Рішення

від 26.03.2013 по справі 5011-31/17762-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17762-2012 26.03.13

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ», м.Київ простягнення 57 600,00 грн. Суддя - Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Вітошко В.О. (дов. №961/41 від 27.12.2012 р.);

від відповідача - Ткаченко К.В. (дов. б/н від 04.02.2013 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (надалі -ЗАТ «КССЗ») звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» (надалі -ТОВ «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ») про стягнення 57 600,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» порушило взяті на себе зобов'язання щодо внесення плати за оренду частини причальної стінки, згідно умов Договору оренди №530/11 від 27.07.2011 р. З цих підстав, ЗАТ «КССЗ» просить, стягнути з ТОВ «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» на свою користь 57 600,00 грн. - заборгованості за неналежне виконання умов Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17762-2012 розгляд справи призначено на 10.01.2013 р.

До початку судового засідання 28.12.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи на вимогу ухвали суду. Крім того, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання 28.12.2012 р. своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

У зв'язку із заявленим клопотанням позивача про відкладення та неявкою представника відповідача, ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17762-2012 від 01.02.2012 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.01.2013 р.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.01.2013 р. своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17762-2012 від 22.01.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.02.2013 р.

До початку судового засідання 07.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

До початку судового засідання 07.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні 07.02.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні заперечення по суті спору та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники сторін надали клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 07.02.2012 р. на підставі ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 19.02.2012 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засідання 18.02.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи до матеріалів справи.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному судове засідання призначене на 19.02.2013 р. не відбулося.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, розпорядженням заступник голови господарського суду Києва від 19.02.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 26.03.2013 р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступник голови господарського суду міста Києва від 22.02.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Жагорніковою Т.О.

В судовому засіданні 26.03.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав додаткові письмові заперечення по суті позовної заяви, просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для винесення рішення у справі по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 р. між ЗАТ «КССЗ» (надалі - Орендодавець) та ТОВ «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди №530/11 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає згідно акту прийому-передачі (Додаток 2) з орендне користування без права передачі в суборенду Об'єкт оренди, що належить Орендодавцю на правах власності, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Лугова, 8: - частину причальної стінки, що буде використовуватись для відстою несамохідного судна (дебаркадера).

Згідно із п. 2.1. Договору встановлено, що з 01.08.2011 р. за надані послуги «Орендар» сплачує щомісячну орендну плату згідно «Розрахунку» (Додаток 3) в сумі 7 200,00грн. з ПДВ. Оплата здійснюється в гривнях на поточний рахунок Орендодавця.

Компенсація за спожиту електроенергію здійснюється додатково згідно Розрахунку (Додаток 3) та діючих тарифів в об'ємах спожитої електроенергії минулого місяця. «Орендар» за власний рахунок встановлює прилад обліку електроенергії (п. 2.1.1. Договору) Компенсація за технічне обслуговування електрообладнання та мереж здійснюється додатково (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору розмір орендної плати може бути змінений Орендодавцем при наявності документально підтверджених факторів, що впливають на цей розмір, за умовою, що сплачена до внесення змін в договір, орендна плата перегляду та перерахунку не підлягає. Про підвищення орендної плати Орендодавець попереджає Орендаря за один місяць до підвищення, крім випадків, ідо вище обумовлені, і коли орендна плата змінюється внаслідок введення відповідних законів України та нормативних актів.

Орендодавець» надає Орендарю - інші додаткові платні послуги: вивіз сміття, надання місць для паркування транспортних засобів, видача перепусток на право заїзду (входу) на територію підприємства (п. 2.3. Договору).

Оплата за виставленими Орендодавцем рахунками здійснюється Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісяця до 5-го числа розрахункового періоду. Днем внесення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Орендодавця (п.2.4. Договору).

Згідно із п. 3.1.5. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі, передбачені Договором.

Термін дії Договору встановлюється з 27.07.2011 р. до 31.07.2012 р. (п. 8.1. Договору).

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем дій спрямованих на продовження строку дії Договору, а доказів зворотного останнім не наведено.

Таким чином, Договір припинив свою дію з 01.08.2012 р.

За системним аналізом ст. ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата за договором найму сплачується за час дії відповідного договору, проте сторони не позбавлені можливості відступити від цього правила.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені можливості передбачити в договорі найму положення щодо обов'язку наймача сплачувати наймодавцю орендну плату після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна за актом.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки буде передбачати продовження обов'язку внесення плати за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, будь-який рівнозначний пункт щодо обов'язку сплати орендних платежів після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна в розумінні ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України є обумовленим договором відступом сторін від загального правила та свідчить про продовження існування зобов'язання наймача по сплаті орендної плати на користь наймодавця, який буде припинено в момент фактичного повернення майна.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 08.12.2011 р. у справі №37/121 та від 22.10.2009 р. у справі №26/399.

Відповідно до п. 6.6. Договору встановлено, що після закінчення терміну дії Договору оренди і при відсутності заяв про продовження дії Орендар здійснює орендну плату, за вісі дні фактичного знаходження на об'єкті оренди .

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що при розірванні або по закінченню терміну дії Договору всі нез'ємні покращення, виконані Орендарем передаються безкоштовно в справному стані разом з орендованим майном Орендодавцю. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі.

