Рішення

від 28.03.2013 по справі 915/320/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа № 915/320/13-г

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: представник на з'явився.

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/320/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", 03141, м.Київ, вул. Клінічна, буд. 25,

до відповідача: Фермерського господарства "Едельвейс-2007", 55550, с.Маложенівка, Єланецький р-н, Миколаївська обл., поштова адреса: 54031, Миколаїв-31, а/с 270

про: стягнення заборгованості у розмірі 105 003,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" звернулось до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Едельвейс-2007" про стягнення заборгованості у розмірі 105 003,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 02.03.2012 року за № 17-0203/пр77х в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Позивач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 28.03.2013 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника позивача суду не відомі. Проте, в попередньому судовому засіданні 12.03.2013 року позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення уповноваженому представнику Фермерського господарства "Едельвейс-2007" ухвали про відкладення розгляду справи, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, відзив по суті заявлених позовних вимог суду не надав, позов не спростував.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином позивача та відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" та Фермерським господарством "Едельвейс-2007" було укладено договір поставки товарів за № 12-0203/пр77х, у відповідності до п.1 якого позивач зобов'язався в строки, визначені договором, передати у власність відповідача товар, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Додатком № 1 та № 2 до договору сторони визначили найменування товару, яке поставляється за договором № 17-0203/пр77х від 02.03.2012р., ціну та загальну вартість товару, а саме: прометрекс 50 к.с. 550 л. на суму 47 817 грн., експрес 75 в.г. 12,50 кг. на суму 36 128,38 грн., ацетоган 900 к.е. на суму 85 327,00 грн. та тренд-90 на суму 3 246 грн.

Розділом шостим сторони визначили строки і порядок розрахунків, так у відповідності до п. 6.1 договору, загальна вартість товару повинна бути оплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до договору. Так, у відповідності до додатку №1 до вказаного, відповідач зобов'язаний сплатити 30% вартості товару до 23.03.2012 року та 70 %- до 15.10.2012 року.

На виконання умов договору відповідно до видаткової накладної № ВХ-1204-2 від 12.04.2012 року позивачем було передано відповідачу прометрексу 50 к.с. 550 л., експресу 75 в.г., ацетогану, тренду-90 на загальну суму 172518,37 грн. (арк. спр. 12). Видаткова № ВХ-1204-2 від 12.09.2012 року підписана представником відповідача Маргомен Ю.Г., що підтверджується наявною в справі довіреністю № 35 від 09.04.2012 року (арк. справи 13) на отримання вищезазначеного товару, та скріплена печаткою відповідача.

Відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 95 988,37 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.03.12 року на суму 51755,31 грн. та банківською випискою від 02.11.12 р. на суму 44232,36 грн..

Таким чином, розмір заборгованості станом на 14.02.2013 рік, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленого товару складає 76 530 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки Фермерським господарством "Едельвейс-2007" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 76 530 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом в сумі 9 336,66 грн., пені у сумі 3830,37 грн. та штрафу у розмірі 15 306,00 грн., то слід зазначити наступне.

У відповідності до пункту 6.3 договору у разі несвоєчасної оплати товару, останній вважається товарним кредитом та у відповідності до додатків до договору, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1 % за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму заборгованості за товар, що передавався на умовах товарного кредиту, з моменту зазначеного в додатках кінцевого терміну оплати до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту.

Як вбачається з додатку №1 до договору строк оплати товару становить - 15.10.2012 рік. Відповідач порушив вказане зобов'язання по оплаті товару на суму 76 530 грн. Таким чином, станом на 14.02.2013 р. термін прострочки складає 122 днів.

З огляду на викладене, за розрахунком позивача, за термін 122 днів відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 9 336,66 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 3 830,37 грн.- пені за період нарахування з 15.10.2012 року- 14.02.2013 року та штрафу у розмірі 15 306 грн., то останні підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.11.2 та п.11.3), відповідно до яких покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки та в разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 календарних днів покупець, крім пені, сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару та на положеннях ст. 624 ЦК України, у відповідності до якої, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою (Постанова Верховного суду України від 09.04.2012 р. Справа №3-88гс11).

Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми пені за період з 15.10.2012 р.- 14.02.2013р. за допомогою програми «Законодавство» версія 2.8.6.

Таким чином, здійснивши перевірку розрахунку пені за допомогою програми «Законодавство» версії 2.8.6 судом було встановлено, що позовні вимоги в частині нарахування пені підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 3 830,37 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Фермерського господарства "Едельвейс-2007" грошових коштів у сумі 3 830,37 грн.- пені за період з 15.10.2012 р.- 14.02.2013р., 9 336,66 грн.- відсотків за користування кредитом та 15306,00 грн.- штрафу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки товарів № 17-0203/пр77х від 02.03.2012 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.33, ,34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Едельвейс-2007", 55550, с.Маложенівка, Єланецький р-н, Миколаївська обл., поштова адреса: 54031, Миколаїв-31, а/с 270, ідентифікаційний код 35096205 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", 03141, м.Київ, вул. Клінічна, буд. 25, ідентифікаційний код 30674952, основну суму боргу у розмірі 76 530,00 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот тридцять грн. 00 коп.), 9 336,66 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять шість грн. 66 коп.)- відсотки за користування товарним кредитом, 15 306,00 грн. (п'ятнадцять тисяч триста шість грн. 00 коп.) - штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 100,06 грн. (дві тисячі сто грн. 06 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 01.04.2013 року.