Постанова

від 25.03.2013 по справі 5023/4182/12 (5023/4748/11)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. Справа № 5023/4182/12 (5023/4748/11)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Ісаєва А.Ю.

за участю:

ОСОБА_1 (особисто),

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (дов.№243 від 14.03.2011 року), представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (дов. №423 від 17.06.2010 року),

ТОВ «Мета» - Колосов Ю.В. (дов.б/н від 02.09.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивачів (вх. №3821Х/2)на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р.№5023/4748/11)

за позовом 1) ОСОБА_1, с. Логачівка

2) ОСОБА_3, м. Харків

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мета», м. Харків

провиплату вартості частини майна товариства

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до господарського суду з позовною заявою, згідно якої, після зменшення позовних вимог, просили суд стягнути з ТОВ «Мета» вартість частин майна ТОВ «Мета», що пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Мета» в розмірі 826941,99 грн.; стягнути з ТОВ «Мета» вартість частин майна ТОВ «Мета», що пропорційна частці ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Мета» в розмірі 57022,22 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р. №5023/4748/11) (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачі із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилися та звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12(н.р.5023/4748/11) та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_1 В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції неповно та однобічно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, їм дана неправильна правова оцінка, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального (в тому числі, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 148 Цивільного кодексу України) та процесуального права (ст. ст. 32, 43, 82,84 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, апелянти зазначають, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку балансам підприємства станом на 01.01.1998 року та 01.07.2005 року, відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також висновкам судових експертиз, проведених під час розгляду інших справ, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийнято до провадження.

18.12.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№10144), в яких він викладає свої заперечення щодо позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Харківської міської ради та архівний відділ Харківської міської ради не пізніше п'яти днів з моменту отримання даної ухвали надати Харківському апеляційному господарському суду матеріали реєстраційної справи ТОВ «Мета» (код 14060626) у повному обсязі. Призначено судову-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертів поставлено наступні питання: якою є вартість частини майна ТОВ «Мета» (код 14060626), пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Мета» станом на 11.08.2005 року?; якою є вартість частини майна ТОВ «Мета» (код 14060626), пропорційна частці ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ «Мета» (код 14060626) станом на 08.07.2005 року? Ухвалено дослідження провести на підставі матеріалів справи № 5023/4182/12. Попереджено осіб, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про те, що вони несуть відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Ухвалено висновок експертизи надати Харківському апеляційному господарському суду та сторонам. Провадження у справі зупинено.

04.03.2013 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок судово-економічної експертизи №717 від 22.02.2013 року у справі №5023/4182/12.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2013 року, викликано в судове засідання судового експерта економіста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Стьопіна Романа Сергійовича для надання пояснень з приводу наданого ним висновку судово-економічної експертизи, запропоновано сторонам (за результатами ознайомлення з висновком судово-економічної експертизи) не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду у письмовому вигляді питання для експерта, повторно зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Харківської міської ради та архівний відділ Харківської міської ради терміново не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати Харківському апеляційному господарському суду матеріали реєстраційної справи ТОВ «Мета» (код 14060626) у повному обсязі.

З приводу невиконання державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради та архівним відділом Харківської міської ради вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року винесено окрему ухвалу від 06.03.2013 року.

06.03.2013 року від Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради надійшли матеріали реєстраційної справи ТОВ «Мета» (вх. №2028).

14.03.2013 року від Архівного відділу Харківської міської ради надійшли документи щодо реєстрації ТОВ «Мета» (вх. №2257).

У судовому засіданні 14.03.2013 року було оголошено перерву до 19.03.2013 року.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року у зв'язку із відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

В судовому засіданні 19.03.2013 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про призначення повторної судової експертизи для визначення питань: яка ринкова вартість майна (сума власного капіталу) ТОВ «Мета» станом на 08.07.2005 та 11.08.2005 року; а також якими є вартості частини майна ТОВ «Мета», пропорційні часткам позивачів у статутному капіталі ТОВ «Мета» на вказані дати (вх. №2401).

У судовому засіданні 19.03.2013 року було оголошено перерву до 21.03.2013 року.

У судовому засіданні 21.03.2013 року представники позивачів підтримали клопотання про призначення повторної судової експертизи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р.5023/4748/11) та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти клопотання позивача та апеляційної скарги заперечував та просив рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення повторної судової експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Клопотання про призначення експертизи обґрунтовується тим, що висновок судово-економічної експертизи №717 від 22.02.2013 року зроблений помилково, без повного дослідження матеріалів справи, з виходом експерта за межі власної компетенції і посиланням на неприпустимі обставини. Зокрема, заявник зазначає, що експертом не було досліджено баланси ТОВ «Мета» станом на 10.12.2004 року та 01.07.2005 року, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.1997 року. При цьому експерт, вирішуючи питання про правильність формування статутного фонду і «фактичності внесення» майна учасниками до нього, здійснив встановлення юридичних фактів, що не входили до його компетенції. Крім того, при складенні висновку експерт послався на (оскаржуване) рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року, яке не набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо необґрунтованості посилання експерта на факти встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року, яке не набрало законної сили. Однак, з урахуванням пояснень наданих експертом у судовому засіданні, в іншій частині висновки судово-економічної експертизи №717 від 22.02.2013 року апеляційний господарський суд вважає такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства та цілком можуть бути використані у якості доказів відповідно до положень ст. ст. 32, 34, 41-43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, посилання представника позивача на те, що експертом не були досліджені баланси ТОВ «Мета» станом на 10.12.2004 року та 01.07.2005 року, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.1997 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки експерт вірно визначив, що дослідження питань розміру статутного фонду та часток учасників товариства у ньому неможливе без попереднього дослідження питання щодо початкового формування статутного фонду та визначення фактичного здійснення учасниками своїх внесків (в «історичному, логічно-послідовному» аспекті).

На необхідності дослідження питання щодо фактичного розміру внеску (вкладу) учасника до статутного капіталу товариства під час розгляду корпоративних спорів звертає увагу Верховний Суд України в абз. 4 п. 30 Постанови Пленуму від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Таким чином, експертом правомірно було сконцентроване дослідження на об'єктах (документах), які б свідчили про фактичне внесення учасниками своїх внесків до статутного фонду. І в цьому аспекті, за відсутності вказаних доказів, є недоцільним дослідження балансів товариства за наступні роки, оскільки перевірка їх достовірності є неможливою. Окрім того, з точки зору належності та допустимості доказів, баланси підприємства та відомості з Єдиного державного реєстру не є первісними бухгалтерськими документами, які можуть підтверджувати факт здійснення внесків учасниками товариства до статутного фонду.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими надані в судовому засіданні зауваження експерта, що проведення дослідження на підставі висновків судових експертиз, копії яких залучені до матеріалів справи, є неможливим, оскільки, по-перше, предметом вказаних досліджень не були первісні бухгалтерські документи, які б підтверджували факт здійснення учасниками внесків до статутного фонду товариства. А по-друге, відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи , що перебуває у провадженні, зокрема, суду, а не наданої іншими спеціалістами (експертами) оцінки цих об'єктів. Окрім того, про наявність недоліків вказаних експертиз, які перешкоджають застосування їх висновків зазначалося, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 11.02.2011 року у справі №2-12/10 та від 29.08.2012 року у справі №5023/4748/11, що стало однією з підстав для призначення судової експертизи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у даній справі.

Апеляційний господарський суд звертає також увагу, що представник позивача просить призначити повторну експертизу, однак ставить питання яке не ставилося судом під час призначення попередньої експертизи (яка ринкова вартість майна (сума власного капіталу) ТОВ «Мета» станом на 08.07.2005, 11.08.2005 року). Тобто, вказане питання може бути лише предметом нової експертизи). А проведення повторної експертизи з тих же питань, що були предметом попередньої експертизи є недоцільним враховуючи зазначені вище обставини.

В той же час, необхідності в призначенні нової експертизи лише з окремого питання, яка ринкова вартість майна (сума власного капіталу) ТОВ «Мета» станом на 08.07.2005, 11.08.2005 року, суд також не вбачає. Оскільки, дослідження питань, якою є вартість частини майна ТОВ «Мета» (код 14060626), пропорційна частці позивачів у статутному капіталі ТОВ «Мета» станом на 08.07.2005, 11.08.2005 року, є неможливим без визначення загальної вартості майна (суми власного капіталу) ТОВ «Мета». І така експертиза призведе тільки до необґрунтованих затягування розгляду справи та збільшення судових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи (повторної або нової), у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні відповідного клопотання представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2011 року для розгляду справи №5023/4748/11 було призначено колегію суддів. Подальший розгляд справи відбувався у колегіальному складі суду.

09.04.2012 року господарським судом Харківської області у колегіальному складі прийнято рішення у справі №5023/4748/11, яке постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2012 року було скасоване, а справу №5023/4748/11 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справі було присвоєно №5023/4182/12. Ухвалою господарського суду Харківської області (у складі судді Мамалуй О.О.) від 20.09.2012 року призначено до розгляду вказану справу. В подальшому розгляд справи відбувався одноособово. Оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р. №5023/4748/11) також прийнято у одноособовому складі (суддею Мамалуй О.О.).

Відповідно статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів.

Згідно положень частин 1 та 5 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2011 року у даній справі, якою було призначено колегію суддів, набрала законної сили, і в силу положень ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою на всій території України.

Таким чином, не зважаючи на скасування постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012 року, подальший (новий) розгляд справи №5023/4182/12 (н.р. №5023/4748/11) у суді першої інстанції повинен був відбуватися у колегіальному складі.

Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р. №5023/4748/11) прийняте у незаконному складі колегії суддів, що є підставою для його скасування відповідно положень п. 4 ч.1 та п.1 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до передбачених п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України повноважень апеляційний господарський суд приймає нове рішення виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 30.12.1992 року виконкомом Харківської міської ради була здійснена державна реєстрація ТОВ «Мета». Відповідно до статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були засновниками та учасниками вказаного товариства. Пункт 6.3.1. статуту передбачає, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства становила 30,18%, частка ОСОБА_3 - 1,93%. Рішенням зборів учасника ТОВ «Мета» від 08.07.2005 р. ОСОБА_3 на підставі особистої заяви про вихід зі складу засновників ТОВ «Мета» від 04.05.2005 р. був виведений зі складу учасників товариства. Рішенням зборів ТОВ «Мета» від 11.08.2005 р. ОСОБА_1 був виключений з ТОВ «Мета».

Позивачі вказують на те, що відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», п. 10.1. статуту ТОВ «Мета», при виході учасника із товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, а також частина прибутку на момент виходу. Виплата проводиться після затвердження звіту на рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяця з дня виходу. Тому, позивачі звернулися до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовами до ТОВ «Мета» про призначення судової експертизи для визначення вартості майна ТОВ «Мета» на момент їх виходу зі складу учасників товариства та розміру вартості частин майна, пропорційних їхнім часткам у статутному капіталі. Згідно висновків комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи №10386/10387 від 25.11.2009 року з урахуванням попередніх експертиз та додаткових матеріалів про технічний стан об'єктів, вартість частки ОСОБА_1 у майні ТОВ «Мета» становить 826941,99 грн. Вартість частини майна ОСОБА_3 визначена на підставі висновку судово-економічної експертизи №1009 від 31.03.2008 року в сумі 57022,22 грн. Враховуючи, що відповідно до законодавства, остаточними датами проведення розрахунків із позивачами є відповідно 08.07.2006 року та 11.08.2006 року, однак, на даний час розрахунки не проведені, позивачі і звернулися з зазначеним позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідно до п. 1.5 статуту (нова редакція) ТОВ «Мета», зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради 16.12.2004 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є учасниками ТОВ «Мета». Пунктом 6.2 вказаного статуту визначено, що статутний капітал товариства складає 150000,00 грн., що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №529289 станом на 04.07.2011 року та балансом товариства станом на 01.07.2005 року. Згідно з п. 6.3.1 вказаного статуту ТОВ «Мета» 2004 року, засновники вносять до статутного капіталу майно на загальну суму 150000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства, в тому числі: ОСОБА_1 на суму 45270,00 грн., що становить 30,18%; ОСОБА_3 - 2895,00 грн., що становить 1,93%.

Відповідно до рішення зборів учасників ТОВ «Мета» від 08.07.2005 року було задоволено заяву ОСОБА_3 про вихід його з учасників товариства, вирішено виплатити йому частку вартості майна, пропорційно його частці в статутному фонді товариства, а також відповідної частки прибутку, отриманого товариством в поточному році на момент виходу згідно бухгалтерського балансу товариства. Виплату здійснити після затвердження річного балансу товариства за 2005 рік в строк до 08.07.2006 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Мета» від 11.08.2005 року виключено ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Відповідно датами виходу (виключення) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зі складу учасників товариства є 08.07.2005 року та 11.08.2005 року відповідно.

Згідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ст. 148 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та п. 10.1 статуту ТОВ «Мета» 2004 року при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Таким чином, останнім днем строку, коли відповідачем мала бути здійснена виплата ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вартості належних їм часток в майні ТОВ «Мета» є 08.07.2006 року та 11.08.2006 року відповідно, але не раніше затвердження фінансового звіту ТОВ «Мета» за 2005 рік.

За положеннями п. 3.7. рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» відповідно до статей 54 і 64 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, при виході позивачів зі складу учасників ТОВ «Мета» у відповідача виник обов'язок виплатити позивачам вартість частини майна товариства, пропорційну їх часткам у статутному капіталі товариства.

Скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року та рішення господарського суду Харківського області від 09.04.2012 року у справі №5023/4748/11 та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 29.08.2012 року зазначив про необхідність встановлення розміру внесення позивачами своїх часток до статутного капіталу відповідача та вартість їх часток в майні ТОВ «Мета», а також порядок їх виплати при виході з товариства.

Статут ТОВ «Мета» 2004 року не містить положень про порядок та спосіб обчислення вартості частки, що підлягає виплаті учаснику якій виходить з товариства.

Проведеною на підставі матеріалів справи судово-економічною експертизою (висновок №717 від 22.02.2013 року) встановлено, що згідно засновницького договору від 17.12.1992 року (т.7 а.с.16-18) за ОСОБА_1 закріплена доля в статутному фонді в 15,40 % відповідна вартість в карбованцях по грошовому внеску 351800 крб., а за майновим - 120925 крб. Слід зазначити, що до матеріалів справи не залучені первинні бухгалтерські документи, щодо фактичного здійснення зазначених внесків.

Згідно наданого на дослідження протоколу №2 збору засновників ТОВ «Мета» від 01.09.1997 року (т.7 а.с.25) постановлено збільшити Статутний фонд ТОВ «Мета» до 150,00 грн. При цьому, згідно наданої на дослідження нової редакції Статуту ТОВ «Мета», затвердженої на зборах засновників (протокол №2/у від 21.11.1997р.) визначені долі засновників ТОВ «Мета» і передбачено:

« 5.6.Статутний капітал Товариства дорівнює 150000,00 гривень. Засновники вносять до статутного капіталу майно в формі, передбаченій Засновницьким договором.»

Згідно додаткової інформації про формування Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета» (т.7.а.с.З) збільшення статутного фонду проведено за рахунок реформування балансу, окремо за рахунок фонду спеціального призначення, які відображені в строках 400, 439 Балансу підприємства станом на 01.01.1998 року.

Дослідженням балансу ТОВ «Мета» станом на 01.01.1998 року, який залучений судом до матеріалів справи (т.7.а.с.39) встановлено наступне:

По стр.400 «Статутний фонд» на початок року відображено (-), тобто статутний фонд не сформовано. На кінець року відображена сума 150,0 тис. грн.

По стр.430 «Спеціальні фонди і цільове фінансування» на початок року відображена суму 677,0 тис. грн., відповідно на кінець року - 552,6 тис. грн.

На дослідження не надано регістрів бухгалтерського обліку, щодо проведення відповідних коригувань обліку коштів рахунків спеціального фонду на поповнення статутного фонду. Слід зазначити, що спеціальні фонди формуються за рахунок відповідного прибутку підприємства. В попередній редакції Статуту, який залучений судом до матеріалів справи (т.7.а.с.9), в п. 17,18,19 передбачені створення резервного (страхового), фонду виробничого та соціального розвитку та амортизаційні фонди. Але при цьому, за рахунок цих фондів не передбачено формування статутного фонду підприємства.

Згідно наданого на дослідження засновницького договору ТОВ «Мета» від 21.11.1997 року встановлено: «П.13. Статутний фонд Товариства складає 150000 гривень. Засновники проводять внески в статутний фонд в грошовій чи іншій формі згідно діючого законодавства. Сума внесків та розмір часток в статутному фонді розподілена наступним чином: ОСОБА_1 -35205грн (23,47%) ОСОБА_3 - 2730 грн. (1,82%) В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, щодо документального підтвердження внесення засновниками - ОСОБА_1 внесків на суму 35205 грн. та ОСОБА_3 на суму 2730грн.

На підставі проведеного дослідження в обсязі матеріалів справи судовому експерту - економісту не надалося можливим встановити вартість частини майна ТОВ «Мета» (код 14060626), пропорційної частці ОСОБА_1, фактичному внеску у статутний капітал ТОВ «Мета» станом на 11.08.2005 року та вартість частини майна ТОВ «Мета» (код 14060626), пропорційної частці ОСОБА_3, фактичному внеску у статутний капітал ТОВ «Мета» станом на 08.07.2005 року.

Отримані на вимогу Харківського апеляційного господарського суду від Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради та архівного відділу Харківської міської ради матеріали щодо реєстрації ТОВ «Мета» не містять доказів внесення позивачами внесків до статутного фонду (капіталу).

Всупереч положенням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачами в обґрунтування позовних вимог не надано первісні бухгалтерські документи щодо підтвердження зроблених ними внесків до статутного фонду (капіталу) ТОВ «Мета».

Згідно наданих під час розгляду справи пояснень представника відповідача, у зв'язку з великим строком давності в бухгалтерському обліку ТОВ «Мета» первісні документи, які б підтверджували здійснення позивачами своїх внесків до статутного фонду, відсутні.

Відповідно абз. 4 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Враховуючи, що позивачами не доведено, а матеріали справи не дають можливість встановити розмір фактично внесеного ними вкладу до статутного капіталу товариства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що навіть якщо прийняти до уваги доводи позивачів щодо застосування «непрямих» доказів, що даними балансів ТОВ «Мета» станом на 10.12.2004 та 01.07.2005 року, а також відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (зокрема, реєстраційною карткою про підтвердження відомостей про юридичну особу наданою відповідачем державному реєстратору 02.11.2004 року) про те, що статутний капітал ТОВ «Мета» був повністю сформований (сплачений), а розмір частки ОСОБА_1 становив 30,18%, ОСОБА_3 - 1,93%, а також, якщо врахувати висновки комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертиз № 10386/10387 від 25.11.2009 року, мотивувальна частина яких містить дані щодо вартості майна (суми власного капіталу) на час, який є найбільш наближеним до дат виходу (виключення) позивачів зі складу ТОВ «Мета», в розмірі 2740033,11 грн., то і в такому випадку вимоги позивачів задоволенню не підлягають враховуючи наступне.

Судом встановлено, що останнім днем строку, коли відповідачем мала бути здійснена виплата ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вартості належних їм часток в майні ТОВ «Мета» є 08.07.2006 року та 11.08.2006 року відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строк позовної давності звернення ОСОБА_3 з даним позовом розпочав перебіг з 09.07.2006 року, а ОСОБА_1 - з 12.09.2006 року. Відповідно, строк позовної давності закінчився для ОСОБА_3 09.07.2009 року, а для ОСОБА_1 - 12.09.2009 року.

Однак, позивачі звернулися з позовом у цій справі у червні 2011 року, тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.

Відповідно положень ч.ч. 3-5 ст 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що звернення ОСОБА_3 до Червонозаводського районного суду м. Харкова у серпні 2005 року та ОСОБА_1 у листопаді 2005 року не свідчить про переривання строку позовної давності, оскільки, рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2011 року у справі №5023/1360/11 встановлено, що позивачі звернулися з позовом до закінчення строку виплати належної їм вартості частини майна та частки прибутку товариства, пропорційної їх частці у статутному капіталі, тобто передчасно.

У відповідності до ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Тобто, звернення до суду з позовом є підставою для переривання строку позовної давності виключно у разі, якщо перебіг строку позовної давності розпочався. В даному випадку звернення позивачів до Червонозаводського районного суду м. Харкова передувало початку перебігу строку позовної давності. Таким чином, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався після звернення позивачів до суду, то переривання строку позовної давності не відбулося.

У свою чергу, передчасне звернення позивачів до суду не може бути визнано поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки такою можуть бути лише обставини, які об'єктивно перешкоджають своєчасному зверненню з відповідною вимогою.

Отже, оскільки позивачами пропущено строк позовної давності, про що заявлено відповідачем до прийняття судом рішення, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виплату вартості частини майна товариства задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4182/12 (н.р.№5023/4748/11) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2012 року у справі №5023/4186/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови підписаний 25.03.2013 року.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель