Ухвала

від 02.04.2013 по справі 5029/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц/778/953/13 Головуючий у 1 інстанції: Шудрик А.А.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Панкеєва О.В.

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Тавріда» про усунення перешкод у користуванні землею та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року ОСОБА_3, та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Тавріда» про усунення перешкод у користуванні землею та стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на території Юрківської сільської ради ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 4,3317 га, а ОСОБА_4 - земельні ділянки з площами 4,4397 га та 4,8224 га. З 2010 року вказаними земельними ділянками користується ТОВ «Агрофірма Тавріда». Згідно інформації відділу Держкомзему у Оріхівському районі Запорізької області ніяких договорів оренди наших земельних ділянок не зареєстровано.

На їх думку, використання чужої земельної ділянки без відповідного договору чи іншого правовстановлюючого документу неможливе та являється, самозахопленням землі. Самозахоплення земельних ділянок позивачів саме ТОВ «Агрофірма Тавріда» підтверджується листом сільського голови Юрківської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за вихідним № 128 від 15.10.2012 року та актом обстеження посівної площі земельної ділянки контуру №172, затвердженого сільським головою Юрківської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Також зазначали, що вони мали намір укласти договори оренди своїх ділянок з ОСОБА_5, однак з огляду на протиправні дії відповідача, укласти такі договори оренди не змогли, адже відповідач нікого на їхні земельні ділянки не підпускає. Таким чином, вони зазнали збитків (упущеної вигоди), які вони оцінюють, з урахування часткового відшкодування за 2011 рік, ОСОБА_3 - в 6280,74 грн.; ОСОБА_4 - в 13705,96 грн.

З урахуванням зазначених обставин, просили зобов'язати ТОВ «Агрофірма Тавріда» повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,3317 га кадастровий №2323988000:01:002:0091, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №062407, виданого 29.09.2008 року Оріхівською РДА, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та стягнути з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь ОСОБА_3 завдані самовільним використанням земельної ділянки збитки в розмірі 6280,74 грн.; зобов'язати ТОВ «Агрофірма Тавріда» повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,4397 га кадастровий номер 2323988000:01:002:0090, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №481763, виданого 19.08.2011 року Оріхівською РДА та земельну ділянку площею 4,8224 га кадастровий номер 2323988000:01:002:0069, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №701519 виданого 24.03.2008 року Оріхівською РДА, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 та стягнути з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь ОСОБА_4 завдані самовільним використанням земельних ділянок збитки в розмірі 13705,96 грн.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2012 року позов ОСОБА_3, та ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Агрофірма Тавріда» повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,3317 га кадастровий №2323988000:01:002:0091, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №062407, виданого 29.09.2008 року Оріхівською РДА, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Зобов'язано ТОВ «Агрофірма Тавріда» повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,4397 га кадастровий номер 2323988000:01:002:0090, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №481763, виданого 19.08.2011 року Оріхівською РДА та земельну ділянку площею 4,8224 га кадастровий номер 2323988000:01:002:0069, право на яку підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №701519 виданого 24.03.2008 року Оріхівською РДА, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь ОСОБА_3 303,65 грн. судових витрат.

Стягнути з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь ОСОБА_4 303,65 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_3 частину судового збору в розмірі 53,65 грн.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_4 частину судового збору в розмірі 53,65 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду, невірну оцінку наданих доказів та невірного встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма Тавріда» на користь ОСОБА_3 завданих самовільним використанням земельної ділянки збитків в розмірі 6 280,74 грн. та на користь ОСОБА_4 самовільним використанням земельної ділянки збитків в розмірі 13 705,96 грн., та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3, та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 10 ч.3 ; 60 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі , доказів , кожна сторона повинна довести обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач користувався земельними ділянками позивачів без достатньої правової підстави (відсутність належним чином оформлених договорів оренди), а тому таке користування вважається самовільним зайняттям земельних ділянок позивачів, в зв'язку з чим вони підлягають поверненню законним власникам, а тому вимоги позивачів в цій частині є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню. В цій частині рішення суду, апелянтами не оскаржується. Відмовляючи у задоволенні вимог позивачів щодо стягнення з відповідача завданих збитків самовільним зайняттям земельних ділянок, суд виходив з недоведеності їх у встановленому законом порядку.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Судом на підставі належних і допустимих доказів встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,3317 га, кадастровий номер 2323988000:01:002:0091, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №062407, виданого 29.09.2008р. Оріхівською РДА, а позивач ОСОБА_4 є власником земельних ділянок розміром 4,4397 га, кадастровий номер 2323988000:01:002:00902,2586 га. та 4,8224 га, кадастровий номер 2323988000:01:002:0069, що підтверджуються Державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №481763, виданого 19.08.2011р. та серії ЯГ №701519, виданого 24.03.2008р. Оріхівською РДА, які розташовані на території Юрківської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки знаходилися у користуванні відповідача ТОВ «Агрофірма Таврида» без належної правової підстави, а тому відповідно до вимог закону є самовільно зайнятими.

В п.12 роз»ясень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року з наступними змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України, особами, що її заподіяли.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа , яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода) .

У п.16 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 156 ЗК, ст. 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.

В ч.2 ст. 157 ЗК України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення)рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року затверджено «Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Таким чином, наявність шкоди, яку вимагають відшкодувати позивачі та її розмір, повинна бути підтверджена лише певними доказами.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі виникає спір.

В ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вимог зазначених вище норм процесуального права, позивачами не надано доказів як факту спричинення відповідачем внаслідок самовільного використання зазначених вище земельних ділянок такої шкоди в розумінні ст. 22 ЦК України, так і доказів розміру такої шкоди, в розумінні вимог ч.2 ст. 157 ЗК України та п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

Ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді справи позивачі таких доказів не надали, клопотань щодо витребування таких доказів суду не заявляли.

При цьому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті спірні земельні ділянки, оскільки вказаний висновок суду відповідає вимогам ч.1 ст. 212 ЗК України.

Доводи, викладені позивачами в апеляційній скарзі вказаний висновок суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: