про припинення ДП «Прод - Сервіс» було внесено Державним реєстратором 27.09.2012 р.
Отже, на підставі ст.ст. 1, 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 104, 593, 609 Цивільного кодексу України, з 27.09.2012 р. ПАТ «Сведбанк» не є іпотекодержателем нежитлових приміщень магазину, загальною площею 574,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 131-Б/1 та до відносин між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Прод - Сервіс - Опт» не потрібно застосовувати приписи Закону України «Про іпотеку».
Дії ліквідатора ТОВ «Прод - Сервіс - Опт» Шульги Д.Л. щодо продажу нежитлових приміщень магазину, загальною площею 574,4 кв. м., що розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 131-Б/1 відповідають вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 р.).
Твердження скаржника, що ліквідатор повинен отримувати згоду Іпотекодержателя на продаж заставного майна не ґрунтується на вимогах Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 р.), ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 р.) передбачено порядок продажу майна банкрута, який не передбачає обов'язок отримувати ліквідатором згоди на продаж предмета іпотеки у Іпотекодержателя.
Отже, скаржником безпідставно застосовані приписи абзацу 3 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» до відносин, які регулюються спеціальним законом - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 р.).
Твердження скаржника, що ліквідатором не було проведена оцінка майна банкрута та не подавалось оголошення про проведення аукціону є хибними і спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, ліквідатор продав спірне майно у відповідності до вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", що діяв на день укладення договору, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 104, 593, 609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3 1 , 16, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України - господарський суд
У Х В А Л И В:
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» б/н та без дати на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-СЕРВІС-ОПТ" Шульги Д.Л. - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
Суддя
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2013 |
Оприлюднено | 02.04.2013 |
Номер документу | 30338043 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні