Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/3543/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3543/13 27.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика

«СХІДНІ ЛАСОЩІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ларікс» ЛТД

про стягнення 20 733,88 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Хомич В.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні ласощі» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларікс» ЛТД про стягнення 19 375,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.03.13 р.

26.03.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог на суму 1 358,48 грн. (1 030,75 грн. пені + 211,47 грн. 3% річних + 116,26 грн. інфляційних). З урахуванням збільшення суми позовних вимог ціна позову становить 20 733,88 грн.

27.03.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з урахуванням клопотання про збільшення.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.03.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Ларікс» ЛТД (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 96 відповідно до п. 2.1. якого, продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість та реалізовувати його на умовах даного договору відповідно до п. 1.4.

Пунктом 1.4. договору визначено географічну територію, на якій продавець надає покупцю право продажів продукції. За умовами цього договору регіоном являється м. Київ та Київська область, у визначених адміністративних межах.

Кількість та асортимент товару, який передається за даним договором обумовлюється письмовим замовленням покупця (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю передбачений договором товар у строк 3-5 днів з моменту отримання замовлення віл покупця.

Пунктом 7.1. договору сторони встановлюють, що за даним договором покупець розраховується за товар, одержаний на умовах даного договору по ціні вказаній у товарній накладній не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання товару, вказаній у товарній накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, обумовлений у даному договорі.

Протягом строку дії договору, позивач поставляв відповідачу обумовлений договором товар.

Так, видатковими накладними № 86 від 12.07.12 р., № 207 від 19.09.12 р. та № 74 від 10.10.12 р., копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20 065,20 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати поставленого за зазначеними накладними товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 19 375,40 грн.

21.11.12 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 127, у якій просив сплатити існуючу заборгованість за поставлений товар.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Станом на час розгляду справи розмір заборгованості не змінився та становить 19 375,4 грн. Жодних заперечень на позов відповідач не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 8.2. договору, за кожен день прострочення платежу покупцем і до сплину строку позовної давності продавець має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 030,75 грн. пені, 211,47 грн. 3% річних та 116,26 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ларікс» ЛТД (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1; код ЄДРПОУ 21491019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» (25007, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215; код ЄДРПОУ 35720380) 19 375 (тринадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 40 коп. заборгованості, 1 030 (одну тисячу тридцять) грн. 75 коп. пені, 211 (двісті одинадцять) грн. 47 коп. 3 % річних, 116 (сто шістнадцять) грн. 26 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2013 р.

Суддя С.М. Мельник