Ухвала

від 22.02.2011 по справі 16/09-2010

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. справа № 2а-683/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області та просив поновити строк звернення до суду; визнати незаконною бездіяльність відповідача; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до часу звернення до суду.

Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача; зобов'язано відповідача донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 03 вересня 2008 року по 17 вересня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, дію ст. 6 закону України №2195-ІV було відновлено з 09 липня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року -були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі, тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Тобто, було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Дію ст. 6 Закону на 2009 рік не було призупинено або змінено, тобто вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Разом з тим, оскільки відповідач у своїх запереченнях наполягав на тому, щоб суд не поновлював позивачу строк звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено в задоволенні частини позовних вимог. Крім того, постанову суду в частині не задоволених позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду позивач не оскаржує.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов