Рішення

від 27.02.2013 по справі 5011-45/15319-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/15319-2012 27.02.13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПРОФІ"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРОФІ ПАУЕР"

про: стягнення 197.136,97 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники:

позивача: Семеняк В.В. - представник за довіреністю від 05.01.2013 № 13;

відповідача: Цапик А.В. - представник за довіреністю від 12.12.2012, б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "АПРОФІ ПАУЕР" та товариством з обмеженою відповідальністю "А-ПРОФІ" Дилерського договору від 05.05.2010 № 050510/01-Д, останній поставив відповідачеві товар на загальну суму 206.748,68 грн. Але, відповідач, в порушення умов договору та прав позивача, за отриманий ним товар розрахувався із позивачем лише частково.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього та стягнути з відповідача 204.827,25 грн., з яких: 163.781,01 грн. - основного боргу; 8.189,05 грн. - 5 % штрафу; 12.693,03 грн. - пені; 16.893,01 грн. - збитків від інфляції та 3.271,15 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/15319-2012.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 № 20976 у зв'язку із перебуванням судді Балац С.В. у відпустці, справу № 5011-45/15319-2012 передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 справу № 5011-45/15319-2012 прийнято до провадження судді Курдельчука І.Д. Розгляд справи призначено на 21.01.2013.

Беручи до уваги вихід судді Балац С.В. з відпустки, розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2012 № 20976, справу № 5011-45/14780-2012 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 справу № 5011-45/14780-2012 прийнято до провадження судді Балац С.В. Розгляд справи призначено на 23.01.2013.

У судовому засіданні 23.01.2013 представник позивача надав суду уточнений розрахунок сум, згідно з яким позивач зменшив свої позовні вимоги до відповідача в частині стягнення з останнього 5 % штрафу у розмірі 8.189,05 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2013 надав суду уточнений розрахунок пені.

Представник відповідача заявив усне клопотання щодо застосування спеціальної позовної давності, яка застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки у вигляді пені.

Відповідач, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов суду не надав.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "А-ПРОФІ" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АПРОФІ ПАУЕР" (далі - відповідач) укладено Дилерський договір від 05.05.2010 № 050510/01-Д (далі - Договір).

З предмету Договору вбачається, що позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах, визначених Договором, згідно із супровідними документами, які є невід'ємною частиною Договору і оформлюються на кожну окрему поставку партії товару (п. 1.1 Договору).

Як вбачається з п. 2.3.4 Договору, відповідач зобов'язаний, зокрема, оплачувати товар, що поставляється позивачем, у строки і у порядку, встановлених Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, загальна сума Договору відповідає загальній вартості поставленого товару згідно Договору. Вартість товару визначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах, які складаються на кожну окрему партію товару.

Відповідач зобов'язаний оплатити поставлений товар з відстрочкою платежу на 5 (п'ять) календарних днів з моменту прийому-передачі відповідної партії товару, за цінами, які вказані у видатковій накладній на відповідну партію товару (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору, зобов'язання відповідача по оплаті замовленого товару вважаються виконаними з моменту надходження відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України договір встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві товар на загальну суму 206.748,68 грн., що підтверджується наявними у матеріалах даної справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими відповідачем на здійснення таких дій особами та водночас скріплені печаткою підприємства останнього.

Згідно із ч. 1 ст. 692 передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З тверджень позивача вбачається, що відповідач, в порушення умов Договору, отриманий ним товар оплатив лише частково у розмірі 27.450,65 грн.

Відповідач повернув позивачеві частину поставленого товару, вартість якого становить 1.614,24 грн., що підтверджується видатковою накладною від 20.06.2011 № ВП-0000001.

Також, між сторонами даного спору 07.10.2011 укладено угоду, згідно з якою відповідач поступився позивачеві право вимоги боргу у товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Хауз.Україна» у розмірі 13.902,78 грн.

Таким чином, виходячи з наведеного, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 163.781,01 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості за отриманий ним товар на користь позивача до суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного вище, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 163.781,01 грн.

Позивач надав суду уточнений розрахунок сум позовних вимог, згідно з яким останній зменшив свої вимоги у частині застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді 5 % штрафу від простроченої суми заборгованості.

Крім того, позивач, на підставі п. 9.2 Договору, заявив вимоги про застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, розмір якої складає 13.191,80 грн.

Представник відповідача, в свою чергу, заявив усне клопотання щодо застосування спеціальної позовної давності, яка застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки у вигляді пені.

Відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку пені, останнім днем, за який розраховано вказану неустойку є: 07.09.2011. Таким чином, у розумінні п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, строк позовної давності за цією вимогою спливає 07.09.2012.

Як вбачається з відбитку штемпелю органу поштового зв'язку на конверті, позивач направив позовну заяву до господарського суду 26.10.2012.

Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності стосовно вимоги про стягнення з відповідача пені.

Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, виходячи з викладеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Також позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних за користування коштами, які підлягають сплаті позивачеві за поставлений товар, та суму інфляційних збитків за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3.271,15 грн. та інфляційних збитків сума яких складає 16.893,01 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРОФІ ПАУЕР" (03680, м. Київ, вул. Радищева, буд. 3; код ЄДРПОУ 36980019, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПРОФІ" (03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 54-Б, офіс 4; код ЄДРПОУ: 34935053, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 163.781,01 (сто шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 01 коп. - основної заборгованості; 3.271,15 (три тисячі двісті сімдесят одна) грн. 15 коп. - 3 % річних; 16.893,01 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 01 коп. - збитків від інфляції; 3.678,91 (три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 91 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2013 року.

Суддя С.В. Балац