Таким чином, п. 6.3. та 6.6. Договору сторони відступили від загального правила та передбачили обов'язок її сплати за весь час фактичного користування майном (до його повернення незалежно від закінчення строку дії договору), а тому правомірним є нарахування орендної плати після припинення дії Договору та користування ним відповідачем.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В матеріалах справи не міститься акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна після закінчення строку дії Договору.

У письмових поясненнях позивач зазначив, що від Договору не відмовляється та не вимагає повернення об'єкту оренди, а відповідач продовжує ним користуватися.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті платежів за Договором.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання вимог Договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 27.07.2011 р. (копія кого міститься в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

До матеріалів справи позивач надав Акти наданих послуг: №1697 від 31.05.2012 р. (рах. на оплату №1221 від 23.04.2012 р.); №2147 від 29.06.2012 р. (рах. на оплату №1551 від 22.05.2012 р.); №2603 від 31.07.2012 р. (рах. на оплату №1886 від 21.06.2012 р.); №3049 від 31.08.2012 р. (рах. на оплату №2229 від 23.07.2012 р.); №3520 від 28.09.2012 р. (рах. на оплату №2590 від 22.08.2012 р.); №3975 від 31.10.2012 р. (рах. на оплату №2925 від 21.09.2012 р.); №4446 від 30.11.2012 р. (рах. на оплату №3276 від 24.10.2012 р.); №5252 від 31.12.2012 р. (рах. на оплату №3630 від 23.11.2012 р.), копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. Зазначені акти надання послуг та рахунки на оплату були отриманні відповідачем, що підтверджується підписами та печатками про отримання.

Як свідчать матеріали справи, за вказаний період відповідач зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати за період з травня 2012 року по грудень 2012 року у повному обсязі не виконав, сплативши лише 14 400,00 грн.

Згідно виписок по рахункам за 29.09.2011 р.; 12.12.2011 р.; 13.12.2011 р.; 15.12.2011 р.; 27.01.2012 р.; 29.02.2012 р.; 16.06.212 р. та 21.06.2012 р. Головного операційного управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідачем було сплачено суму заборгованості частково.

Відповідно до розрахунку суми заявленої до стягнення заборгованість відповідача становить 57 600,00 грн. за період з травня 2012 року по грудень 2012 року

20.11.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 354/41 про сплату заборгованості з орендної плати за Договором, що залишена без задоволення.

В матеріалах справи міститься лист відповідача (з підписом та печаткою), в якому відповідач визнав заборгованість у повному обсязі та просить її розстрочити.

Отже, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо перерахування орендної плати Договором, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 57 600,00 грн. за період з травня 2012 року по грудень 2012 року

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування заперечень позовних вимог відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не доведено право власності чи інших майнових прав на об'єкт оренди, про який зазначено у Договорі, а тому на думку відповідача, позивач не може вважатись орендодавцем. Крім того, відповідач зазначає, що сторонами не було узгоджено усіх істотних умов у Договорі. У зв'язку з цим, на його думку, Договір є неукладений.

З приводу заперечень відповідача про те, що позивачем не доведено права власності на об'єкт оренди, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться: 1) копія Договору купівлі - продажу майна державного підприємства від 14 квітня 1993 року; 2) копія Реєстраційного посвідчення № 003595 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; 3) копія акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу від 26.04.1993 року та Додатку до нього, відповідно до пункту 43 якого визначено: назва об'єкта: причальна стінка; адреса: вул. Набережно-Лугова, 6; інв. номер: 0206; балансова вартість станом на 01.03.1993 р. в карб. 1992000; залишкова вартість на момент оцінки станом на 01.03.1993 р. в крб. 1319668; 4) План-схема цілісного майнового комплексу ЗАТ «КССРЗ» (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні).

Проаналізувавши вище викладене, у суду не має підстав вважати, що ЗАТ «КССРЗ» не було доведено право власності на об'єкти оренди за Договором.

Доказів припинення такого права відповідачем не надано, а тому твердження відповідача про те, що позивач не є власником цього майна є безпідставним.

З приводу доводів відповідача стосовно того, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов Договору, визначених частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України, зокрема щодо вартості майна з урахуванням індексації, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, також відповідач зазначає, що не досягнуто згоди з приводу об'єкта оренди (опис, розмір, довжина, площа), у зв'язку з цим відповідач вважає, що Договір не укладено, суд зазначає наступне.

В постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №3-58гс11 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Дніпронафта» до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Резерв» міститься правовий висновок про те, що «Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами».

З матеріалів справи вбачається, що сторонами на виконання Договору було підписано Акт приймання-передачі об'єкту оренди від 27.07.2011 р., відповідно до якого передано частину причальної стінки розташованої за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Крім того, Договір фактично виконувався, про що свідчать оплати відповідачем за Договором від 27.07.2011 р. по 31.12.2012 р. (на підтвердження чого в матеріалах справи містяться банківські виписки та довідки по рахункам за 29.09.2011 р.; 12.12.2011 р.; 13.12.2011 р.; 15.12.2011 р.; 27.01.2012 р.; 29.02.2012 р.; 16.06.212 р. та 21.06.2012 р. Головного операційного управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та підписані сторонами Акти виконаних послуг за весь період дії Договору та за фактичне користування об'єктом оренди.

Проаналізувавщи вищевикладене, суд не вбачає підстав вважати, що Договір неукладений.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду також не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 57 600,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодекс)' України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 82-85, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 97; ідентифікаційний код: 35791780) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, ідентифікаційний код 03149949) боргу у розмірі 57 600 (п'ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 01.04.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова