Рішення

від 27.03.2013 по справі 911/526/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р. Справа № 911/526/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т.Бі» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» , м. Обухів

Київської області,

про стягнення 59 779,83 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Стеблянко І.К., уповноважена, довіреність від 01.03.2013р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «С.О.Т.Бі», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.01.2013р. №5А/2013 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С», м. Обухів Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі - продажу №2209 від 01.01.2012р. в сумі 59 779,83 грн.,з яких: 59 282,83 грн. основного боргу, 414,17 грн. пені, 3% річних в сумі 82,83 грн. та стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору купівлі - продажу №2209 від 01.01.2012р., позивач поставив, а відповідач прийняв без зауважень обумовлений договором товар. Відповідач свої господарські зобов'язання щодо оплати за поставлений товар належним чином не виконав, в результаті чого за ним рахується заборгованість в сумі 59 282,83 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням відповідачем свого грошового зобов'язання, з відповідача належать до стягнення 3% річних в сумі 82,83 грн. та пеня в розмірі 414,17 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2013р. порушено провадження у справі №911/497/13-г та призначено справу до розгляду.

05.03.2013р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання від 05.02.2013р. №26/2013, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи, обґрунтовуючи тим, що між сторонами проводяться переговори щодо врегулювання спору шляхом повернення відповідачем частини неоплаченого товару.

В судове засідання 05.03.2013р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 15.02.2013р. не виконали, витребувані судом документи та докази не подали.

27.03.2013р. до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі» надійшла заява б/н, б/д про зменшення позовних вимог з доданими до неї документами, в якій позивач просить суд, у зв'язку із поверненням відповідачем частини товару, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 26 101,51 грн., пеню в сумі 414,17 грн. та 3% річних в сумі 82,83 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з поданої заяви товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі» про зменшення розміру позовних вимог, позивач не змінює предмету, або підстав позову, а лише зменшує розмір позовних вимог в частині основного боргу, відповідно зазначена заява приймається судом до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі» про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» заборгованості в сумі 26 598,51 грн., з яких: 26 101,51 грн. основної заборгованості, 414,17 грн. пені та 3% річних в сумі 82,83 грн.

В судове засідання 27.03.2013р. з'явився представник позивача, який подав витребувані судом документи та надав додаткові докази. Відповідач в судове засідання 27.03.2013р. свого представника не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 15.02.2013р. та від 05.03.2013р., не виконав, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином згідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України шляхом направлення на належну адресу відповідача (згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) копій ухвал рекомендованими листами з повідомленням.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 64, 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно даних Державного підприємства «Інформаційно - ресурсний центр», відповідач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням.

Крім того, відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «С.О.Т. Бі»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С», м. Обухів Київської області (далі по тексту - ТОВ «Гарт - С»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.01.2012р. між ТОВ «С.О.Т. Бі» (продавець) та ТОВ «Гарт - С» (покупець) Договір купівлі - продажу №2209 (далі - Договір), згідно якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених Договором. Відповідно до умов Договору:

- асортимент, кількість та ціна товару визначається у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару (п. 1.2. Договору);

- датою передачі партії товару вважається дата прийому - передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі) (п. 4.4. Договору);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість поставленого товару протягом 42 календарних днів з дати поставки товару до магазину мережі покупця (п. 5.1. Договору);

- прийом - передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних (п. 6.1. Договору);

- у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки (п. 7.1. Договору);

- у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої Договором пені (п. 7.1. Договору), штраф за ухилення від оплати в розмірі 3% річних від вартості отриманого та неоплаченого в с трок товару. Сторони можуть дійти згоди здійснити повернення неоплачених залишків товару по цінах згідно з накладними, якими було оформлено прийом - передачу даного товару, або домовитися про передачу продавцю належного покупцеві на праві власності майна відповідної вартості (п. 7.4. Договору);

- даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку дії даного Договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати даний Договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах (п. 10.3. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, за період дії Договору позивачем - ТОВ «С.О.Т.Бі» було поставлено, а відповідачем - ТОВ «Гарт - С» отримано товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаними повноважними представниками сторін та засвідчені печатками підприємств.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень пункту 5.2 Договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість поставленого товару протягом 42 календарних днів з дати поставки товару до магазину мережі покупця.

Проте, як вбачається з наданих позивачем банківських виписок (належним чином засвідчені копії банківських виписок залучені до матеріалів справи), відповідач свої зобов'язання за Договором в частині сплати грошових коштів за поставлений товар належним чином та в повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим станом на 31.12.2012р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 139 809,06 грн. Факт наявності зазначеної заборгованості відповідачем не заперечується, що вбачається з підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох сторін Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 25.02.2013р. (копія залучена до матеріалів справи, оригінал наданий для огляду в судовому засіданні), з якого вбачається вхідне сальдо станом на 31.12.2012р. в сумі 139809,06 грн.

Пунктом 7.2. Договору сторонами погоджено, що вони можуть дійти згоди здійснити повернення неоплачених залишків товару по цінах згідно з накладними, якими було оформлено прийом - передачі даного товару, або домовитися про передачу продавцю належного покупцеві на праві власності майна відповідної вартості.

Так, як твердить позивач та вбачається з накладних на повернення, а саме:

ь від 14.01.2013р. №2493415 на суму 24 096,42 грн.,

ь від 14.01.2013р. №2493423 на суму 9 599,26 грн.,

ь від 30.01.2013р. №2493538 на суму 25 743,91 грн.,

ь від 30.01.2013р. №2493550 на суму 21 086,64 грн.,

ь від 26.02.2013р. №2496493 на суму 19 521,62 грн.,

ь від 26.02.2013р. №2496494 на суму 13 659,70 грн., (належним чином засвідчені копії накладних на повернення залучені до матеріалів справи), відповідачем здійснено повернення частини товару, а всього на суму 113 707,55 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням своїх господарських зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів за поставлений товар, на день розгляду справи за відповідачем - ТОВ «Гарт - С» - рахується основна заборгованість за Договором в сумі 26 101,51 грн. Як свідчить залучена до матеріалів справи копія вищезазначеного Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 25.02.2013р., відповідач проти наявності даної заборгованості не заперечує.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 15.02.2013р. та від 05.03.2013р. двічі зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором купівлі-продажу від 01.01.2012р. № 2209. Відповідач вимоги суду не виконав, витребувані документи на подав, не навів обставин, які могли перешкодити йому виконати вимоги ухвал суду. Також відповідач на подав відзив на позов, не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань, відповідно доводи позивача не спростував.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення зобов'язання з боку відповідача - ТОВ «Гарт - С» щодо оплати поставленого товару в сумі 26 101,51 грн. в строк, визначений пунктом 5.2 Договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26 101,51 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 7.1 Договору, в сумі 414,17 грн., а також 3% річних в сумі 82,83 грн.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Крім того, згідно положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені розділами 5, 6 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.3. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. 625 ЦК України;

- постанову правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача, належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

за період з 01.01.2013р. по 14.01.2013р. (дата повернення товару за накладними від 14.01.2013р. № 2493415 та № 2493423 та відповідно дата зменшення суми основного боргу до 106113,38 грн.) сума боргу складає 139 809,06 грн., таким чином пеня за вказаний період становить 139 809,06 грн.Ч0,041%Ч14 днівч100=802,50 грн. та 3% річних становлять 139 809,06 грн.Ч3Ч14 днівч365ч100=160,88 грн.;

за період з 15.01.2013р. по 30.01.2013р. (дата повернення товару за накладними від 30.01.2013р. № 2493538 та № 2493550 та відповідно дата зменшення суми основного боргу до 59282,83 грн.) сума боргу складає 106 113,38 грн., таким чином пені за період становить 106 113,38 грн. Ч0,041%Ч15 днівч100=652,60 грн. та 3% річних становлять 106 113,38 грн.Ч3Ч15 днівч365ч100=130,83 грн.;

за 31.01.2013р. (період заявлений позивачем) сума боргу складає 59 282,83 грн., таким чином пеня становить 59 282,83 грн.Ч0,041%Ч1 деньч100=24,31 грн. та 3% річних становлять 59 282,83 грн.Ч3Ч1 деньч365ч100=4,87 грн.,

судом встановлено, що за заявлений позивачем період (станом на 31.01.2013р.) належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 1 479,41 грн. та 3% річних в сумі 296,58 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 414,17 грн. та 3% річних в сумі 82,83 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 414,17 грн. та 3% річних в сумі 82,83 грн. підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі» заборгованості за Договором купівлі - продажу №2209 від 01.01.2012р. в сумі 26 598,51 грн., з яких: 26 101,51 грн. основної заборгованості, 414,17 грн. пені, та 82,83 грн. 3% річних. Відшкодування позивачу судового збору, відповідно до частини другої статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 549, ч. 2 ст. 551, 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т. Бі» до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» задовольнити повністю .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 64, кв. 120, код ЄДРПОУ 2196026824)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т.Бі» (03115, м. Київ, вул. Краснова, буд. 27, код ЄДРПОУ 31403831)

26 101,51 грн. (двадцять шість тисяч сто одну гривню п'ятдесят одну копійку) основної заборгованості,

414,17 грн. (чотириста чотирнадцять гривень сімнадцять копійок) пені ,

82,83 грн. (вісімдесят дві гривні вісімдесят три копійки) 3% річних,

1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 02.04.2013р.