Рішення

від 26.03.2013 по справі 905/1290/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/1290/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Меценат», м.Сімферополь

до Державного підприємства «Артемвугілля», м.Горлівка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 25 620, 65 грн., з яких сума основного боргу 23 262, 50 грн., пеня у розмірі 1 965, 12 грн., 3 % річних у розмірі 393, 03 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Бабаєва В.В., за довір. від 28.12.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Меценат» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 25 620, 65 грн., з яких сума основного боргу 23 262, 50 грн., пеня у розмірі 1 965, 12 грн., 3 % річних у розмірі 393, 03 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 549, 550, 611, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 17 квітня 2012 року №513-12тс. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Сума основного боргу становить 23 262, 50 грн.

Відповідно до пункту 7.4 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 1 965, 12 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних на суму 393, 03 грн.

Загальна сума заборгованості становить 25 620, 65 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Надав через канцелярію суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму основного боргу у розмірі 23 262, 50 грн. та просив зменшити розмір неустойки, про що надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву. Також надав письмове пояснення, в якому зазначив, що для встановлення строку зобов'язання позивач мав надати докази отримання заявки, але таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Підстави для неприйняття визнання позову в частині стягнення основної суми боргу відповідачем у суду відсутні.

Представник відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року між Державним підприємством «Артемвугілля» (Замовник) та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Меценат» (Учасник) укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 513-12тс (надалі по тексту - договір).

Умовами договору сторони визначили предмет, ціну, порядок здійснення оплати, поставку товарів, надання послуг чи виконання робіт, права та обов'язки, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.1 договору Учасник зобов'язується у 2012 році поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари, а саме: вентилі, крани, клапани та подібні вироби (код за ДК 29.13.1).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару, кількість товарів зазначені в специфікації (додаток №1).

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Замовника (пункт 1.3 договору).

У наявній в матеріалах справи Специфікації до договору міститься інформація про найменування, кількість товару з зазначенням його вартості, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.9).

Згідно із пунктом 3.1 договору ціна договору становить 2 171 957, 25 грн. (два мільйони сто сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім грн.. 25 коп.), у тому числі податок на додану вартість 361 992, 88 грн. (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві грн.. 88 коп.).

Відповідно до пункту 4.1 договору умови розрахунків: по факту постачання з відтермінуванням платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання заявки Замовника про можливість прийняти продукцію та сплатити за неї грошові кошти. Постачання товару здійснюється за рахунок Учасника на умовах СРТ (Інкотермс-2010).

В матеріалах справи міститься замовлення відповідача №02-880 від 21 червня 2012 року, в якому останній просив поставити засувку 31с41нж ДУ-250 в кількості 1 шт. (а.с.10).

Враховуючи вищевказане, посилання представника відповідача про ненадання доказів отримання заявки на прийняття продукції є безпідставними та не приймаються судом.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк постачання товару протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявки. Постачання товару здійснюється за рахунок Учасника на умовах СРТ (Інкотермс-2010).

На виконання умов договору позивачем був переданий у власність відповідача товар, що підтверджується видатковою накладною від 25 червня 2012 року №РН-0000139 на суму 23262, 50 грн. (а.с.8).

Зазначені видаткова накладна підписана та скріплена печатками підприємств без зауважень.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей Антонової Л.О., яка діяла на підставі довіреності ЯЖМ №1046 від 25 червня 2012 року (а.с.11).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із пунктом 6.1.1 договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, надані послуги та виконані роботи.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару, борг на суму 23 262, 50 грн. визнав в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи (а.с.39).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія №4 від 11 січня 2013 року на суму 23 262, 50 грн., що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення (а.с.12,25).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 262, 50 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 965, 12 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Замовник сплачує Учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлюється строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 23 липня 2012 року по 13 лютого 2013 року, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем визначений період нарахування пені, який перебільшує шість місяців, тому були допущені арифметичні помилки в розрахунку. За розрахунком суду розмір пені за період з 22 липня 2012 року по 23 січня 2013 року - 185 днів прострочення становить 1764, 35 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних за період з 23 липня 2012 року по 13 лютого 2013 року в розмірі 393, 03 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3 % річних за період з 23 липня 2012 року по 13 лютого 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 393, 03 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у зв'язку із скрутним фінансовим становищем необхідно зазначити наступне.

Пункт 3 частини першої статті 83 ГПК України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 1 статті 233 ГК України також містить приписи, щодо можливості зменшення неустойки. При цьому згідно приписів цієї статті при зменшенні розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, оцінюючи ступінь виконання зобов'язання, відсутність документів, що підтверджують скрутне матеріальне становище підприємства, а також не наведення відповідачем причини неналежного виконання зобов'язання, вважає, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Меценат» до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 25 620, 65 грн., з яких сума основного боргу 23 262, 50 грн., пеня у розмірі 1 965, 12 грн., 3 % річних у розмірі 393, 03 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Леніна, 13, р/р 26001962481374 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Меценат» (95000, м.Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32-А, р/р 26008054904767 в КРВ Приватбанку м.Сімферополь, МФО 384436, код ЄДРПОУ 20707428) заборгованість в розмірі 23 262 (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) грн., 50коп., 3% річних у розмірі 393 триста дев'яносто три) грн., 03 коп., пеню в розмірі 1764 (одну тисячу сімсот шістдесят чотири) грн., 35 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Леніна, 13, р/р 26001962481374 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Меценат» (95000, м.Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32-А, р/р 26008054904767 в КРВ Приватбанку м.Сімферополь, МФО 384436, код ЄДРПОУ 20707428) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 707 (одну тисячу сімсот сім) грн., 01коп.

У судовому засіданні 26 березня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.