Рішення

від 25.03.2013 по справі 532/62/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/62/2013 Номер провадження 22-ц/786/1216/2013 Головуючий у 1-й інстанції Рожкова Н.М. Доповідач Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.,

Суддів: Одринської Т.В., Лобова О.А..,

При секретарі: Фадейкіній Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Добробут» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. В позовній заяві зазначила, що є власником земельної ділянки площею 2,91 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 01 квітня 2008 року вона уклала договір оренди земельної ділянки з СТОВ «Здобуток», яке пізніше було реорганізовано в ТОВ Агрофірма «Добробут». Вказує, що в договорі оренди земельної ділянки не зазначена істотна умова договору, а саме: умова передачі землі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Добробут» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовлено.

З рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,91 га. передана для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ( а.с.5).

01 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Здобуток», правонаступником якого є ТОВ Агрофірма «Добробут», укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, який зареєстрований в Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 14 грудня 2010 року (а.с.6). З акту прийомки-передачі земельної ділянки вбачається, що 01.04.2008 року орендодавець ОСОБА_1 передала орендарю СТОВ «Здобуток» земельну ділянку площею 2,91 га. для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Згідно ч.1 ст. 683 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата з зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Частиною другою цієї статті передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним у розумінні частини другої статті 15 названого Закону .

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладання спірного договору визначення умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду об'єкта оренди не було передбачено в якості однієї із обов'язкових умов договору оренди землі.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір зареєстрований в Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 14 грудня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст. 640 ЦК України, ст..125 Земельного Кодексу України, ст..18 ЗУ «Про оренду землі» є укладеним та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

З наведеного вбачається, що зазначений договір вважається укладеним 14 грудня 2010 року, на вказану дату був чинним абзац 20 ст.15 Закону України «Про оренду землі» - обов'язковою умовою якого було зазначення умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Такий пункт договору відсутній у спірному договорі.

Дані обставини не були враховані судом першої інстанції, а тому рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1. ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч.1 ст. 309, 314, 317, 319 ЦПК України,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2013 року - скасувати.

Визнати недійсним договір оренди землі укладений 01 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Здобуток», реорганізованого в подальшому в Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою «Добробут», розміром 2,91 га. (ділянка НОМЕР_1 ) , розташованої в адмінмежах Бутенківської сільської ради Кобеляцького району, кадастровий номер 5321880700:00:004:0181, який зареєстрований в Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 14 грудня 2010 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя :

Судді: