Постанова

від 13.03.2013 по справі 809/672/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа №809/672/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Росмар»

про стягнення податкового боргу в сумі 3387,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Росмар» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3387,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 3387,29 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Росмар» 09.10.2006 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Коломийської міської ради за адресою: вул. А. Чайковського, буд. 40, кв. 22, м. Коломия Івано-Франківської області, 78200, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.02.2013 року за №15860241 (а.с. 20-21). Відповідач зареєстрований як платник податків Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - Коломийська ОДПІ).

Податковим органом проведені камеральні перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти від 15.03.2012 року за №№46/151/34517880, 47/151/34517880. На підставі вказаних актів винесені податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012 року за №№0000761510, 0000771510, котрими на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумах 340,00 грн. та 3060,00 грн., відповідно, за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку прибуток підприємства за 2010 рік, І, ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року. Дані податкові повідомлення рішення, відповідно до листа Коломийська ОДПІ від 23.03.2012 року за №347/10/15-109/28 були направлені відповідачу, однак вручені йому не були. У зв'язку з цим, позивачем складено акти від 05.04.2012 року за №11/151 про відсутність суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням та про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (а.с. 6-17).

У попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований податковий борг, тому Коломийською ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставлена податкова вимога форми "Ю1" від 01.11.2010 року за №1/428 на суму 59769,63 грн. (а.с. 18).

Крім того, податковий борг відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженою судом карткою особового рахунку платника податку та на момент звернення до суду становить 3387,29 грн. (а.с. 19).

Відповідно до повідомлення ДПІ у м. Івано-Франківську від 13.03.2013 року за у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 32).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 16.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток підприємства в сумі 3387,29 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства станом на момент розгляду справи судом, становить 3387,29 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Росмар» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34517880) податковий борг в сумі 3387 (три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 29 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі 13.03.2013 року.