Рішення

від 18.03.2013 по справі 159/900/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/900/13-ц

Провадження № 2/159/392/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 18.03.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

за участю: секретаря Гарбар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" в особі голови комісії ОСОБА_3, Державної казначейської служби України, Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" про стягнення грошових сум, нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за період затримки у виплаті розрахункових сум при звільненні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 охорони здоров’я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці", Державної казначейської служби України про стягнення грошових сум, нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за період затримки у виплаті розрахункових сум при звільненні.

Згідно ухвали Ковельського міськрайонного суду від 04 березня 2013 року, до участі в даній справі залучено в якості співвідповідача Державний заклад "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що наказом Головного санітарного лікаря ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" № 122 від 27 грудня 2012 року, на виконання наказу в.о. міністра охорони здоров’я ОСОБА_4 від 21 вересня 2012 року № 176-0 "Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління ОСОБА_2 охорони здоров’я України", його було звільнено з роботи у Державному закладі "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" МОЗ України з 28 грудня 2012 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з ліквідацією вказаної установи.

Позивачем стверджується, що до теперішнього часу йому не виплачено всіх сум, що належать йому при звільненні з роботи.

З покликанням на норми ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України, позивач просить суд ухвалити рішення, яким:

- стягнути з відповідачів у справі на його користь грошові кошти в сумі 2722,79 грн., нараховані та не виплачені йому при звільненні;

- стягнути з відповідачів середню заробітну плату за період затримки у виплаті розрахункових сум при звільненні з дати звільнення по день ухвалення судом рішення;

- зобов'язати ОСОБА_2 охорони здоров'я України забезпечити у встановленому порядку фінансування для виплати належних позивачу грошових сум в зв'язку з ліквідацією установи;

- зобов'язати Державну казначейську службу України забезпечити у встановленому порядку виплату належних позивачу грошових сум в зв'язку з ліквідацією установи;

- допустити негайне виконання судового рішення щодо виплати грошових сум, належних позивачу в зв'язку з ліквідацією установи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представники відповідачів - Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці", Ліквідаційної комісії Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці", Державної казначейської служби України в судове засідання не з’явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник ОСОБА_2 охорони здоров'я України в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду письмове заперечення проти позову, в якому просить розглянути справу у його відсутності. В своєму письмовому запереченні, звертаючи увагу суду на тому, що ОСОБА_2 охорони здоров'я України не порушено жодних прав та інтересів позивача, просить відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог, що стосуються ОСОБА_2 охорони здоров'я України.

Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Позивач перебував у трудових відносинах з ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці", обіймав посаду чергового помічника лікаря - епідеміолога санітарно-контрольного пункту ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" МОЗ України та був звільнений з цієї посади з 28 грудня 2012 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" МОЗ України.

Зазначені обставини не заперечені відповідачами та підтверджуються наказом № 122 від 27 грудня 2012 року Голови ліквідаційної комісії ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці".

Довідкою ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" № 68/03 від 06.05.2013 року підтверджується та обставина, що суми, належні позивачеві від установи при звільненні, а саме допомога на оздоровлення, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, на час розгляду даної справи не виплачені і становлять 2722,79 грн.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього ж Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

На підставі наказу № 176-0 від 21 вересня 2012 року по ОСОБА_2 охорони здоров’я України, було ліквідовано державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління ОСОБА_2 охорони здоров’я України, у тому числі ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці". Вказаним наказом затверджено персональний склад ліквідаційних комісій юридичних осіб, встановлено, що голови ліквідаційних комісій здійснюють керівництво відповідними юридичними особами до завершення процедури їх ліквідації у встановленому законодавством порядку. Уповноважено голів ліквідаційних комісій у двомісячний строк з моменту реєстрації наказу здійснити в установленому законодавством України порядку заходи щодо ліквідації юридичних осіб; персонально попередити працівників юридичних осіб про їх вивільнення у зв’язку з ліквідацією юридичних осіб у встановлений законодавством термін; дотриматися прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України; провести в установленому законом порядку інвентаризацію, заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження до ОСОБА_2 охорони здоров’я України.

Згідно п. 1 та 2 Статуту Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України, Ковельська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права. Лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства…, здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу і відноситься до державних санітарно-епідеміологічних закладів та установ ОСОБА_2 охорони здоров’я України. Згідно п. 9 Статуту припинення діяльності Ковельської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам, правонаступникам. Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням ОСОБА_2 охорони здоров’я України або суду в установленому законодавством України порядку. Припинення існування Ковельської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державний заклад "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності.

Згідно ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора, тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином за час роботи ліквідаційної комісії, установа, яка ліквідується, вважається діючою зі всіма наслідками.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обов’язок по виплаті всіх сум, що належать при звільненні позивачеві, лежить на комісії з ліквідації ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України, а не на ОСОБА_2 охорони здоров’я України і не на Державній казначейській службі України, як зазначає позивач, а належним відповідачем за позовними вимогами є Державний заклад "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України, повноваження по управлінню яким виконує зазначена ліквідаційна комісія і в трудових відносинах з яким перебував позивач.

Відтак заявлені позивачем до ОСОБА_2 охорони здоров’я України, Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України позовні вимоги про стягнення сум, належних позивачеві при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових сум є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що вини позивача у виникненні заборгованості із сум, належних йому від закладу при звільненні, немає.

Як роз'яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" на користь позивача слід стягнути належну останньому до виплати при звільненні суму 2722,79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Як вбачається з роз'яснень п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при непроведенні з працівником розрахунку до розгляду справи, середній заробіток за час затримки розрахунку стягується по день постановлення рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідно виплата. Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період, У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п.8 Порядку).

Згідно довідки ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" № 69/03 від 06.03.2013 року, розмір середньогодинної заробітної плати позивача на день звільнення становив 14,64 грн.

Виходячи з наведеного, з ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці", слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку до ухвалення рішення суду, тобто з 28 грудня 2012 року по 18 березня 2013 року, що становить 415,8 годин (відповідно до Розрахунку норм тривалості робочого часу на 2012 рік при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, рекомендованого ОСОБА_2 соціальної політики України від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік"; Розрахунку норм тривалості робочого часу на 2013 рік при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, рекомендованого ОСОБА_2 соціальної політики України 21.08.2012 №9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік").

З огляду на ту обставину, що середньогодинний заробіток позивача до звільнення становив 14,64 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з даного відповідача в користь позивача становитиме 6087,31грн. (14,64 грн. х 415,8 год.).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.

Виходячи з наведеної норми, рішення в частині стягнення середньомісячного середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 1521,83 грн. (415,8 : 4 міс. = 103,95 год./міс. х 14,64 грн./год. = 1521,83 грн.) підлягає до негайного виконання.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з ДЗ "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" в дохід держави 229,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 99, 212, 213, 214, 215,367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 40, 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 104,105 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" в особі голови комісії ОСОБА_3, Державної казначейської служби України, Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" про стягнення грошових сум, нарахованих при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за період затримки у виплаті розрахункових сум при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України (р.н. ЄДР 10002263207 ідентифікаційний код 20133832) на користь ОСОБА_1 належні йому при звільненні кошти в сумі 2722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) гривні 77 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6087 (шість тисяч вісімдесят сім) гривень 31 копійку.

Стягнути Державного закладу "Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" ОСОБА_2 охорони здоров’я України (р.н. ЄДР 10002263207 ідентифікаційний код 20133832) в дохід держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в межах суми платежу за 1 (один) місяць, що становить 1521 (одна тисяча п'ятсот двадцять одну) гривню 83 копійки, допустити до негайного виконання.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його оголошенні - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий П.Ю.Бойчук